Постанова Одеський апеляційний суд № 491/493/24

Номер провадження: 33/813/2120/24 Номер справи місцевого суду: 491/493/24 Головуючий у першій інстанції Желясков О. О. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.12.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Зєйналової А.Ф.к., адвоката Боднар М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 01 серпня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Ананьївського районного суду Одеської області від 01 серпня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. З вказаної постанови вбачається, що 11.06.2024 близько 00 год. 35 хв. в м. Ананьїв Подільського району Одеської області по вул. Лесі Українки, неподалік від будинку №20, громадянин ОСОБА_1 здійснював керування автомобілем марки ВАЗ моделі 21074 з номерним знаком НОМЕР_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння (різки запах алкоголю за порожнини рота, почервоніння очей, не впевнена хода, при цьому від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору Драгер на місці зупинки транспортного засобу, а також в медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. За вказаним фактом працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 11 червня 2024 року серії ААД №477548 за ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Ананьївського районного суду Одеської області від 01 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)судом першої інстанції не звернуто уваги на той факт, що працівники поліції проїхали автомобіль ВАЗ 21074, який стояв припаркованим та не рухався; 2)із наданих відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 звернув увагу поліцейських на те, що він ремонтує транспортний засіб, оскільки останній не заводиться; 3)працівники поліції не слухали пояснення ОСОБА_1 , здійснювали на нього тиск, заявляючи, що у них виникла підозра, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння; 4)наявне у протоколі формулювання вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є некоректним та безпідставним, таким що не підтверджується будь-яким належним та допустимим доказом; 5)посилання суду на відеозаписи з нагрудних камер не може слугувати беззаперечним підтвердженням того що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення адвоката Боднар М.О., який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Згідно статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами. Крім того, під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: - протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №477548 від 11.06.2024 року з якого вбачається, що 11.06.2024 року о 00:35 год. в с. Ананьїв по вул. Л. Українки, 20 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, невпевнена хода). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер на місці зупинки відмовився, їхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння також не бажав. Водієм порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП; - рапорт поліцейського з РПП СПД №1 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області з якого вбачається, що 10.06.2024 року під час несення служби, з 20:00 год до 08:00 год. 11.06.224 року, спільно із старшим сержантом поліції Ситим М., о 00:35 год. ними був зупинений автомобіль ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . При спілкуванні з водієм, у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, хитка хода). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер відмовився, їхати до лікарні для проходження огляду на стан сп`яніння також не бажав. Під час складання адміністративних матеріалів пішов у невідомому напрямку; - клопотання, з якого вбачається, що транспортний засіб ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 було передано тверезому водієві; - відеозапис з якого вбачається, що 11.06.2024 року приблизно о 00:37 год., попереду транспортного засобу працівників поліції рухався транспортний засіб ВАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 , який їхав повільно та зупинився на узбіччі. Працівник поліції підійшов до транспортного засобу ВАЗ та спитав водія чому він керує у комендантську годину. Водій відповів, що не зміг дістатися дому, зламаний замок. Працівник поліції просить надати документи. Водій говорить, що його документи знаходяться дома. Працівник поліції говорить, як так можна їздити, і про що говорять правила дорожнього руху, на що водій відповідає, що свої їдуть. Водій надав технічний паспорт на машину, однак вони на іншу особу. Працівник поліції сказав щоб водій надав свої документи, щоб можливо було встановити особу водія. ОСОБА_1 відповів, що оскільки він не керує транспортним засобом, то він вже не водій. Він вже стоїть. Ніяких документів він не має. Крім того, його всі знають. Потім водій сказав, що він не зобов`язаний нічого надавати, а працівникам поліції, якщо треба нехай самі перевіряють. Працівник поліції зауважив на тому, що ОСОБА_1 водій, тому він зобов`язаний надати посвідчення водія. ОСОБА_1 сказав що він не їхав, він просто приїхав до друга. Працівник декілька разів питав ОСОБА_1 про його документи, однак останній повідомив, що при ньому їх немає. Транспортний засіб стояв, він не керував. Потім ОСОБА_1 вийшов із машини і сказав, що перекурить та поїде із працівниками поліції. Далі на відео вбачається, що працівник поліції по своєму планшету по базі знаходить водія ОСОБА_1 та всі його дані. Потім, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у нього було виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а тому він пропонує пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, або проїхати до медичного закладу. ОСОБА_1 сказав, що хазяїн машини сидіть у ній, він не керував. Потім ОСОБА_1 сказав, що він відмовляється проходити огляд за допомогою приладу Драгер на місці зупинки. Працівник запропонував проїхати до медичного закладу. ОСОБА_1 сказав, що він нікуди не поїде. Працівник поліції повідомив, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після складання протоколу працівники поліції повідомили, що водія відсторонено від керування. Зазначені докази, відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до пунктів 2, 3, 6 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пунктом 8 Розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. Пунктами 1,2 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 808 від 05.11.2021) встановлено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Обов`язковому огляду підлягають водії транспортних засобів - учасники ДТП, унаслідок якої є особи, які отримали тілесні ушкодження. Згідно пункту 6 Розділу Х цієї ж Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Довід апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції не звернуто уваги на той факт, що працівники поліції проїхали автомобіль ВАЗ 21074, який стояв припаркованим та не рухався, є безпідставним та не підтверджуються жодним доказом, навпаки спростовується дослідженим відеозаписом, з якого вбачається, що транспортний засіб ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався дуже повільно, а при наближенні автомобіля працівників поліції зупинився. За кермом даного автомобіля знаходився ОСОБА_1 . Не заслуговують на увагу і посилання апеляційної скарги на те, що наявне у протоколі формулювання вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є некоректним та безпідставним, таким що не підтверджується будь-яким належним та допустимим доказом, оскільки спростовується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №477548 від 11.06.2024 року, рапортом поліцейського з РПП СПД №1 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, відеозаписом події. Також для повного та всебічного розгляду справи в судовому засіданні суду апеляційної інстанції був допитаний у якості свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що 10.06.2024 року він їхав на своєму транспортному засобі ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , потім автомобіль зламався. Це відбулося приблизно о 19:00-19:30 год. Він попросив свого товариша ОСОБА_1 , щоб він приїхав та допоміг йому відремонтувати. Вони стояли на узбіччі, оскільки автомобіль був поломаний та не міг рухатися в той час, як до них під`їхав автомобіль патрульної поліції. Коли приїхали працівники поліції ОСОБА_2 не був водієм, він сидів на пасажирському сидінні. ОСОБА_2 був у стані алкогольного сп`яніння, оскільки був у друга і вони випили пива. ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Був допитаний у якості свідка також і працівник поліції ОСОБА_3 , який пояснив, що 11.06.2024 року під час патрулювання, побачили що в комендантську годину рухався по дорозі транспортний засіб ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 . За кермом транспортного засобу, коли він підійшов, знаходилась на той час невідома особа, оскільки водій відмовлявся надати свої документи. При спілкуванні сам водій повідомив, що він рухається у сторону дому та просив вибачення, що порушує комендантську годину. Особу було встановлено пізніше за допомогою планшету. Більш того, водій почав говорити, що він працівник СБУ. Транспортний засіб ВАЗ рухався, оскільки, якщо передивитися відеозапис, то можна побачити, як у нього горіли фари, крім того відстань між транспортним засобом ВАЗ та транспортним засобом працівників поліції спочатку не скорочувалась, що говорить про те, що він перебував русі. Крім того, після зупинки, відстань між автомобілями скоротилася, і видно, як у ВАЗ загорілась ліва фара. Після того, як працівник поліції підійшов до зупиненого транспортного засобу у нього ще працював двигун. Отже, суд апеляційної інстанції критично відноситься до пояснень ОСОБА_2 , оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами у справі, і спрямовані на спростування досліджених доказів. ОСОБА_2 є товаришем ОСОБА_1 , і з його пояснень вбачається заінтересованість у тому, щоб ОСОБА_1 уникнув покарання. Натомість пояснення свідка ОСОБА_3 , повністю узгоджуються із матеріалами справи, доповнюють їх, та недовіряти їм у суду відсутні підстави. Щодо доводу апеляційної скарги на те, що посилання суду на відеозаписи з нагрудних камер не може слугувати беззаперечним підтвердженням того що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння то апеляційний суд зауважує на такому. Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, дані про який внесені у протокол про адміністративне правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Також із дослідженого відеозапису не вбачається будь-яких порушень працівниками поліції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Водночас, відповідно до п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи. Між тим, апеляційний суд доходить до переконання, що з відеозапису встановлено, що після зупинки транспортного засобу ВАЗ та спілкування з водієм, у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, тому водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Однак, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ОСОБА_1 відмовився, також відмовився пройти медичний огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Посилання ОСОБА_1 на те, що працівники поліції не слухали його пояснення, здійснювали на нього тиск, заявляючи, що у них виникла підозра, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння спростовуються відеозаписом на якому зафіксовано обставини, які надають можливість повно та об`єктивно дослідити та конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (поводив себе зухвало, поведінка не відповідає обстановці, хода не стійка). Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі. Крім того, суд приймає до уваги, що згідно п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_1 таким правом не скористався, не вказав заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказуючи про порушення співробітниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейського до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Об`єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним з ознаками алкогольного сп`яніння. Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційна скарга не містить. Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. За викладених обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, що було встановлено у передбаченому законом порядку. У відповідності до положень п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Враховуючи наведене, за результатами апеляційного розгляду суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанова Ананьївського районного суду Одеської області від 01 серпня 2024 року підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 01 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова