Постанова 4851 № 440/7704/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 грудня 2024 р. Справа № 440/7704/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава по справі № 440/7704/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА-17» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА-17», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому, просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 07.06.2024 №11192334/41842518 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. В обґрунтування позову зазначив, що 05.06.2024 складено таблицю даних платника податку на додану вартість, яку разом із поясненнями та первинними бухгалтерськими документами направлено на реєстрацію до податкового органу. Головним управлінням ДПС в Полтавській області прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 07.06.2024 №11192334/41842518. Позивач зазначає, що в оскарженому рішенні контролюючим органом не наведено обставин, які слугували підставою для висновків про відсутність щодо придбання товарно-матеріальних цінностей. Відповідачем також не вказано жодних документів, з тих які подавалися позивачем, як додатки до таблиці платника, що досліджувалися комісією відповідача, та які слугували підставою для прийняття оскарженого рішення. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛИНА-17» задоволено. Визнно протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Полтавській області 07.06.2024 №11192334/41842518 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-17" витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що судом першої не надано оцінки та не взято до уваги той факт, що в ході опрацювання інформації щодо господарської діяльності ТОВ «ДОЛИНА-17» при розгляді Таблиці даних платника податків (далі ТПП) від 05.06.2024 № 9151700582 встановлено, що платником здійснено придбання товарно-матеріальних цінностей в об`ємах (обсягах) не співвідносних з обсягом реалізації товарів та/або обсягами виконаних робіт (наданих послуг). Також апелянт зазначив, що ТОВ «ДОЛИНА-17» подано ТПП від 05.06.2024 № 9151700582, за результатом розгляду якої Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийнято Рішення від 07.06.2024 № 11192334/41842518 про неврахування ТПП. Підстава: наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: встановлено про відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів. Апелянт звернув увагу на те, що, відповідачі ГУ ДПС у Полтавській області та ДПС України діяли відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, а отже винесені рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області від 07.06.2024 № 11192334/41842518 про неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість є правомірними. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛИНА-17" ЄДРПОУ 41742518 юридична особа, що спеціалізується на впровадженні в сільськогосподарське виробництво стимуляторів росту рослин та мікродобрив. Препарати застосовуються на таких культурах як озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак, соя, горох, цукровий буряк, картопля та плодово-ягідних культурах. Включення у технологію сільгоспвиробництва стимуляторів росту та мікродобрив, що виробляє підприємство, в середньому збільшує врожайність культур на 20%, збільшує їх стресостійкість, покращує якісні характеристики культур, що в свою чергу позитивно впливає на цінову політику наших споживачів (с/г виробники). В процесі розробки нових препаратів фахівці ТОВ "ДОЛИНА-17" ініціюють проведення комплексу досліджень. Посвідченням Міністерства екології та природних ресурсів України продукти ТОВ "ДОЛИНА-17" належать до 4-го класу екологічної безпеки - безпечні продукти. Види економічної діяльності: 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин; 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції (основний). Назва КВЕД: Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції Код КВЕД: 20.20 Реєстраційний номер: 10000001089654 05.06.2024 позивачем було подано до Головного управління ДПС в Полтавській області таблицю даних платника податку на додану вартість, яка була зареєстрована у контролюючому органі за № 9151700582. Комісією Головного управління ДПС в Полтавській області прийнято рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 07.06.2024 №11192334/41842518, яким визначено: придбання товарно-матеріальних цінностей в об`ємах (обсягах) неспіввідносні з обсягами реалізації товарів та/або обсягами виконаних робіт (наданих послуг). Іншої інформації не було зазначено. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Полтавській області 07.06.2024 №11192334/41842518 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України. Згідно з пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Згідно із пунктами 12-14 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Порядок розгляду таблиці даних платника податку визначений в пунктах 15-17 Порядку № 1165, згідно з якими таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (додаток 6). У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування таблиці даних платника податку відповідно до пункту 16 цього Порядку або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких зупинена відповідно до пункту 1 додатка 3 до дня, що передує даті прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку, підлягають автоматичній реєстрації в Реєстрі на п`ятий робочий день, що настає за днем прийняття такого рішення, якщо одночасно виконуються такі умови: - відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої таблиці даних платника відповідно до пункту 19 цього Порядку; - у податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД/кодами послуг згідно з Державним класифікатором/умовним кодом такого товару, що відображені у такій таблиці даних платника податку, та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3, та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; - такі податкові накладні/розрахунки коригування складені та подані для реєстрації в Реєстрі не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку; - щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520; - у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 або 200-1.9 статті 200-1 Кодексу. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування. У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Пунктами 18-23 Порядку № 1165 визначено, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P Комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, якщо: - стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1; - до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку. У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Рішення про неврахування таблиці даних платника податку може бути оскаржено: - в адміністративному або судовому порядку у разі прийняття рішення комісією регіонального рівня; - у судовому порядку у разі прийняття рішення комісією центрального рівня. Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку. Якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку. Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили. Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Абзацом 2 п. 25 Порядку № 1165 передбачено, що Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. З аналізу наведених вище норм вбачається, що платник податку наділений правом подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою. У разі відсутності підстав для врахування контролюючим органом такої таблиці у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування. У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/ умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Крім того, Порядком № 1165 передбачена процедура прийняття Комісіями контролюючих органів рішень про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі. Виключний перелік підстав прийняття таких рішень про неврахування таблиці даних платника податку включає наступні обставини: 1) стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1 - 5 додатка 1; 2) до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку. Рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування. Верховний Суд, зокрема, у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. Судовим розглядом встановлено, що 05.06.2024 ТОВ "Долина-17" подало до Головного управління ДПС в Полтавській області таблицю даних платника податку на додану вартість за формою, затвердженою Порядком №1165. Комісією Головного управління ДПС в Полтавській області 07.06.2024 прийнято рішення №11192334/41842518 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 07.06.2024 у якості причини неврахування таблиці даних платника податку зазначено: "придбання товарно-матеріальних цінностей в об`ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами реалізації товарів та/або обсягами виконаних робіт (наданих послуг)". Надаючи оцінку спірному рішенню, колегія суддів зазначає наступне. Згідно п. 19, 20 Порядку № 1165 у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу. Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку. Разом з тим, пунктом 17 Порядку № 1165 визначено, що у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування. При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Перевіривши оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість судом встановлено, що таке рішення прийнято з підстав: придбання товарно-матеріальних цінностей в об`ємах (обсягах) неспіввідносні з обсягами реалізації товарів та/або обсягами виконаних робіт (наданих послуг). Більш детальної інформації, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, як вимагає п. 17 Порядку №1165, оскаржуване рішення не містить. В оскарженому рішенні відповідач не зазначає і не розкриває суті та характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття спірного рішення, не ідентифікує конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, якими супроводжувались відповідні операції. Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, повинна обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20 , від 20 квітня 2023 року у справі № 380/4746/22 , від 31 травня 2023 року у справі № 280/1255/20. Отже, відповідач мав обґрунтувати підстави щодо необхідності прийняття саме такого рішення з посиланням на конкретні обставини, які підтверджують здійснення платником податків ризикових операцій. Судом встановлено, що TOB «Долина-17» на виконання п. 14 Порядку №1165 направлено до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість, з дотриманням вимог п.п. 12-14 Порядку №1165. В доданих до таблиці поясненнях позивачем вказано види господарської діяльності за кодами УКТЗЕД/ДКПП, яку здійснює самостійно, бо має відповідні ресурси. Також, в поясненнях позивачем наведено ряд господарських угод укладених ним з іншими суб`єктами господарювання протягом року під час здійснення підприємницької діяльності, які відображають мету подання таблиці даних платника податку на додану вартість. Позивач також зазначив, що у 2022 році відбулося зниження попиту клієнтів Товариства на його продукцію, так як сільгосппідприємства скоротили витрати на добрива та регулятори росту рослин. Через зниження попиту підприємством було тимчасово призупинено ведення активної господарської діяльності. ТОВ ДОЛИНА-17 не здійснювало господарську діяльність в період з лютого 2022 року (через домовленість з контрагентами покупцями виготовленого Товару про здійснення його придбання в період весняно-літнього посівного сезону, починаючи з початку березня 2022 року). Фактично виготовлений Товар, якій підлягав подальшому продажу, знаходився на території орендованого складу за адресою м. Полтава пров. Перспективний

4. Проте, зазначена домовленість не була реалізована в життя через активну збройну агресію Росії та повномасштабний наступ на територію України. 24 лютого 2022 року Верховна Рада України затвердила указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні". Через зазначене вище ТОВ "ДОЛИНА-17" не здійснювала ведення господарської діяльності до травня 2023 року. На дату подання Таблиці даних платника ПДВ вдалося збільшити обсяги продажів, за квітень 2024 року було подано декларацію з ПДВ з позитивним значенням та було сплачено до бюджету 570000,00 грн. На дату подання Таблиці даних платника ПДВ заборгованість із податків та зборів відсутня. В свою чергу, у спірному рішенні контролюючий орган не зазначив детальної інформації щодо невідповідності придбаного товару реалізованому в розрізі господарських операцій, періоду їх здійснення, контрагентів позивача, за участю яких здійснювалося придбання та постачання товарів, тощо, а також конкретної інформації про діяльність підприємства, яка відсутня у поданих до таблиці даних платника податку поясненні та документах. Колегія суддів також звертає увагу на те, що сам по собі аналіз діяльності позивача та податкова інформація, не є безумовною підставою для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої позивачем, оскільки вона має бути підтверджена відповідними доказами. Відповідач не надав до суду жодних належних та достовірних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваного рішення, та доказів наявності у контролюючого органу інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій: придбання товарно-матеріальних цінностей в об`ємах (обсягах) неспіввідносні з обсягами реалізації товарів та/або обсягами виконаних робіт (наданих послуг). Зі змісту рішення невідомо на підставі яких документів відповідач встановив вказані обставини та дійшов зазначених висновків, оскільки відповідач не підтверджує належними доказами зазначені у рішенні відомості. Зокрема, не вказана податкова інформація, яка слугувала підставою для винесення спірного рішення. Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 зазначив, що висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Так, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданою платником податку, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, чого в даному випадку зроблено не було. При вирішені цього спору суд керується частиною другою статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод набула чинності для України 11.09.1997. За приписами статті 8 КАС України, суд має застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Колегія суддів зазначає, що рішення відповідача, хоч і містить посилання на певні обставини, що встановлені контролюючим органом за результатами аналізу наявної у нього податкової інформації, проте у змісті рішення про неврахування таблиці даних платника податку №11192334/41842518 від 07.06.2024 відсутня детальна інформація щодо невідповідності придбаного товару реалізованому в розрізі господарських операцій, періоду їх здійснення, контрагентів позивача, за участю яких здійснювалося придбання та постачання товарів, тощо; не зазначено законодавчо визначену обставину для визнання господарських операцій ризиковими із посиланням на детальну інформацію щодо типу операції (придбання/постачання), періоду здійснення господарської операції, коду згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податкового номеру платника податку, задіяного в ризиковій операції, дати включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; не зазначено конкретну інформацію про діяльність підприємства, яка відсутня у поданому до таблиці даних платника податку поясненні та документів. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в оскаржуваному рішенні контролюючим органом не наведено обставин, які слугували підставою для наведених у ньому висновків, а також не надано обґрунтувань щодо твердження про те, які конкретно види діяльності позивача не відповідають наявним у нього основним засобам. Відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися комісією Головного управління ДПС в Полтавській області, та які слугували підставою для прийняття спірного рішення. Водночас, надіслані позивачем комісії пояснення та документи, на переконання суду, в повній мірі підтверджують надання позивачем на постійній основі вказаних у такій таблиці даних послуг. Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилань Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Полтавській області на відсутність факторів виробництва товарів, виконання робіт, вирощування сільськогосподарськими товаровиробниками або надання послуг відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, що на постійній основі постачається (надається) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються платником податку, як на підставу для прийняття рішення про неврахування таблиці даних, поданої ТОВ "Долина-17". Отже, рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Полтавській області 07.06.2024 №11192334/41842518 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Пунктом 22 Порядку №1165 встановлено, що таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили. Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 210 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Полтавській області 07.06.2024 №11192334/41842518 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 року по справі № 440/7704/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 по справі № 440/7704/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко