Постанова Одеський апеляційний суд № 523/1820/24

Номер провадження: 33/813/2076/24 Номер справи місцевого суду: 523/1820/24 Головуючий у першій інстанції Аліна С. С. Доповідач Дришлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.09.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І. при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеса від 14 травня 2024 року по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Суворовського районного суду м. Одеса від 14 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,01 грн та стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн (а.с. 34). 25 липня 2024 року було зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеса від 14.05.2024 року, в якій останній просив суд оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції під час розгляду справи по суті не було враховано ті обставини, що він неодноразово наполягав на проведенні огляду, про що є відео фіксація в матеріалах справи, проте працівниками поліції дані законні вимоги було проігноровано та як результат складено відповідні адмін матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, апелянт також стверджує, що працівники поліції, розпочавши процедуру складання адмін матеріалів за вказаною статтею, не було роз`яснено особі суть інкримінованого останньому адміністративного правопорушення, в тому числі й щодо наслідків (а.с. 37-44). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.08.2024 року апелянту було поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду (а.с. 56-57). В судове засідання 04.08.2024 року з`явилася безпосередньо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , яким в свою чергу було під запис надано відповідні пояснення по суті подій, що відбувалися в день складення адмін матеріалів, а саме, що того дня їхав на своєму транспортному засобі в напрямку будинку, коли був зупинений працівниками поліції. В подальшому, згідно пояснень останнього, поліцейський звернувся до нього з вимогою щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, повідомивши при цьому інформацію відносно його перебування в розшуку. Саме у зв`язку із вказаними обставинами та діями поліцейських в даній ситуації, згідно пояснень особи, останній значною мірою перехвилювався, оскільки після отриманих в результаті несення служби травм, в тому числі отриманої контузії, не завжди в повній мірі може усвідомлювати події, які відбуваються, а тому дана ситуація в даному випадку викликала певну стресову поведінку. Разом з тим, ОСОБА_2 також повідомив, що на момент звернення поліцейського з відповідною вимогою щодо необхідності проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не розумів в тому числі й того факту, що за відмову від огляду також передбачена адміністративна відповідальність, поліцейським в свою чергу не було детально проінформовано щодо наслідків такої відмови, у зв`язку із чим ОСОБА_2 повідомив поліцейських щодо необхідності поспілкуватися по суті даних подій зі знайомим для прийняття певного рішення. Надалі, поспілкувавшись по телефону, неодноразово звертався до працівників поліції з проханням проїхати на огляд, однак поліцейськими було відмовлено останньому в доставлені його до медичного закладу. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення апелянта, апеляційним судом встановлено наступне. Приймаючи оскаржувану постанову щодо визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення відповідного адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього повністю підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 732051 від 14.01.2024 року та відеозаписом з боді камер працівників поліції. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за потрібне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 732051, 14.01.2024 року близько 20 год. 50 хв. ОСОБА_2 в м. Одеса по вул. Балківська, буд. 4 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці ока не реагують на світло, бліде забарвлення обличчя, поведінка, що не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На підтвердження наведених в протоколі обставин подій, а саме відмови особи від проходження огляду до протоколу було долучено відеозапис з нагрудних боді камер працівників поліції, а саме ПВР № 471811, 471990, на який в свою чергу, як на підтвердження наявності вини особи у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення міститься посилання в оскаржуваній постанові суду першої інстанції. З даного відеозапису подій вбачається, що в ході перевірки у ОСОБА_2 наявності посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб, працівник поліції зазначив щодо необхідності проходження ним огляду на стан наркотичного сп`яніння, натомість жодних законних підстав, передбачених безпосередньо положеннями Інструкції, поліцейським в свою чергу особі повідомлено не було. При цьому, з відеозапису також вбачається, що ОСОБА_2 виглядає досить розгубленим та неодноразово звертається до поліцейського з питаннями щодо причин такої вимоги, які в свою чергу ігноруються поліцейським, натомість складений протокол вже міститься певний перелік ознак наркотичного сп`яніння, котрі навіть не були повідомлені особі відносно якої в подальшому було складено даний протокол за ч. 1 т. 130 КУпАП. При цьому з відеозапису не вбачається наявність у ОСОБА_2 ознак вказаних в протоколі - зіниці ока не реагують на світло, бліде забарвлення обличчя, поведінка, що не відповідає дійсності. Згідно положень Інструкції, затвердженої Наказом Міністерством внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, яка, в свою чергу, визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому, підставами для проведення огляду, в тому числі, звернення працівника поліції до особи з відповідною пропозицією щодо проведення такого огляду з метою встановлення перебування/не перебування такої особи в стані сп`янінням, є не лише наявність у поліцейського відповідної підозри, а й безпосередньо наявність в такої особи відповідних ознак даного стану, встановлених розділом 1 вищезазначеної Інструкції, а саме п. 3, котрий містить перелік ознак алкогольного сп`янінням, та п. 4 вказаного розділу, що містить перелік ознак наркотичного сп`яніння. Відповідно п. 3 Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно наведеної Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4). Складений відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення міститься відповідний перелік ознак наркотичного сп`яніння, таких як: зіниці ока не реагують на світло, бліде забарвлення обличчя, поведінка, що не відповідає дійсності. Натомість, звертаючись до особи із вимогою щодо проходження огляду на стан сп`яніння, працівником поліції свою чергу не було зазначено про наявність в особи будь-якої з перелічених ознак. Будь-якого огляду на місці з метою встановлення відповідних ознак поліцейським проведеного не було, що в свою чергу вбачається з наявних в матеріалах справи відеозаписах. Відносно будь-яких інших ознак сп`яніння, за наявності яких в свою чергу згідно Інструкції, в поліцейського виникли б законні підстави для звернення до особи із вимогою щодо проходження огляду з метою встановлення стану сп`яніння та відповідно в подальшому виникнення у особи згідно затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 Правил дорожнього руху України, обов`язку щодо проходження такого огляду, поліцейським також повідомлено не було. При цьому, з відеозапису також вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до поліцейського з проханням повідомити причину такої вимоги щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, повідомляючи, що раніше таких ситуацій в нього не було та він не розуміє чому повинен їхати на якийсь огляд. З відео чітко вбачається, що ОСОБА_2 після звернення до нього поліцейського з даною вимогою, в тому числі без пояснення будь-яких причин необхідності проходження такого огляду, та повідомлення інформації щодо перебування в розшуку, останній виглядає досить схвильовано та не в повній мірі усвідомлює обставини подій, про що неодноразово повідомляв поліцейського, зазначаючи, що після отриманих травм та контузії був списаний та має відповідне посвідчення, а тому не розуміє, чому наявна інформації про його перебування в розшуку. Зазначені обставини подій, які мали місце в день складення протоколу, також повідомлялися безпосередньо апелянтом в судовому засіданні під запис, зазначаючи при цьому щодо долучення до матеріалів апеляційної скарги відповідних копій документів на підтвердження обґрунтованості певної специфічної поведінки, яка є наслідком отриманих травм та контузії. Натомість, як вбачається з відеозапису подій, поліцейським будь-які прохання особи відносно якої в подальшому складено протокол про адміністративне правопорушення ігноруються, в тому числі й прохання зателефонувати до знайомого/адвоката за порадою щодо дій в даному випадку, та в подальшому складаються відповідні адмін матеріали. Разом з тим, слід зазначити, що в подальшому, як вбачається з відео ОСОБА_2 неодноразово звертався до поліцейського з проханням доставити його до медичного закладу для проходження огляду, про що в свою чергу також міститься відповідні пояснення безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення зафіксовані особою, проте у задоволенні такого прохання особі було відмовлено та як наслідок складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи від проходження огляду на стан сп`яніння. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. За таких обставин, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки доводи апелянта знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку щодо передчасності висновків суду першої інстанції відносно наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому зважаючи на встановлені судом обставини справи, оскаржувана постанову Суворовського районного суду м. Одеса від 14 травня 2024 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП підлягає скасуванню та провадження по справі закриттю, у зв`язку із відсутність в діях останнього складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення. На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Суворовського районного суду м. Одеса від 14 травня 2024 року скасувати. Провадження по справі закрити. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк