Ухвала КАС ВС № 240/10308/24

УХВАЛА 07 січня 2025 року м. Київ справа №240/10308/24 адміністративне провадження № К/990/49140/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Верховного Суду на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 240/10308/24 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Верховного Суду, в якому просила: визнати протиправними дій відповідача щодо зазначення у виданій довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.02.2024 № 881/0/2-24 розміру суддівської винагороди судді станом на 09.02.2024, обчисленого виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102 грн; зобов`язати відповідача видати таку довідку з обчисленням суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 відкрито провадження у цій справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2024, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024, позов задоволено. 19.12.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Верховного Суду, в якій скаржник просить скасувати: рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої та підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики). Скаржник вважає, що під час розгляду справи № 240/10308/24 судами попередніх інстанцій неправильно застосовані положення статті 135 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, абзацу п`ятого статті 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», у поєднанні з приписами Бюджетного кодексу України та Конституції України, що призвело до неправильного вирішення спору. По суті спірних правовідносин скаржник зазначає, що у статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні. Відтак з 01.01.2024 суддям спеціалізованих судів, відповідно до штатних розписів встановлено базові посадові оклади у розмірі 131 375 грн (2 102 грн (прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді) х 50 х 1,25). Саме цей розмір посадового окладу був зазначений Верховним Судом у виданій позивачці довідці за формою, встановленою додатком 2 до Порядку. Окрім того, скаржник зауважує, що не наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України надавати довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням посадового окладу судді у вищому розмірі, ніж це передбачено законодавством України, зокрема, Законом України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд приходить до наступного висновку. У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Зокрема, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на значну кількість спорів. Натомість скаржник лише покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у цій справі. Водночас, щодо використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, при обчисленні суддівської винагороди Верховний Суд у постановах від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 22.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 12.07.2023 у справі № 140/5481/22, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 13.09.2023 у справі № 240/44080/21, від 21.03.2024 у справі №620/4971/23, від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24 сформував наступний правовий висновок: «…Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Таким чином, оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Отже скаржником не доведено також існування у спірному випадку підстави касаційного оскарження судових рішень, визначеної пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Верховного Суду на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 240/10308/24 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін Судді: Я.О. Берназюк Т.Г. Стрелець