Постанова Київський апеляційний суд № 753/10528/24

справа № 753/10528/24 головуючий у суді І інстанції Каліушко Ф.А. провадження № 33/824/5335/2024 головуючий суддя Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 23 грудня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Федорова Дмитра Сергійовича на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в с т а н о в и в : Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що 05 травня 2024 року о 21:15 годині ОСОБА_1 , по проспекту Бажана, 1-К у м. Києві, керував транспортним засобом марки «MITSUBISHI LANCER», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, а саме з ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв правопорушення передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Федоров Д.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить: визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції; допитати у якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що в ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, оскільки йому ніхто не пропонував пройти такий огляд після того, як він відмовився проходити огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер». Працівники поліції не вручили ОСОБА_1 копію направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я та не ознайомлював з його змістом. Працівники поліції спровокували ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», оскільки перед початком проходження огляду та після неодноразових спроб його продування неодноразово повідомляли ОСОБА_1 , що він має право відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння. Також працівники патрульної поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не роз`яснили ОСОБА_1 його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, зокрема право на захист. Заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження указаної постанови, захисник ОСОБА_1 - адвокат Федоров Д.С. посилається на те, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався без участі ОСОБА_1 . З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції здійснювалося повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду цієї справи шляхом надсилання повідомлення у додаток «Viber». Однак, ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи, оскільки уже тривалий час не користується додатком «Viber», а також не отримував жодних повіток про виклик до суду за допомогою засобів поштового зв`язку. Також ОСОБА_1 не отримував копію оскаржуваної постанови, а про її існування дізнався лише 01 серпня 2024 року від співробітників патрульної поліції, які зупинили автомобіль під його керуванням у місті Києві та повідомили йому про те, що відносно винесено рішення щодо позбавлення права керування транспортним засобом. 02 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва та ознайомився зі змістом оскаржуваної постанови. Вирішуючи клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує таке. За змістом частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову ухвалено 13 червня 2024 року. Останнім днем для подання апеляційної скарги на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року, у розумінні частини 2 статті 294 КУпАП, було 24 червня 2024 року. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник не були присутні у судовому засіданні 13 червня 2024 року, а з матеріалами справи ОСОБА_1 ознайомився 02 серпня 2024 року. 09 серпня 2024 року захисником ОСОБА_1 - адвокатом Федоровим Д.С. направлено засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу (відправлення № 0113517174970), однак подальше місце знаходження відправлення невідоме, що підтверджується відповіддю АТ «Укрпошта» від 24 жовтня 2024 року на адвокатський запит. Гарантуючи відповідно до частини 1 статті 55 Основного Закону України право особи на судовий захист, Конституція України визначає основні засади судочинства, метою закріплення яких є, зокрема, забезпечення неупередженості здійснення правосуддя судом, відповідність винесеного рішення верховенству права, а також своєчасне, ефективне та справедливе поновлення особи в правах протягом розумних строків. Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Отже, реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанцій; перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 та його захисник під час розгляду справи судом першої інстанції присутніми не були, з матеріалами справи ОСОБА_1 ознайомився 02 серпня 2024 року, а апеляційна скарга, направлена 09 серпня 2024 року засобами поштового зв`язку, була втрачена, апеляційний суд дійшов висновку, що строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню. Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката - Федорова Д.С., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу додано: відеоматеріал; копію посвідчення водія ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 травня 2024 року; роздруківка з АРМОР щодо власника транспортного засобу марки «MITSUBISHI LANCER», державний номерний знак НОМЕР_1 . На відеозапису з нагрудної камери працівника поліції зафіксовано, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб марки «MITSUBISHI LANCER», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , оскільки транспортний засіб мав явні ознаки механічних пошкоджень. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Alcotest Drager» на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що перед тим як сідати за кермо, він випив 0,5 л пива. Також відеозаписом зафіксовано, що працівник поліції у присутності водія ОСОБА_1 оглянув прилад «Драгер» та показав запакований мундштук, за допомогою якого здійснюється перевірка на визначення стану алкогольного сп`яніння, пояснив принцип проведення даної перевірки, та відповідно до вимог закону роз`яснив порядок проведення такої перевірки ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та тричі видував повітря з легень в трубку приладу «Alcotest Drager», однак під час дуття переривав подих, у зв`язку із чим виявити результат не вдавалось за можливим. Працівниками поліції вчетверте було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте останній відмовився, після чого йому було роз`яснено, що за відмову від проходження огляду на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП. Допитана у судовому засіданні апеляційним судом свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 . Зазначила, що 05 травня 2024 року о 21:15 годині вони поверталися сім`єю з відпочинку, їх зупинили працівники поліції та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу «Драгер», ОСОБА_1 почав проходити огляд, продув два чи три рази, але «Драгер» був несправний, тому результат не показав. Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я самостійно або відмовитися від проходження огляду. ОСОБА_1 не поїхав самостійно до закладу охорони здоров`я. Допитана у судовому засіданні апеляційним судом свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона є сестрою дружини ОСОБА_1 . Зазначила, що 05 травня 2024 року вони сім`єю відмічали Пасху та ввечері їхали додому, коли їх зупинили працівники поліції та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу «Драгер». ОСОБА_1 продував «Драгер» декілька разів, однак технічний засіб результат не показав. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я самостійно, однак від відмовився у зв`язку з тим, що їм треба було їхати додому вкладати дитину спати. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, оскільки такі повністю спростовуються відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції. Щодо доводів про те, що працівники поліції не вручили ОСОБА_1 копію направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я та не ознайомили з його змістом, апеляційний суд враховує таке. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Однак, указаною Інструкцією не передбачено обов`язкового заповнення поліцейським та вручення водію направлення на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я у разі відмови такого водія від проходження огляду. Апеляційний суд також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння спровокована тим, що працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 його право відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння Відеозаписом із нагрудної камери зафіксовано, що поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про виявлення у нього конкретних ознак алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я, а також роз`яснено право відмовитися від проходження огляду та наслідки такої відмови. Будучи обізнаним про наслідки невиконання вимоги поліцейського, ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я. Також апеляційний суд відхиляє покази свідків про те, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я самостійно, оскільки ці обставини повністю спростовуються відеозаписом. Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - це правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, - у х в а л и в : Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Федорова Дмитра Сергійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року - задовольнити. Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Федорову Дмитру Сергійовичу строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Федорова Дмитра Сергійовича залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.І. Мостова