Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 349/1718/24

Справа № 349/1718/24 Провадження № 22-ц/4808/111/25 Головуючий у 1 інстанції Гаврилюк О. О. Суддя-доповідач Василишин Л. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2025 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі: головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В., суддів: Максюти І. О., Томин О. О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скарг у ОСОБА_1 на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року у складі судді Гаврилюк О. О., ухвалене в м. Рогатині Івано-Франківської області, повний текст якого складено 30 жовтня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У вересні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Микитчин П. С., звернулась до суду з позовом, до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини. Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання в шлюбі в них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2008 року з відповідача стягуються аліменти на дочку в твердій грошовій сумі 450 грн щомісячно. Визначений судом розмір аліментів не забезпечує належного рівня утримання дитини. Дочка навчається в м. Івано-Франківську, живе в гуртожитку, потребує коштів на проїзд до місця навчання, одяг, харчування, тощо. Мінімальні потреби доньки, які позивачка самостійно забезпечує доньці, становить не менше 11 000,00 грн на місяць. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд збільшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 6 000,00 грн щомісячно до досягнення дочкою повноліття. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вирішено збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2008 року (справа №2-542/2008) і стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 600 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку із дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Припинено стягнення аліментів за рішенням суду від 18 грудня 2008 року у справі №2-542/2008. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що батьки дитини повинні забезпечити для неї утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини. Відповідач офіційно працевлаштований в Україні, а наявність ще чотирьох дітей в нього на утриманні не звільняє його від обов`язку забезпечувати належне утримання неповнолітньої дочки від першого шлюбу. Враховуючи розмір прожиткового мінімуму, який встановлений з 01 січня 2024 року для дітей віком від 6 до 18 років - 3 196,00 грн, спільний обов`язок батьків по утриманню дітей, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів у сумі 1 600 грн. Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що визначаючи розмір аліментів у сумі 1 600,00 грн суд першої інстанції фактично не змінив його розмір, оскільки органом державної виконавчої служби нараховується такий же розмір. Також вказує, що вона з 2008 року не зверталась до суду із позовом про збільшення розміру аліментів. Вона не працює, займається виховуванням малолітнього сина ОСОБА_4 та неповнолітньої дочки ОСОБА_5 . Тільки завдяки своєму чоловіку ОСОБА_6 , який від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну перебуває на службі в ЗСУ, вона забезпечує нормальний рівень розвитку доньки. Натомість, відповідач нехтує своїм обов`язком щодо утримання доньки, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 31 жовтня 2024 року за розрахунком державного виконавця становить 118 764,66 грн. Позиція інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Романків І. М. зазначає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, з повним та об`єктивним дослідженням усіх доводів сторін. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Позиція Івано-Франківського апеляційного суду Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Фактичні обставини справи Суд першої інстанції встановив, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2008 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 450 грн щомісячно. Згідно з довідкою №279 від 01 вересня 2023 року ОСОБА_3 з 01 вересня 2023 року зарахована на денну форму навчання до Центру професійно-технічної освіти. Термін закінчення навчання - червень 2026 року. З долучених відповідачем до матеріалів справи копій документів вбачається, що ОСОБА_2 є батьком чотирьох малолітніх дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_2 проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_10 . Дружина відповідача - ОСОБА_11 з 30 серпня 2024 року не працює. Відповідно до довідки про доходи, виданої ФОП ОСОБА_12 , розмір заробітної плати ОСОБА_2 з квітня по вересень 2024 року становив по 15 000 грн на місяць. Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку (частина перша статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. Відповідно до частин другої, третьої статі 150, статті 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; утримувати дитину до повноліття. Згідно з частинами першою - третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. З огляду на те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини та фактичні обставини даної справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визначення аліментів у розмірі 1 600,00 грн. Щодо визначення іншого розміру аліментів на утримання дочки позивачкою будь-яких доказів не надано ні до суду першої, ні до апеляційної інстанцій. Доводи апеляційної скарги щодо несплати відповідачем аліментів на утримання доньки, внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів є неспроможними, оскільки вказані обставини не є підставою для збільшення розміру аліментів. Водночас апеляційний суд роз`яснює, що ОСОБА_1 у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти не позбавлена права звернутися до суду із позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанцій і не дають підстав для скасування чи зміни оскарженого судового рішення. Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Л. В. Василишин Судді: І. О. Максюта О. О. Томин