Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/19083/24

Головуючий І інстанції: Лук`яненко М.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 січня 2025 р. Справа № 520/19083/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/19083/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Харківської митниці про скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просив суд скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 27.02.2024р. №UA807000/2024/000170/2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.02.2024р. №UA807000/2024/000170/2. Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.02.2024р. №UA807000/2024/000170/2 є законним та обгрунтованим. Зазначає, що під час митного контролю товарів за митною декларацією від 27.04.2023 № 23UA807200004685U5 програмним комплексом автоматизованої системи управління ризиками (АСУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів та у випадках, передбачених статтею 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Митний орган стверджує про наявність розбіжностей у наданих позивачем документах та відсутність у таких документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У розпочатій процедурі консультацій платник не усунув сумнівів органу митного контролю у правильності обчислення митної вартості, тому митна вартість була визначена за резервним методом із використанням відомостей МД №23UA100380615438U5 від 25.10.2023. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 27.02.2024 року позивачем було подано до митного поста "Барабашово" Харківської митниці електронну митну декларацію №UA8072000/2024/003273, на товар: №1 "1.Вироби з вуглецевої, не легованої, не корозійно стійкої сталі, з накатаною різьбою, шурупи (саморізи) для дерева, оцинковані, головка - христоподібні шліци. Саморізи для дерева розмір в мм: саморізи універсальний жовтий 6*160 - 240000 шт., код товару 7318129090, країна виробник: СN, виробник: JIAXING CAVORT HARDWARE CO.", що надійшов на адресу позивача за зовнішньоекономічним контрактом з JIAXING CAVORT HARDWARE CO., LIMITED; де митна вартість цього товару була визначена за Додатком №6 від 21.04.2023р. до Контракту №030418-JX від 03.04.2018р., а саме: ціна за 1000 шт. складає 25,50 доларів США, на суму 6120,00 доларів США. У графі 22 указаної митної декларації указана загальна сума за рахунком - 6120,00 доларів США, у графах 42 цієї ж митної декларації указана ціна - 6120,00 доларів США. 27.02.2024 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000170/2, відповідно до якого митна вартість товару позивача визначена митницею за другорядним (резервним) методом на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, рівень митної вартості встановлений 1,94 дол. США за кг. Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація у ЄАІС та АСMO Інспектор на товар, оформлений іншими суб`єктами в митницях, у максимально наближений до митного оформлення час, по ціні угоди за першим методом: МД №UA100380/2023/615438 від 25.10.2023. На підставі рішення про коригування митної вартості товару, відповідачем також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000202. Позивач вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскаржуваного рішення. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України). Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому, відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". Згідно із частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Із положень частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Згідно із частиною третьою статті 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. За частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, установлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631). Відповідно до п.п. 4.5.4 п. 4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності: контроль із застосуванням СУР, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСУР. Bказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов`язковим для відпрацювання. Спрацювання АСУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи. Згідно зі статтею 361 МКУ управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи. За приписами частини 2 статті 361 МК України митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України). Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України. Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625. З матеріалів справи встановлено, що між позивачем (у якості покупця) та компанією JIAXING CAVORT HARDWARE CO., LIMITED ROOM 1-1203 BOJINWAN PLAZA, NO.616 WEST ZHONGHUAN ROAD, JIOAXING CITY, ZHEJIANG, CHINA.P.C:314000 (Китай) (у якості продавця) було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі - продажу №030418-JX від 03.04.2018р. (далі за тестом - Контракт), предметом якого є поставка товару згідно із додатками до контракту. Відповідно до п.2.1 Контракту №030418НХ від 03.04.2018р. передбачено, що ціни за товар, який продається за цим контрактом, вказані в додатку до цього контракту та встановлюються в доларах США на умовах FOB - SHENZHEN (Інкотермс 2010), якщо інше не обумовлено в додатках. Відповідно до п.2.2 Контракту №030418-JX від 03.04.2018р. в ціну товару включено вартість тари, упаковки та маркування. Відповідно до п.3.1 Контракту №030418-JX від 03.04.2018р. продавець поставляє покупцю товари, що продаються за цим контрактом на умовах FOB - SHENZHEN, якщо інше не обумовлено додатками. Відповідно до п.3.10 Контракту №030418-JX від 03.04.2018р. (в редакції додаткової угоди №5 від 29.12.2021р.) строк дії договору 31.12.2024р. Згідно додатку №6 від 21.04.2023р. до Контракту №030418-JX від 03.04.2018р. покупець та продавець погодили поставку наступного товару: 1) 6x160 chipboard screw yellow zinc/саморіз універсальний жовтий, у кількості 1 500 000 шт., ціна за 1000 шт. складає 25,50 доларів США, на суму 38 250,00 доларів США; 2) 3,5x45 drywall screw coarse black/саморіз по дереву чорний, у кількості 450 000 шт., ціна за 1000 шт. складає 2,55 доларів США, на суму 1 147,50 доларів США. Всього сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 39 397,50 доларів США. Ціна 25,50 доларів США саморізу універсального жовтого за 1000 шт. та ціна 2,55 доларів США саморізу по дереву чорного за 1000 шт. відповідають цінам, які зазначені в прайс-листі від 10.04.2023р. та комерційній пропозиції від 20.04.2023р. Вказаним додатком сторонами погоджено строк поставки товару - 180 днів, умови оплати - 30% передоплати, 70% доплата перед відвантаженням, умови поставки - FOB Shanghai, China. Покупцем виконано свої зобов`язання щодо оплати товару згідно додатку №6 від 21.04.2023р. до Контракту №030418-JX від 03.04.2018р. на загальну суму 39 397,50 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №38 від 27.04.2023р. та платіжною інструкцією в іноземній валюті №53 від 27.06.2023р. 27.06.2023р. продавцем на адресу покупця виставлено комерційний інвойс №23FLP04-1 за контрактом №030418-JX від 03.04.2018р. на поставку 6x160 chipboard screw yellow zinc/саморіз універсальний жовтий, у кількості 240 000 пгг., ціна за 1000 шт. складає 25,50 доларів США, на суму 6 120,00 доларів США. Продавцем оформлено пакувальний лист до інвойсу №23FLP04-1 від 27.06.2023р., яким зафіксована поставка товару у складі контейнеру MRKU3069508 за наступними ваговими та кількісними характеристиками товару: 6x160 chipboard screw yellow zinc/саморіз універсальний жовтий, у кількості 240 000 шт., вага нетто 3912 кг, вага брутто 4077 кг. Також колегією суддів встановлено, що позивачем разом із митною декларацією від 27.02.2024 року №UA8072000/2024/003273 Харківські митниці були подані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н 27.06.2023, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 23FLP04-1 27.06.2023, Коносамент (Bill of lading) QN23100290B 15.11.2023, Домашній коносамент (House bill of lading) 273742455 15.11.2023, Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NU6EKVH9 18.01.2023, Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 23С3304Ф2290/00027 25.12.2023, Залізнична накладна для внутрішнього сполучення 31504247 05.02.2024, Банківський платіжний документ, що стосується товару пд.38 27.04.2023, Банківський платіжний документ, що стосується товару пд.53 27.06.2023, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги TG110124003 11.01.2024, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 13007 05.02.2024, Доповнення до Контракту: Додаткова угода 4 23.06.2021, Додаткова угода 5 29.12.2021, Додаткова угода 6 21.04.2023, Контракт №030418-JX від 03.04.2018р., Договір про перевезення 11.04.2018/5ОД 11.04.2018, Лист 18.10.2023, Опис 10.04.2023, Копія митної декларації країни відправлення 223120230004004905 15.11.2023. Митну вартість товарів і обраний метод її визначення відповідно до поданої митної декларації від 27.02.2024 року №UA8072000/2024/003273 позивачем вказано за ціною договору. Під час вивчення цих документів відповідачем було виявлено, що за іншою митною декларацією рівень митної вартості на подібний (аналогічний) товар (за доводами митного органу) становить 1,94 дол. США за 1 кг, а подані до митного оформлення товару документи містять суттєві розбіжності та недоліки і не повною мірою підтверджують самостійно обчислену декларантом митну вартість товару. Тому митним органом була застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару і позивачу було запропоновано подати додаткові документи. На запит від 27.02.2024 позивач повідомив митницю про надання всіх документів, які має в наявності, та просив видати рішення по митній вартості. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в позивачем ні під час подання позивачем митної декларації, ні під час судового розгляду справи не було надано належного обґрунтування та доказів того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товару. Таким чином, митним органом не доведено суду наявність правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта. Отже, колегією суддів встановлено, до митного оформлення було надано документи, які повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості у них не мають протиріч або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості товару за основним методом. Однак, 27.02.2024 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000170/2, відповідно до якого митна вартість товару позивача визначена митницею за другорядним (резервним) методом на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, рівень митної вартості встановлений 1,94 дол. США за кг. Юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення митний орган обрав положення ст.ст. 54-64 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало твердження відповідача про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено. В подальшому, заявою №2024/05/09-1 від 09.05.2024р. позивачем, протягом строку встановленого п.8 ст.55 МК України, були надані відповідачу додаткові документи та інформація для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються для скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 27.02.2024р. №UА807000/2024/000170/2. Згідно листа №7.14-2/15-02/13/3381 від 15.05.2024р. відповідач повідомив позивача, про те, що подані ним додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої позивачем митної вартості оцінюваних товарів, у зв`язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товару від 27.02.2024р. №UА807000/2024/000170/2. Заявник виконав владні вимоги згаданих рішень суб`єкта владних повноважень і оформив ввезення товару за визначеним Митницею показником митної вартості товару за електронною митною декларацією №24UA807200003304U6. Колегія суддів зазначає, що відповідно до вказаних вище положень митного законодавства випливає, що у порядку ч.1 ст.55 Митного кодексу України митний орган приймає власне рішення про визначення митної вартості товару і у силу ч.2 ст.2 КАС України дане рішення повинно бути обґрунтовано належними юридичними і фактичними мотивами, до яких не належить неправильність первісного визначення митної вартості товару платником, адже ця подія є виключно приводом для ініціювання/початку процедури перевірки правильності обчислення платником митної вартості товару - предмету імпорту, а не єдиною і достатньою підставою для прийняття остаточного управлінського рішення з приводу визначення показника митної вартості товару - предмету імпорту. За правилами ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64). Звідси слідує, що у процедурі контролю за дотриманням імпортером податкової дисципліни у митній справі Митницею виконуються два самостійних елементи/етапи адміністрування (тобто вчиняються два окремих та самостійних, хоча і пов`язаних між собою черговістю вчинення, управлінських волевиявлення), а саме: 1) управлінське волевиявлення з приводу контролю за обчисленою приватною особою митною вартістю імпортованого товару (ст.ст.53 і 54 Митного кодексу України); 2) управлінське волевиявлення з приводу самостійного визначення показника митної вартості товару - предмету імпорту у спосіб прийняття власного рішення з приводу обчислення митної вартості імпортованого товару (ст.55 Митного кодексу України). Разом з тим, сама по собі обставина виникнення у митного органу сумніву, а також виявлена, зафіксована відповідачем обставина відсутності підстав для визнання правильним арифметичного показника митної вартості товару, самостійно розрахованої платником чи декларантом, не призводить із абсолютною неминучістю до виникнення безумовної і достатньої підстави для самостійного визначення суб`єктом владних повноважень власного показника дійсної митної вартості без урахування усіх юридично значимих факторів відносно умов поставки товару, а виключно на підставі числових значень показників митної вартості інших митних декларацій. До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60). Колегія суддів зазначає, що ані текст рішення митного органу про коригування митної вартості товару, ані доводи апеляційної скарги не містять будь-яких відомостей про схожість умов поставки товарів за поданою заявником первісною митною декларацією - умовам поставки товару за іншою митною декларацією іншого суб`єкта господарювання - МД №UA100380/2023/615438 від 25.10.2023, ані за критерієм виробника товару, ані за критерієм обліку кількості, ані за критерієм однаковості (схожості) умов поставки. Колегія суддів зауважує на очевидній невідповідності як даних про виробника (у випадку заявника - JIAXING CAVORT HARDWARE CO., LTD (Китай); за іншою митною декларацією як джерелом відомостей про підвищену митну вартість - зазначено лише країну походження Китай); даних щодо обрахунку вартості (у випадку заявника - ціна за шт. товару; за іншою митною декларацією ціна за кг товару); так і даних щодо розміру товару в мм (у випадку заявника - розмір саморізу універсального жовтого - 6х160; за іншою митною декларацією розмір шурупу універсального - 2,5х13, 3х12, 3х16). Посилання відповідача на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Проте, текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару тощо. Отже, у даному випадку застосування митним органом з причини спрацювання модуля АСАУР ціни товару у межах інших поставок за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для висновку про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, однаковість параметрів поставок. Документів, які б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, відповідачем до суду не надано. В силу правового висновку Верховного Суду від 17.01.2022р. у справі №520/2000/19: 1) обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті; 2) декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України; 3) контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару; 4) сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено; 5) повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 Митного кодексу України документів; 6) ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації (постанова Верховного Суду від 27.03.2020р. у справі №540/2605/18, постанова Верховного Суду від 06.05.2020р. у справі №140/1713/19); 7) у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу - рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, за резервним методом (постанова Верховного Суду у постанові від 05.02.2019р. у справі №816/1199/15-a). Також, у силу правового висновку Верховного Суду від 13.01.2022р. у справі №520/11061/2020: 1) недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів, що узгоджується із висновками постанови Верховного Суду від 21.08.2018р. у справі №804/1755/17 та від 25.05.2021р. у справі №520/10386/2020; 2) резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості; 3) до кола юридично значимих факторів належать як обчислення митної вартості окремої одиниці товару, так і обчислення митної вартості одного кілограма товару; 4) наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватись як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товару, та не є самостійною підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних у наданих декларантом документах, можна достовірно визначити митну вартість товару; 5) суб`єкт владних повноважень, як учасник процесу, безперечно, має право наводити відповідні аргументи й надавати наявні у його розпорядженні докази на їх спростування, і такі докази повинні отримати правову оцінку під час судового розгляду справи, однак ці аргументи повинні бути наведені у спірному рішенні та бути покладені в його основу суб`єктом владних повноважень, натомість - використання суб`єктом владних повноважень цих аргументів виключно у ході розгляду справи не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України. Таким чином, висновок митного органу про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ч.2 ст.77 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність банківських/платіжних документів, що підтверджують факт оплати морського фрахту, згідно умов коносаменту QN23100290В, факт оплати транспортно-експедиційних послуг та невідповідність вартості морського фрахту інформації, зазначеної в листах ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 24.07.2023 №1154 та від 16.01.2024 №81, з огляду наступне. Відповідно до п.2.1 Контракту №030418НХ від 03.04.2018р. передбачено, що ціни за товар, який продається за цим контрактом, вказані в додатку до цього контракту та встановлюються в доларах США на умовах FOB - SHENZHEN (Інкотермс 2010), якщо інше не обумовлено в додатках. Відповідно до п.2.2 Контракту №030418-JX від 03.04.2018р. в ціну товару включено вартість тари, упаковки та маркування. Відповідно до п.3.1 Контракту №030418-JX від 03.04.2018р. продавець поставляє покупцю товари, що продаються за цим контрактом на умовах FOB - SHENZHEN, якщо інше не обумовлено додатками. Доставка товару, зазначеного в комерційному інвойсі №23FLP04-1 від 27.06.2023р. та в пакувальному листі до інвойсу №23FLP04-1 від 27.06.2023р., підтверджується наступними документами: митною декларацією країни відправлення №223120230004004905 від 15.11.2023р., домашнім коносаментом №273742455 від 15.11.2023р.,коносаментом QN23100290B від 15.11.2023р., залізничною накладною №31504247 від 05.02.2024р., транзитною декларацією №24PL322080NU6EKVH9 від 18.01.2024р. Поставка товару здійснювалась за допомогою послуг експедитора на підставі договору транспортного експедирування №11.04.2018/50Д від 11.04.2018р., укладеного між позивачем (клієнт) та TOB "ТАНІТ ГРУП" (експедитор). Відповідно до п.2.4.2 договору транспортного експедирування №11.04.2018/50Д від 11.04.2018р. в обов`язки клієнта входить надавати експедитору заявку на надання транспортно-експедиційних послуг не менше ніж за 5 робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження/приймання. 01.11.2023р. клієнтом та експедитором було погоджено заявку на надання транспортно-експедиційних послуг №153 від 01.11.2023р. Відповідно до п.11 Заявки №153 від 01.11.2023р. на надання транспортно-експедиційних послуг до Договору транспортного експедирування №11.04.2018/50Д від 11.04.2018р. сторони погодили судноплавну лінію: Maersk 3890 USD/40', що включає морський фрахт, ВРР у Польщі; ЗД до ст. Харків та винагорода експедитора (в грн. еквіваленті на дату виставлення рахунку по курсу міжбанка). На виконання даної заявки експедитором було виставлено рахунок №TG110124003 від 11.01.2024р. та рахунок №TG110124004 від 11.01.2024р., які були оплачені клієнтом, що підтверджується платіжною інструкцією №7781 від 19.01.2024р., платіжною інструкцією №7782 від 19.01.2024р. Загальна сума рахунку №TG110124003 від 11.01.2024р. та рахунку №TG110124004 від 11.01.2024р. у розмірі 148 384,05 грн. за курсом міжбанка 38,145 дол. США, на дату виставлення вказаних рахунків, відповідає вартості транспортно-експедиційних послуг, яка погоджена сторонами п.11 Заявки №153 від 01.11.2023р. на надання транспортно-експедиторських послуг до Договору транспортного експедирування №11.04.2018/50Д від 11.04.2018р. Згідно Довідки про транспортні витрати №13007 від 05.02.2024р., що надана експедитором ТОВ "ТАНІТ ГРУП", експедитором зазначено, що рахунок №TG110124003 від 11.01.2024р. та дана довідка відображають витрати на умовах FOB SHANGHAI, CHINA до пункту-переходу м/п Мостиська-Пшемисль. Вартість перевезення за межами території України включена в довідку про транспортні витрати. Згідно довідки декларанта про транспортні витрати контейнера MRKU3069508 вбачається, що декларантом оплачено вартість перевезення товару за коносаментом QN23100290В постачальник JIAXING CAVORT HARDWARE CO., LIMITED, вагою 4 077 кг, вартістю 14 347,42 грн. Отже, вищевказані документи у повній мірі підтверджують транспортні витрати позивача, тому доводи відповідача про відсутність оплати морського фрахту, згідно умов коносаменту QN23100290В, оплати транспортно-експедиційних послуг та невідповідність вартості морського фрахту, не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості товару. Щодо ненадання каталогів, специфікацій, прайс-листів виробника товару, та відсутності договору з Queen Logistic, зазначеного в коносаменті QN23100290В, колегія суддів зазначає, неподання таких документів саме по собі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Адже, ч. 4 ст.53 Митного кодексу України передбачає, що додаткові документи на вимогу митного органу подаються за їх наявності в декларанта. А якщо певний додатковий документ на вимогу митного органу не поданий декларантом, то митний орган зобов`язаний навести обґрунтування, чому той чи інший документ необхідний для підтвердження складових митної вартості товару. У постанові від 21 квітня 2021 у справі № 809/1838/15 Верховний Суд зробив висновок про те, що установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, вказані доводи відповідача не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості товару. Посилання митного органу на те, що не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного, органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну, є необґрунтованим, адже не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16. Таким чином, судом першої інстанції правомірно враховано, що надані позивачем до митного оформлення документи містять інформацію про товар та його ціну, у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 про визнано протиправним та скасування рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.02.2024р. №UA807000/2024/000170/2, оскільки вказане рішення суб`єкта владних повноважень не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийняте без урахування обставин, які мали значення для його прийняття та за відсутності обґрунтованих підстав для його прийняття. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 по справі № 520/19083/24 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий