Постанова 4801 № 127/26851/23

Справа № 127/26851/23 Провадження № 22-ц/801/2697/2024 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М. Доповідач:Сопрун В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 грудня 2024 рокуСправа № 127/26851/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі: головуючого Сопруна В.В., суддів Матківської М.В., Стадника І.М., за участю секретаря судового засідання Пантелеймонової А.І., за участю сторін: відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу №127/26851/23 за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2024 року,яку постановив суддя Бойко В.М. в Вінницькому міськомусуді Вінницької області, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 лютого 2024 року за нововиявленими обставинами у справі №127/26851/24 за позовом КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, з вимогою переглянути вказане рішення та скасувати його. На обґрунтування заяви вказали, що істотними для справи обставинами, які не були встановлені судом та не були відомі заявникам є те, що співвласником помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , також є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєструвався в помешканні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також ОСОБА_1 вказав, що він постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, істотними обставинами є те, що позивачем в прохальній частині позовної заяви не зазначено з якої дати слід стягувати заборгованість з відповідачів, оборотна відомість не мала дати її створення. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2024 року в задоволені заяви відмовлено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 лютого 2024 року залишено в силі. Ухвала суду мотивована тим, що твердження, на які у своїй заяві посилаються ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як на нововиявлені обставини, не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, оскільки вважають її незаконною, необґрунтованою, висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи. Таким чином просили ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, в іншому складі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 посилалися на ті ж обставини, що і у заяві про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 лютого 2024 року за нововиявленими обставинами. Зокрема зазначили, що судом першої інстанції умисно не було оцінено допустимість, достовірність кожного доказу окремо, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам. Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини на які посилаються заявники, не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України. Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є власниками квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру особового рахунку № НОМЕР_1 та Свідоцтвом про право власності на житло, та помешкання забезпечується послугами теплової енергії, які надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго». 26 квітня 2023 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії. В подальшому ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2023 року судовий наказ №127/13242/23 було скасовано. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01 лютого 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року в розмірі 1145,75 грн, з яких: 1102,36 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання; 32,73 грн - сума втрат від інфляційних процесів; 10,66 грн - сума 3% річних від суми заборгованості за спожиті послуги теплопостачання. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01 січня 2021 року по 31 березня 2023 року в розмірі 28149,58 грн, з яких: 26775,71 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання; 1046,54 грн - сума втрат від інфляційних процесів; 327,33 грн - сума 3% річних від суми заборгованості за спожиті послуги теплопостачання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2 684 грн. В решті вимог відмовлено. Рішенням суду було встановлено, що відповідачі свої зобов`язання належними чином не виконали, та згідно оборотної відомості та розрахунку заборгованості, розмір заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року складає 1145,75 грн, з яких: 1102,36 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання; 32,73 грн - сума втрат від інфляційних процесів; 10,66 грн - сума 3% річних від суми заборгованості за спожиті послуги теплопостачання. Крім того, розмір заборгованості відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01 січня 2021 року по 31 березня 2023 року складає 28149,58 грн, з яких: 26775,71 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання; 1 046,54 грн - сума втрат від інфляційних процесів; 327,33 грн - сума 3% річних від суми заборгованості за спожиті послуги теплопостачання, які підлягали стягненню на користь позивача. Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 квітня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 лютого 2024 року залишено без змін. Підставою для перегляду судового рішення у порядку передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України, можуть бути лише обставини, передбачені в статті 423 цього Кодексу. Відповідно до статті423 ЦПКУ країни рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом рішення (п. 1 ч. 2). Перевіряючи обґрунтованість заяви, суд має виходити із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов`язку доказування і подання доказів. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Такий висновок ґрунтується на роз`ясненнях, які містяться у пунктах 3, 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», в яких указується, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишалися невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами. Отже, нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи в порядку, встановленому статтями 423-429 ЦПК України. Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих у пункті 7 постанови «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року №4, обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі. Обставини на які вони посилаються для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами були їм відомі або могли бути їм відомі, ще до ухвалення рішення яке ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просили переглянути, однак суду повідомлені не були. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обставини не є такими, що призвели до неправильного вирішення справи, а тому не обумовлюють наявності підстав для скасування або зміни судового рішення. Враховуючи викладене, відсутні підстави для перегляду рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 лютого 2024 рокуу зв`язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду. Інші викладені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в апеляційній скарзі доводи не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки не впливають на висновки суду щодо відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду. Процесуальних порушень, які були б обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції чи призвели б до неправильного вирішення справи апеляційним судом не встановлено. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 30 грудня 2024 року. Головуючий Сопрун В.В. Судді Матківська М.В. Стадник І.М.