Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/8388/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/187/22 Справа № 199/8388/21 Суддя у 1-й інстанції - ВОРОБЙОВ В. Л. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2022 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу захисника Пантюхова Валерія Сергійовича на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за участю: захисника Пантюхова В.С. ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та стягнуто судовий збір в сумі 454 гривень. Згідно з постановою суду першої інстанції, 01.09.2021 року близько 23-40 год. за адресою: м. Миколаїв, перехр. вулиць Інженерної та В.Морської, керуючи транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER PRADO № НОМЕР_1 , та рухаючись по другорядній дорогі не надав дороги та допустив зіткнення з транспортним засобом NISSAN PRIMASTER № НОМЕР_2 в сполученні з лафетом № НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , котрий рухався по головній дорогі. В результаті такої пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження. Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову суду першої інстанції змінити в частині накладення адміністративного стягнення з позбавлення права керувати транспортними засобами на штраф. Мотивуючи наявність поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження посилається на те, що з 28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 захворів на COVID-19, у зв`язку з чим не зміг прибути в судове засідання, копію оскарженої постанови йому не направлено, а про її наявність він узнав 25 грудня 2021 року з реєстру судових рішень. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд не вмотивував своє рішення про накладення на ОСОБА_1 найсуворішого виду стягнення, передбаченого санкцією інкримінованої статті та не врахував під час обрання виду стягнення, що ОСОБА_1 вину визнав, активно сприяв працівникам поліції повно встановити всі обставини правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, керування автомобілем йому потрібно для виконання завдань на роботі, а також для доставлення дітей до школи, гуртків та ін. Зазначає, що він не є злісним правопорушником, раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності. Позиції учасників апеляційного розгляду. В судовому засіданні захисник підтримав клопотання та апеляційну скаргу та з підстав, викладених у скарзі та клопотанні, просив їх задовольнити та змінити постанову суду в частині накладення стягнення, наклавши на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу. ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про час і дату розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду без їх участі. Захисник в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_1 перебуває у відрядженні і не заперечував про розгляд апеляційної скарги без його участі та за участю його захисника. Мотиви апеляційного суду. Доводи захисника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції розцінює, як обґрунтовані та такі, що підтверджуються матеріалами справи, з огляду на те, що дійсно судовий розгляд проведений без участі правопорушника, який в цей період часу хворів, що підтверджується відповідною довідкою, а також копія постанови йому не направлена, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню, а строк поновленню. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Правильність встановлених фактичних обставин правопорушення, винуватість водія ОСОБА_5 та правова кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оскаржується, у зв`язку з чим апеляційним судом не перевіряються. Перевіривши доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права під час обрання виду і розміру адміністративного стягнення, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належним чином виконав вимоги закону, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом (ч. 2 ст. 30 КУпАП). За змістом ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Обираючи вид адміністративного стягнення суд першої інстанції належним чином врахував характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 свою провину визнав. Разом з тим, під час даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок нехтування та грубого порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, тілесні ушкодження отримали одразу дві особи. Як слідує з матеріалів справи, порушення ОСОБА_1 проявилось в тому, що він не виконав п. 16.1 Правил дорожнього руху, а саме, рухаючись по другорядній дорогі не надав дороги та допустив зіткнення з транспортним засобом, який рухався по головній дорозі, що є грубим порушенням правил дорожнього руху і впливає на вибір виду адміністративного стягнення. Доводи захисника, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, а також, що керування автомобілем йому потрібно для виконання завдань на роботі, а також для доставлення дітей до школи, гуртків та ін., про те, що він не є злісним правопорушником, раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 33 КУпАП не враховуються під час накладення адміністративного стягнення. Однак, враховуючи, що санкція ст. 124 КУпАП передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення, вказані відомості про особу правопорушника, не зменшують тяжкості та грубості адміністративного правопорушення і в даному випадку не можуть бути підставою для зміни виду стягнення на біль м`який. Також захисником не надано будь-яких доказів того, що в сім`ї та на роботі ОСОБА_1 немає інших водіїв для забезпечення виконання вказаних в апеляційний скарзі завдань. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування або зміни постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено. За таких обставин, відповідні доводи апеляційної скарги суд не може визнати достатніми для зміни постанови суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: Клопотання захисника Пантюхова Валерія Сергійовича задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Піскун