Постанова 4851 № 642/5350/24
від 08.01.2025 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2025 р.Справа № 642/5350/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Цибульська С.В., вул. Полтавський шлях, 20, м. Харків, Харківська, 61052, по справі №642/5350/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, в якому просила скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАД № 508931 від 27.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18.11.2024 адміністративний позов задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 508931 від 27.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП скасовано. Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.140 КУпАП закрито. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп. Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що недотримання вимог законодавства щодо розташування тимчасових споруд може порушувати інтереси громади, оскільки їх розміщення повинно відповідати вимогам закону. Оскільки позивач здійснювала продаж товарів з торгової точки, отже остання виконувала роботи пов`язані з виробничою діяльністю та повинна була дотримуватись правил, встановлених чинним законодавством щодо дотримання вимог в частині погодження з органами Національної поліції. Крім того, торгова точка встановлена на дорозі або в межах смуги відведення може створювати перешкоди для належного функціонування дороги, що є порушенням правил її утримання. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 308 КАС України та керуючись ст. 229 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27.08.2024 інспектором взводу № 3 роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківський області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Мірчевим Сергієм Івановичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 508931 від 27.08.2024 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП. У вказаній постанові зазначено, що 27.08.2024 о 14:25 год. за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 57/59, ОСОБА_1 допустила функціонування тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності МАФ без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції України, чим порушила ст. 52-3 Закону України «Про дорожній рух», п. п. 25-2, 26, 27 «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг», п. 32.1а Правил дорожнього руху України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2. ст. 140 КУпАП. Не погоджуючись із спірною постановою, позивач звернулась із позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Стаття 52-3 Закону України "Про дорожній рух" встановлює повноваження Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серед яких, зокрема: погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг. Згідно частини 2 статті 140 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування. Нормою пункту 1.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі ПДР), встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Згідно з вимогами пункту 32.1. ПДР з уповноваженими підрозділами Національної поліції узгоджуються: розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій. З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами. За змістом статті 18 Закону України "Про автомобільні дороги" складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування. Відповідно до приписів частини 1 статті 37 цього Закону будівництво споруд, об`єктів дорожнього сервісу, автозаправних станцій, прокладення інженерних мереж та виконання інших робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюються згідно з дозволом органів державного управління автомобільними дорогами та за попереднім погодженням з відповідними підрозділами Національної поліції в порядку, передбаченому законодавством України. Тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності на автомобільних дорогах розміщуються відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а у разі їх розміщення у межах смуги відведення автомобільних доріг або "червоних ліній" міських вулиць і доріг - за погодженням з відповідним підрозділом Національної поліції відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 52-3 Закону України "Про дорожній рух" (п. 25-2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджений постановою КМУ від 30.03.1994 №198). У відповідності зі схемою до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 508931 від 27.08.2024, відео з нагрудної камери поліцейського від 27.08.2024 підтверджують те, що тимчасова споруда для проведення підприємницької діяльності розміщена на відстані 1 м від проїзної частини автомобільної дороги за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 57/59. Колегія суддів зазначає, що суб`єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, є громадяни, посадові особи, громадяни - суб`єкти господарської діяльності. Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 508931 від 27.08.2024 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн., тобто постанова винесена відносно фізичної особи. Відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 КУпАП настає у випадку відсутності відповідного погодження уповноваженого органу Національної поліції на встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування. Колегія суддів зазначає, що жодних доказів того, що ОСОБА_1 є особою, відповідальною за погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції в порядку, передбаченому законодавством України, розміщення тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності, зокрема про те, що вона є власником такої споруди - суб`єктом господарської діяльності, чи перебуває у трудових відносинах з підприємством або громадянином - суб`єктом господарювання, що провадить таку діяльність, і на неї законодавством або внутрішніми документами такого суб`єкта покладено обов`язок отримання відповідного погодження, суду першої та апеляційної інстанції не надано. З огляду на викладене вище суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що докази, на основі яких можна було б дійти висновку, що саме позивач ОСОБА_1 вчинила інкриміноване їй адміністративне правопорушення і в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, відсутні. За змістом статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Згідно з положеннями частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Нормою частини 2 статті 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП). Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Згідно статті 62 Конституції України, положення якої закріплює принцип невинуватості, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що доказів того, що позивач вчинила інкриміноване їй адміністративне правопорушення і в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП відсутні. Щодо доводів апелянта, то вони спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 270, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18.11.2024 по справі №642/5350/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич