Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/8544/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/269/24 Справа № 199/8544/23 Суддя у 1-й інстанції - ДЯЧЕНКО І. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2024 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу захисника Білого Івана Миколайовича на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), за участю: захисника Білого І. М. ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень 00 копійок, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу. Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 27.09.2023 о 23:17 годині в місті Дніпрі по вул. Передова, 263 керував транспортним засобом «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова серії БАБ № 457953 від 21.05.2023). Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В клопотанні про поновлення строку наводить доводи про поважність причин пропуску строку, а саме оскаржену постанову винесено без участі захисника та ОСОБА_1 , зі справою та постановою він ознайомився лише 19 грудня 2023 року, про що є відповідна розписка, у зв`язку з чим зазначає, що строк апеляційного оскарження починає свій відлік з наступного дня після ознайомлення з матеріалами справи та постановою, а саме з 20 грудня 2023 року і закінчується 29 грудня 2023 року. За змістом апеляційної скарги, захисник ставить питання про скасування постанови та закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що у справі відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 і його вина не доведена поза розумним сумнівом. Посилається на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а за кермом був його товариш ОСОБА_2 . Також відсутні докази законності зупинки транспортного засобу. Позиції учасників апеляційного процесу. В судовому засіданні захисник та ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу та з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Мотиви апеляційного суду. Щодо поновлення строку апеляційного оскарження. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником... Апеляційна скарга, подана після її закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 та його захисник були повідомлені належним чином про час і дату судового засідання в суді першої інстанції, проте до суду не з`явились та подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, у зв`язку з чим суд першої інстанції, керуючись положеннями ст. 268 КУпАП, правильно розгляну справу без його участі. Водночас, апеляційний суд зважає на те, що за відомостями, наданими захисником копії оскарженої постанови він отримав лише 19 грудня 2023 року, тому, враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, апеляційний суд вважає, що для забезпечення апеляційного оскарження рішення суду необхідно задовольнити клопотання та поновити строк апеляційного оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Щодо доводів апеляційної скарги по суті. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, доходить наступних висновків. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону з огляду на наступне. Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд першої інстанції правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 515234 від 27.09.2023, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений. Протокол не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з фактичними обставинами, викладеними у ньому. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу, чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП. Як видно з відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських № 471428, № 471259, № 471023, на них зафіксовано зізнання ОСОБА_1 у керуванні ним транспортним засобом без посвідчення водія (00:00:35). Відповідно до засвідченої копії роздруківки постанови серії БАБ № 457953 від 21.05.2023 ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Згідно з довідкою, яка була долучена до протоколу, з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області від 07.10.2023 згідно бази даних «НАІС» ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами. За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису... Позиція захисника зводиться до тверджень, що у матеріалах справи відсутні докази керування останнім транспортним засобом та відсутні законні підстави зупинки транспортного засобу. З такими твердженнями захисту суд апеляційної інстанції погодитись не може, оскільки за вимогам ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та поясненнями останнього на місці правопорушення. Також відеозаписом зафіксовано, що будь-яких інших осіб, окрім ОСОБА_1 у вказаному автомобілі не час описаних подій, не було. Так, відповідно до відомостей, які долучені до протоколу ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та на якого було накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. (а.с. 3). Захисник та ОСОБА_1 не надали суду відомостей про оскарження постанови та/або її скасування у встановленому законом порядку. В матеріалах справи наявна довідка відділу адміністративної УПП в Дніпропетровській області від 07.10.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, що останній і підтвердив працівникам поліції. Відповідно до рапорту працівника поліції Білієнко Я. М. був зупинений за порушення вимог дорожнього знаку 2.2. Проїзд без зупинки заборонено. Зазначені вище докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх взаємоузгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду. Інші доводи апеляційної скарги захисника зводяться до дослівного цитування положень закону, постанов Верховного Суду та рішень Європейського суду з прав людини, проте саме лише цитування нормативних актів та судової практики без належної аргументації їх порушення поліцейськими або судом першої інстанції, а також цитування практики ЄСПЛ безвідносно до фактичних обставин цієї справи, не є належним обґрунтуванням вимог апеляційної скарги та не свідчить про незаконність оскарженої постанови суду першої інстанції. Таким чином, в суді апеляційної інстанції підтвердився висновок місцевого суду, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, при цьому не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Що стосується клопотання захисника про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент апеляційного розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП, то апеляційний суд розцінює його як таке, що ґрунтується на неправильному тлумаченні положень закону. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті. В справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 оскаржується судове рішення про накладення на нього адміністративного стягнення, а саме постанова Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2023 року, яка винесена в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП, при цьому апеляційний суд здійснює апеляційний перегляд вже прийнятого рішення щодо правильного застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права. Закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП на стадії апеляційного перегляду судового рішення не є наслідком скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з чим відповідне клопотання захисника задоволенню не підлягає. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги захисника - без задоволення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника Білого Івана Миколайовича задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу захисника Білого Івана Миколайовича залишити без задоволення. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О. П. Піскун