Постанова 4851 № 440/5144/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2024 р. Справа № 440/5144/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, м. Полтава, повний текст складено 14.08.23 року по справі № 440/5144/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГС АГРО ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АГС АГРО ТРЕЙД", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8579280/40696181 від 06.04.2023 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України 06.04.2023 прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість з підстави наявності в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Позивача, вважає, що оспорюване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить чіткої підстави для відмови у врахуванні таблиці. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 року у справі № 440/5144/23 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №8579280/40696181 від 06.04.2023, зареєстрованої у контролюючому органі 04.04.2023 за №9068670396. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати таблицю даних платника податку на додану вартість, подану товариством з обмеженою відповідальністю "АГС АГРО ТРЕЙД" та зареєстровану у контролюючому органі 04.04.2023 за №9068670396. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГС АГРО ТРЕЙД" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн, та витрати, пов`язанні з наданням правової допомоги, у розмірі 8000 грн. Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 року у справі № 440/5144/23 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем подано таблицю даних платника податку від 04.04.2023 № 9068670396, за результатами розгляду якої встановлено, що у платника обсяг придбання товарів/робіт(послуг) є неадекватним до обсягів реалізації, що свідчить про оптимізацію сплати податку на додану вартість до бюджету. В ході дослідження інформації, яка міститься в інформаційних ресурсах ДПС України встановлено, що ТОВ «АГС АГРО ТРЕЙД» здійснює придбання в значних обсягах товарів (робіт/послуг), накопичення залишків від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в результаті чого, протягом 2022-2023 років, відсутні нарахування та сплата податку на додану вартість до державного бюджету. Вважає, що рішення від 06.04.2023 № 8579280/40696181 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість є правомірним. Крім того, Головне управління ДПС у Полтавській області не погоджується з витратами на правову допомогу, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та завищеними. Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачем 04.04.2023 подано таблицю даних платника податку на додану вартість, яка зареєстрована у контролюючому органі за №9068670396. Відповідно до квитанції від 04.04.2023 виявлені помилки/зауваження: Інформацію таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 04.04.2023 за №9068670396, не враховано автоматично через невиконання вимог пункту 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Таблицю даних платника прийнято до розгляду. 06.04.2023 Головне управління ДПС у Полтавській області прийняло рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податків податку на додану вартість №8579280/40696181 на підставі: аналіз обсягів придбання товарів/робіт (послуг) є неадекватним до обсягів реалізації, що свідчить про оптимізацію сплати податку на додану вартість до бюджету. Позивач, не погодившись з рішенням комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №8579280/40696181 від 06.04.2023, звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №8579280/40696181 від 06.04.2023 є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Відповідно до пп. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації додаткової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165). У відповідності до п. 2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Відповідно до п. 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). Згідно з п. 13 Порядку № 1165 у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Відповідно до пунктів 14-18 Порядку №1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6). У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування. Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.2016 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31.12.2016) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, Р. Згідно з пунктом 19 Порядку №1165 у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7). Аналізуючи наведені норми, колегія суддів вважає, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування. Досліджуючи зміст оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає, що в останньому не зазначено, які самі обсяги придбання товарів/робіт(послуг) є неадекватними до обсягів реалізації, та яка податкова інформація отриманна ГУ ДПС у Полтавській області. Колегія суддів встановила, що позивач надав податковому органу інформацію про основні засоби, така інформація на момент подачі таблиці кодів УКТЗЕД не змінилася, а наявні основні засоби позивача є достатніми для забезпечення його господарської діяльності. Колегія суддів зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеного в постановах від 20.04.2023 у справі №380/4746/22, від 31.05.2023 у справі №280/1255/20. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Довід апеляційної скарги, що в разі неврахування таблиці даних платника податків, платник має право подати її повторно, колегія суддів не примає, оскільки Порядком №1165 не встановлено додаткового обов`язку платника податку при поданні таблиці даних повторно подавати відомості про наявні основні засоби. В силу ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення. Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, та всупереч вимогам чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Колегія суддів вважає правильний висновок суду першої інстанції, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати таблицю даних платника податку на додану вартість, подану товариством з обмеженою відповідальністю "АГС АГРО ТРЕЙД" та зареєстровану у контролюючому органі 04.04.2023 за №9068670396. Щодо позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн., колегія суддів зазначає наступне. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України). З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги №12/23 від 02.03.2023, додаткову угоду №1 до договору № 12/23 про надання правової допомоги, платіжна інструкція №1242125066217 від 12.04.2023 у розмірі 10000,00 грн, рахунок №12/23 від 12.04.2023, ордер (а.с 48-53), акт приймання-передачі надання послуг (виконаних робіт) від 06.07.2023 р. згідно з договором про надання правової допомоги №12/23 від 02.03.2023, звіт про надання послуг (виконані роботи) від 06.07.2023 р (а.с. 83-84). Згідно наданих документів встановлено, що 02.03.2023 р. між адвокатом Мартинюком Олександром Сергійовичем (далі - адвокат) та товариством з обмеженою відповідальністю "АГС АГРО ТРЕЙД" (далі - клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до умов зазначеного договору адвокат надає усіма законними методами та способами правову допомогу клієнту у справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом його прав, свобод та законних інтересів. Згідно з п. 4.1 Договору розмір гонорару адвоката, умови, порядок та термін його виплати погоджується сторонами. Таке погодження оформляється Додатком №1, який є невід`ємною частиною данного договору. Пунктом 4.2 Договору визначено, що обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт оформляється актом прийняття передачі надання послуг (виконаних робіт). 12.04.2023 року між адвокатом Мартинюком Олександром Сергійовичем та товариством з обмеженою відповідальністю "АГС АГРО ТРЕЙД" укладено додаткову угоду № 1 до договору № 12/23 про надання правової допомоги, в якій зазначено, що адвокат надає усіма законними методами та способами правову допомогу клієнту у справі про оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №8579280/40696181 від 06.04.2023. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката (гонорар) складає 10000 грн. Актом приймання-передачі надання послуг (виконаних робіт) від 06.07.2023 р. до договору про надання правової допомоги №12/23 від 02.03.2023 та звітом про надання послуг, підтверджений погодинний розрахунок вартості послуг адвокатом Мартинюком Олександром Сергійовичем, які отримало товариство з обмеженою відповідальністю "АГС АГРО ТРЕЙД". Оплату послуг підтверджено платіжною інструкцією №1242125066217 від 12.04.2023 у розмірі 10000,00 грн. Відтак, на думку колегії суддів, позивачем надані всі необхідні документи, якими детально підтверджуються понесені витрати на правничу допомогу. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, а також враховуючи заперечення відповідача у відзиві щодо необґрунтованості витрат на правову допомогу, дійшов правильного висновку про зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо необхідності стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 8000 грн. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 року у справі № 440/5144/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 440/5144/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко