Постанова Вінницький апеляційний суд № 133/2622/24

Справа № 133/2622/24 Провадження № 33/801/47/2025 Категорія: 289 Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О. Доповідач: Матківська М. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2025 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М. В., розглянувши за участю прокурора Грушковського В. Ф. апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, Встановив: Згідно із протоколом № 530 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 28 серпня 2024 року, - ОСОБА_1 , будучи присяжною Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, повноваження якої закінчилися 30 липня 2023 року, являючись згідно пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п.2-7 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями (2022), в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2024 року визнано винною ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн. В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, винести нову постанову, якою закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в її діях. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що ОСОБА_1 не слідкувала за змінами у законодавстві, і лише отримавши повідомлення від Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 січня 2024 року № 014-28/10/2024 про необхідність декларування та кінцевої дати подачі декларації за 2022 рік, яке на її адресу надійшло 06 лютого 2024 року, що підтверджується поштовим конвертом з відміткою про отримання 06 лютого 2024 року, після чого одразу 08 лютого 2024 року подала декларацію. Отже, у неї не було умислу на вчинення адміністративного правопорушення, оскільки в неї на меті не було ухилення від подачі декларації, вона подала її відразу, як тільки дізналася про необхідність такого подання. До апеляційної скарги захисником ОСОБА_1 адвокатом Кучер Г. М. подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції мотивоване тим, що апеляційну скаргу вперше було подано в межах строку на апеляційне оскарження, проте постановою Вінницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року її було повернуто з підстав ненадання до апеляційної скарги витягу із договору про надання правової допомоги № 141/2024 від 28 жовтня 2024 року, який засвідчений підписами сторін. В судовому засіданні прокурор Грушковський В. Ю. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просить її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і її захисник адвокат Кучер Г. М., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Адвокат Кучер Г. М. надіслала заяву, у якій просила розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника; апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі. Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення, а апеляційна скарга до задоволення не підлягає за таких підстав. Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно вимог статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як свідчать матеріали справи оскаржувану постанову судом першої інстанції винесено 29 жовтня 2024 року (а. с. 70-72). Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. В матеріалах справи відсутні докази направлення копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 . Вперше апеляційну скаргу ОСОБА_1 було подано 08 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» її захисником адвокатом Кучер Г. М. Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кучер Г. М. на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2024 року повернуто особі, яка її подала (а. с. 87). Апеляційну скаргу ОСОБА_1 вдруге подала 21 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» (а. с. 93-128). Такі обставини вказують на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, а тому цей строк підлягає поновленню. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованими ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із протоколу № 530 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 28 серпня 2024 року, слідує, що ОСОБА_1 , будучи присяжною Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, повноваження якої закінчилися 30 липня 2023 року, являючись згідно пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п.2-7 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями (2022), в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП (а. с. 5-11). Частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Судом встановлено, що згідно рішення Козятинської районної ради 36 сесії 7 скликання № 06-36-07 від 31 липня 2020 року про затвердження списку присяжних по Козятинському району, ОСОБА_1 було затверджено згідно з списком, присяжною Козятинського міськрайонного суду Вінницької області (а. с. 26-28). 30 липня 2023 року у ОСОБА_1 закінчилися повноваження присяжного Козятинського міськрайонного суду Вінницької області. ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», зобов`язана була до 31 січня 2024 року подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Згідно даних копій з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що функціонує на веб-сайті Національного агентства із запобігання корупції, ОСОБА_1 подала наступні електронні документи: 08.02.2024 о 15:04 - щорічна декларація (а. с. 12-14). У відповідності до послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 , вона вчинила дії, направлені на подання декларації за період, не охоплений раніше поданими деклараціями лише 08 лютого 2024 року о 15:04 год (а. с. 18-20). Згідно листа Козятинського міськрайонного суду Вінницької області №01-28/10/2024 від 17 січня 2024 року, суд повідомив ОСОБА_1 про необхідність подання щорічної декларації за 2022 рік в строк до 31 січня 2024 року (а. с. 31). Крім того, про необхідність подання щорічних декларацій за 2021 та 2022 роки присяжними зазначено в оголошеннях Козятинського міськрайонного суду від 25 жовтня 2023 року та 30 січня 2024 року розміщених на сайті «Судова влада України», з якими правопорушниця зобов`язана була ознайомитись, як присяжний Козятинського міськрайонного суду Вінницької області (а. с. 32-33). Таким чином, є доведеним той факт, що ОСОБА_1 подала несвоєчасно щорічну декларацію за період не охоплений раніше поданими деклараціями, без поважних на те причин. У зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно дослідив докази у справі та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в її діях умислу, а відповідно і відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не заслуговують на увагу з огляду на таке. Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Відповідно до ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. При цьому склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-6 КУпАП, є формальним, характеризується недодержанням різноманітних правил, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, виражається у бездіяльності суб`єктів декларування, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за які законом передбачено адміністративну відповідальність. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією. Відповідно до статті 68 Конституції України незнання Законів не звільняє від юридичної відповідальності. Згідно положень статті 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону. Відповідно до пункту 6 частини 7 статті 56 Закону суддя (присяжний) зобов`язаний виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції. Отже, як присяжний, ОСОБА_1 зобов`язана була знати про свої обов`язки, у тому числі щодо щорічного декларування. Інформація про подання декларацій публікувалася на офіційному сайті «Судова влада України», що є відкритим джерелом для ознайомлення. Недотримання цього обов`язку не може виправдовуватися відсутністю персонального повідомлення. Несвоєчасне отримання повідомлення від Козятинського міськрайонного суду Вінницької області не звільняє ОСОБА_1 від обов`язку подати декларацію вчасно. Вона мала всі можливості дізнатися про необхідність подання декларації завдяки оголошенням, які були доступні з 25 жовтня 2023 року, тобто задовго до закінчення строку. Таким чином, дії ОСОБА_1 свідчать про недбале ставлення до виконання її обов`язків, оскільки вона була зобов`язана самостійно стежити за законодавчими вимогами та виконувати їх. Отже, ОСОБА_1 не може виправдовувати своє несвоєчасне подання декларації незнанням змін в законодавстві або неналежним отриманням повідомлення, оскільки таке прямо суперечить змісту ст. 68 Конституції України. Зазначеним доводи апеляційної скарги спростовуються у повному обсязі, а тому відхиляються апеляційним судом як такі, що на висновки суду першої інстанції не впливають і не являються підставами для скасування постанови суду. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно; вина ОСОБА_1 доведена повністю, в зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначене судом адміністративне стягнення повністю відповідає вимогам статті 33 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд Постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. В. Матківська