LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС240/27840/23

від 30.04.2024 · Адміністративна

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 30 квітня 2024 року м. Київ справа №240/27840/23 адміністративне провадження № К/990/14126/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо зменшення встановлених з 05.03.2019 розмірів надбавки за особливості проходження служби з 87,8 % до 1 % (посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років) та премії з 142 % до 10 % (посадового окладу) зазначених в довідці від 30.03.2023 за особовою справою №X370539 (0601008800) про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії за нормами чинними з 01.01.2022; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії за нормами чинними з 01.01.2022 в якій відповідно до «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, рішення Міністра оборони України оформленого телеграмою від 18.01.2022 вих. №248/269 про розмір грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2022, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (в редакції до внесення змін Постановою КМУ від 21.02.2018 №103) з урахуванням розміру врахованих раніше в довідці від 30.03.2023 за особовою справою №X370539 (0601008800) основних та додаткових щомісячних видів мого грошового забезпечення зазначити вірні відомості про розмір надбавки за особливості проходження служби - 87,8% (посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років) та премії - 142% (посадового окладу за 9 тарифним розрядом) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт для здійснення перерахунку та виплати з 01.02.2022 пенсії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024, в задоволені адміністративного позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій вказали, що для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), у межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому ті додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються. Не погоджуючись із прийнятими рішенями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого. Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження. Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає підпункт "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суд першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 120/8603/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21, від 16.11.2022 у справі № 120/648/22, від 13.12.2022 у справі № 240/12647/21, від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 28.02.2023 у справі № 460/586/22, від 06.11.2023 у справі № 300/1947/22. Скаржник зазначає, що відповідач на виконання рішення суду видав оновлену довідку про грошове забезпечення станом на 01.01.2022 для проведення перерахунку пенсії та безпідставно зменшив розмір встановлених йому з 05.09.2019 надбавки за особливості проходження служби з 87,8% до 1% та премії з 142% до 10%. Також скаржник вважає, що встановлена премія, яка визначена телеграмою Міністра оборони України від 18.01.2022 №248/269 є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців та повинна бути внесена у довідку про розмір грошового забезпечення. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.05.2020 у справі №592/5164/16-а зазначила, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців. Колегія суддів вважає нерелевантними посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, які викладені вищезазначених постановах, оскільки обставини цієї справи та справ, зазначених скаржником з метою обґрунтування підстав касаційного оскарження, виникли за різних фактичних обставин. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Отже, викладені обґрунтування касаційної скарги не дають підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішеннями суду апеляційної інстанції щодо застосування нормативно-правових актів. Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладені вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333, 347, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

2. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя А.І. Рибачук Суддя Л.В. Тацій

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»