LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813495/9833/24

від 17.12.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 листопада 2024 року скасувати.

Номер провадження: 33/813/2944/24 Номер справи місцевого суду: 495/9833/24 Головуючий у першій інстанції Прийомова О.Ю. Доповідач Дришлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.12.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І. при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 листопада 2024 року по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.11.2024 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,0 грн, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (а.с. 12-12). 02.12.2024 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову від 04.11.2024 року, в якій просить суд оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту перетинання ним або ж спроби перетину державного кордону України, натомість, згідно пояснень апелянта, в матеріалах наявні документи, що посвідчують його особу у відповідності до вимог п. 8 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ № 1147 від 27.07.1998 року, також у відповідності до протоколу мав при собі військово-облікові документи, які й були надані працівникам прикордонного органу. Апелянт також зазначає, що пересувався на автобусі, на підтвердження чого долучено копію квитка на автобус сполученням: Київ Кишинів, зупинка «Аеропорт» бульвар Дачі, буд. 80/3, дата відправлення 23.10.2024 року, дата прибуття 24.10.2024 року (а.с.20-44). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.12.2024 року було поновлено апелянту пропущений строк апеляційного оскарження та відкрито апеляційне провадження (а.с. 47-48). В судове засідання в режимі відео конференції був присутнім особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, оскаржувану постанову просив скасувати та провадження по справі закрити. Окрім того, останнім було надано відповідні пояснення по суті справи, згідно яких зазначив, що в день складення протоколу прямував на автобусі на підставі попередньо придбаного квитка, копію якого долучено до матеріалів апеляційної скарги, з якого був знятий працівниками прикордонного наряду, з метою встановлення документів та в подальшому повідомлено про відсутність будь-якої інформації відносно нього в застосунку «Резерв». В подальшому, згідно пояснень апелянта на підставі відсутності даних відомостей, його було доставлено до територіального центру комплектування та відправлено на проходження військово-лікарської комісії. При цьому, особа, відносно якої складено протокол стверджував, що він взагалі виключений з військового обліку, на підтвердження чого має відповідні документи, та неодноразово вже здійснював перетин державного кордону на підставі даних документів, на підтвердження чого також доучив копію закордонного паспорту із відмітками. Дослідивши матеріали справи, апеляційним судом встановлено наступне. Приймаючи оскаржувану постанову щодо визнання ОСОБА_1 виним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 330636 від 24.10.2024; копією паспорта, рапортами та поясненнями. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 330636 від 24.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 близько 11 год. 10 хв. був виявлений прикордонним нарядом «Контрольний пост» на автодорозі Одеса-Рені М-15 (48 км 600 м) на відстані 3900 м від лінії державного, який, не маючи при собі документів, які дають підстави для виїзду за кордон в пунктах пропуску через державний кордон, здійснив спробу незаконного перетину державного кордону поза пунктами пропуску. Документи, які повинні бути у особи, які б давали підстави для виїзду за кордон в пунктах пропуску через державний кордон у ОСОБА_1 , в протоколі не зазначені. За положеннями ч. 1 ст. 204-1 КУпАП відповідальність настає у випадку перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, апелянт зазначає, що в день складення протоколу про адміністративне правопорушення він перебував в автобусі сполучення Київ-Ясси, на якому прямував до зупинки «Аеропорт», бульвар Дачі, буд. 80/3, на підставі раніше придбаних білетів. Наведені пояснення також було надано особою, яка притягується до адміністративної відповідальності безпосередньо в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, під запис, зазначивши при цьому, що був знятий прямо з автобусу працівниками прикордонного наряду близько 11 год. 10 хв. На підтвердження наведених пояснень апелянтом було долучено до матеріалів апеляційної скарги копії квитків на вказаний автобус, з яких вбачається дата придбання 22.10.2024 року, дата відправлення 23.10.2024 року о 23 год. 30 хв. з м. Києва та відповідно дату прибуття до визначеної зупинки, а саме 24.10.2024 року о 12 год. 50 хв. (а.с. 28), тобто особу було знято з рейсу даного автобусу працівниками прикордонного наряду більше ніж за годину до часу прибуття, згідно придбаний квитків. З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 в день складення протоколу за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП перебував на рейсі автобусу Київ-Ясси, згідно придбаних 22.10.2024 року квитків, що в свою чергу підтверджує відповідні пояснення апелянта. Разом з тим, на підтвердження наявності підстав для перетину державного кордону, а саме відповідних дозвільних документів, апелянтом було долучено до матеріалів апеляційної скарги довідку начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.03.2022 року, згідно якої ОСОБА_1 виключений з військового обліку (а.с. 26), з долученою довідкою військово-лікарської комісії від 08.03.2022 року № 219, згідно якої останній був визнаний не придатним до військової служби з виключенням із військового обліку (а.с. 27). Також апелянтом було долучено копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 із зазначенням відомостей про виключенням з військового обліку (а.с. 41-42). При цьому, особа відносно якого складено протокол, неодноразово в судовому засідання зазначав про наявність відповідних документів в день складення протоколу та безпосередньо пред`явлення даних документів працівникам прикордонного наряду. Окрім того, в додатках до апеляційної скарги також наявна роздруківка із застосунку Резерв +, з якої в свою чергу вбачається, що особа виключена з військового обліку на підставі постанови ВЛК із зазначенням дати проходження 08.03.2022 року (а.с. 30). З наведеного в своїй сукупності в свою чергу вбачається, що на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , вже був виключений з військового обліку та мав відповідні на те документи, копії яких в свою чергу було долучено останнім до апеляційної скарги в якості додатків. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (абз. 1 ст. 251 КУпАП). Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки доводи апелянта знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції із закриттям провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 листопада 2024 року скасувати. Провадження по справі закрити. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»