Ухвала КЦС ВС № 761/37027/20

Ухвала Іменем України 07 січня 2025 року м. Київ справа № 761/37027/20 провадження № 61-17569ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Ємеліною Юліанною Святославівною, на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., у справі заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, ВСТАНОВИВ: У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 761/37027/20. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 стали відомі обставини, які є істотними для справи та не були і не могли бути їй відомі під час розгляду даної справи. 22 травня 2024 року ОСОБА_1 отримала експертні дослідження-рецензію від 02 травня 2024 року на висновок психотерапевта ОСОБА_3 від 13 травня 2021 року за результатами психодіагностичного обстеження її сина ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та експертне дослідження-рецензію від 03 травня 2024 року на висновок кандидата психологічних наук ОСОБА_5 від 15 жовтня 2020 року за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_4 . Відповідно до даних експертних досліджень-рецензій при вивченні вищевказаних висновків психодіагностичних обстежень ОСОБА_4 було виявлено невідповідність положенням нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз Науково-медичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 у ред. наказу від 26 грудня 2012 року № 1950/5а. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на незаконні та непрофесійні висновки ОСОБА_5 і ОСОБА_3 , фактично позбавив дитину спілкування з матір`ю. ОСОБА_1 просила: скасувати постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року та передати справу на новий розгляд. Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що: згідно з пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення рішення або постановлення ухвали, але про них не знали і не могли знати заявник і суд; як на нововиявлену обставину ОСОБА_1 посилалася на експертне дослідження-рецензію від 02 травня 2024 року на висновок психотерапевта ОСОБА_3 від 13 травня 2021 року за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_4 та експертне дослідження-рецензію від 03 травня 2024 року на висновок кандидата психологічних наук ОСОБА_5 від 15 жовтня 2020 року за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), якими виявлено невідповідність висновків положенням нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз, Науково-медичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. обставини, на які посилається ОСОБА_1 у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року не є нововиявленими обставинам, за якими може бути переглянута зазначена постанова Київського апеляційного суду. тому в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року слід відмовити. 30 грудня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції і задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить прийняти до розгляду касаційну скаргу, оскільки повний текст ухвали апеляційного суду їй було направлено засобами електронного зв`язку 03 грудня 2024 року. Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України). Зміст касаційної скарги свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його. Касаційна скарга мотивована тим, що: оскаржене судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права; лише після постановлення Київським апеляційним судом судового рішення від 31 жовтня 2023 року, в обґрунтування якого покладено, у тому числі й висновок кандидата психологічних наук ОСОБА_5 , складений 15 жовтня 2020 року за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_4 (сина ОСОБА_1 ) та висновок кандидата психологічних наук, професора кафедри психології Навчально-наукового інституту міжнародних відносин і соціальних наук ПрАТ «Вищий навчальний заклад» МАУП, психотерапевта ОСОБА_3 від 13 травня 2021 року за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_4 , скаржниці стало відомо про їх невідповідність положенням нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз, Науково-медичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 у ред. наказу від 26 грудня 2012 року № 1950/5а. Про таку невідповідність зазначено у проведених експертних дослідженнях-рецензіях від 03 та 02 травня 2024 року на вказані висновки психотерапевтів відповідно ОСОБА_5 і ОСОБА_3 некомпетентність експертів та завідомо неправильні висновки експертів, мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлений правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про хибні висновки суду апеляційної інстанції в частині мотивованій, що лягли в основу рішення та істотно вплинули на сторони; посилання в заяві або поданні на наявність у матеріалах справи завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивих документів або речових доказів чи вчинення по даній справі злочинних дій сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, їх представниками або суддями, за загальним правилом визнається підставою для перегляду судового рішення, якщо ці обставини встановлені вироком суду, що набрав законної сили. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Апеляційним судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року в справі № 761/37027/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109647725) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини залишено без задоволення; зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини задоволено. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 із матір`ю, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114733293), залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118485757): апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини задоволено частково; визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_2 . В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини залишено без задоволення. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) вказано, що: «34. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)). 34.1.1. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

35. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

36. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. зазначену постанову у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).

37. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38))». Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2019 року в справі № 761/11351/16-ц (провадження № 61-38347св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 299/883/17 (провадження № 61-7687св22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2024 року в справі № 752/21538/20 (провадження № 61-5221св24)). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України). Апеляційний суд встановив, що як на нововиявлену обставину ОСОБА_1 посилалася на експертне дослідження-рецензію від 02 травня 2024 року на висновок психотерапевта ОСОБА_3 від 13 травня 2021 року за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_4 та експертне дослідження-рецензію від 03 травня 2024 року на висновок кандидата психологічних наук ОСОБА_5 від 15 жовтня 2020 року за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), якими виявлено невідповідність висновків положенням нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз, Науково-медичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Встановивши, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 не є нововиявленими, апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Касаційний суд відхиляє аргумент касаційної скарги про завідомо неправильний висновок експерта, оскільки відповідно до пункту 2 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі. А таких обстави в цій справі не встановлено. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України). Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною Ємеліною Юліанною Святославівною , на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков