Постанова Харківський апеляційний суд № 643/8475/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 30 грудня 2024 року м. Харків справа № 643/8475/24 провадження № 22-ц/818/4231/24 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Пилипчук Н.П. суддів: Тичкової О.Ю., Маміної О.В. розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року, постановлене суддею Довготько Т.М., в с т а н о в и в: У серпні 2024 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 12.05.2020 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відповідачці надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг разом з умовами та правилами і тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком кредитний договір. Також основні умови кредитування доведені відповідачці, про що свідчить її підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі, встановленому в договорі, однак відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами згідно договору. В зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань станом на 20.07.2024 заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 36823,99 грн, яка складається з: 19978,56 грн - заборгованості за тілом кредиту; 16845,43 грн - заборгованості за відсотками. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість у вказаному розмірі, а також 3028 грн судового збору. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» заборгованість по кредитному договору № б/н від 12.05.2020 у розмірі 2788 (дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 23 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 242 грн 24 коп. В апеляційній скарзі АТ «Акцент Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що щодо відсутності підпису на Тарифах і Умовах та правилах, то в анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку відповідач під розпис підтвердила факт ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг і зобов`язалася в подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті банку, а також користувалася кредитом, тобто фактично прийняла пропозицію укласти договір дією, сплачуючи періодичні платежі. Щодо відмови у стягненні процентів, то до матеріалів справи додані не лише Тарифи, а й Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені умови кредитування, строки, процента ставка, відповідальність сторін, зокрема, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також Паспорт підписаний боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже, сторонами була погоджена процентна ставка, а тому суду належало стягнути заборгованість за кредитним договором відповідно до умов договору. Підписавши анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, а також Паспорт споживчого кредиту відповідач добровільно погодилася на відповідні умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов`язання, які не виконала. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним відмовити у її задоволенні з наступних підстав. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в анкеті-заяві від 12 травня 2020 року відсутня домовленість сторін про сплату відсотків, суд вважає неправомірним та безпідставним нарахування банком відсотків за користування кредитом та зарахування цих коштів до заборгованості. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Судом першої інстанації встановлено, що 12 травня 2020 ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк». Анкета-Заява містить лише персональні дані позичальника та її контактну інформацію. При цьому розмір процентної ставки за користування кредитом та штрафи у заяві не зазначені. Також у анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 12 травня 2020 року інформація про Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» відсутня (а.с.8). У Анкеті-Заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця Заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг. З паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с.9) вбачається, що він містить інформацію й, зокрема, про основні умови кредитування з урахуванням потреб споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту за картками «Універсальна», «Універсальна GOLD». Крім того, згідно відомостей споживчого паспорту який підписаний відповідачкою 12 травня 2020 року, інформація в паспорті зберігає чинність та є актуальною лише до 01 липня 2019 року. В той же час даний паспорт не містить даних щодо обрання конкретної відсоткової ставки відповідачкою (а.с.9). Згідно довідки за картками, ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2024 року (а.с.18). Відповідно до довідки за лімітами ОСОБА_1 за період з 12 травня 2020 року по 20 липня 2024 року було встановлено наступні кредитні ліміти: 12 травня 2020 року - 20 000 грн; з 29 серпня 2023 - 19978, 56 грн; з 29 серпня 2023 - 20 000, 00 грн (а.с.19). Згідно з наданим Банком розрахунком станом на 20.07.2024 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 36823,99 грн, яка складається з: 19978,56 грн - заборгованості за тілом кредиту; 16845,43 грн - заборгованість за відсотками (а.с.5-7). До позовної заяви Банк також додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті https://a-bank.соm.ua/terms/ в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», «Зелена» які не містять підпису відповідачки (а.с. 21-28). Також до позову додано виписку по рахунку ОСОБА_1 , згідно якої за період з 12 травня 2020 року по 20 липня 2024 року сума витрат складає 84734,65 грн, сума зарахувань складає 49040,00 грн, сума комісій 1473,67грн, сума кешбеку 2,47 грн (а.с.10-17). Відповідно до частин першої та другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України). Згідно з частиною першою ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків при застосуванні конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Визначальним є додержання письмової форми договору. Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення відсотків, посилався також на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку. Однак у матеріалах справи відсутні підтвердження, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомлювався і погоджувався з ними, підписуючи заяву про одержання кредиту, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо нарахування відсотків у визначених позивачем порядку та розмірі. Роздруківка із веб-сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові Верховного Суду Уураїни від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві про одержання кредиту домовленості сторін про сплату відсотків у розмірах, визначених банком, та відповідальності по сплаті відсотків надані Умови самі по собі не можуть розцінюватися як зміст кредитного договору, наявного між сторонами справи. Крім того, Паспорт споживчого кредиту, на який посилається позивач, є інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), викладений у формі відповідно до Додатку 1 до ЗУ «Про споживче кредитування». Зі змісту самого паспорту споживчого кредиту вбачається, що інформація в ньому зберігає чинність та є актуальною станом на 01.07.2021, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та можуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. У паспорті також зазначено, що реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишиться дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у паспорті умов були прийняті позичальником, дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Аналогічні висновки викладені в постанові ВС від 23.05.2022 у справі №393/126/20. Відтак є помилковим посилання скаржника на постанову ВС від 02.12.2020 у справі №284/157/20, де мало місце підписання позичальником паспорту споживчого кредиту. З цих підстав апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність тверджень позивача про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді обов`язок позичальника по сплаті відсотків за користування кредитом, які обраховуються у порядку та періоди сплати, визначеному позивачем, отже відповідні позовні вимоги є необґрунтованими, про що вірно вказав суд першої інстанції. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією ВС у постанові від 04.09.2019 у справі №382/1131/18. При цьому слід відхилити апеляційні доводи скаржника у справі про те, що позичальник підписав паспорт кредитування з його умовами, оформлений згідно вимог ЗУ «Про споживче кредитування», адже сам по собі вказаний документ не може становити відповідний правочин кредитний договір, та бути підставою для виникнення договірних зобов`язань . Позивач у апеляційній скарзі стверджує про наявність між ним та відповідачем, як позичальником, кредитних правовідносин саме на умовах, які надані банком. Однак доказів того, що саме такі умови надання банківських послуг існували в момент укладення кредитного договору та були надані для ознайомлення відповідачу позивач не довів, у зв`язку з чим відповідні позовні доводи щодо стягнення відсотків були обґрунтовано відхилені. Фактичне використання кредитної картки позичальником, що свідчить про визнання ним наявності між сторонами справи відповідних правовідносин, не дає суду можливість задовольнити позовні вимоги в частині стягнення боргу за відсотками, оскільки відсутні погоджені сторонами умови для нарахування таких платежів. Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що частину із сплачених відповідачем коштів у сумі 32906,42 грн позивачем безпідставно було спрямовано на погашення відсотків, оскільки анкета-заява від 12.05.2020 не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 2788,23 грн. Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за перегляд цієї справи судом апеляційної інстанції залишити за скаржником. Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.Ю. Тичкова О.В. Маміна