Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/655/24
від 30.12.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/11260/24 Справа № 201/655/24 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 грудня 2024 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого Ткаченко І.Ю., суддів: Пищиди М.М. Свистунової О.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 жовтня 2024 року про зупинення провадження, В С Т А Н О В И В: У січні 2024 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі ПАТ АТ «Укргазбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 29 жовтня 2024 року адвокат Шевчукова Р.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала клопотання про зупинення провадження по справі, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу в лавах Збройних Сил України. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 жовтня 2024 року зупинено провадження у справі. В апеляційній скарзі ПАТ АТ «Укргазбанк» посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 жовтня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що заявником не надано доказів того, що військова частина НОМЕР_1 переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території України. Лише перебування відповідача на військовій службі не є підставою для зупинення провадження у справі. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 жовтня 2024 року, підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Зупиняючи провадження, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до довідки № 537 від 28 серпня 2024 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Також, відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 401 від 17 червня 2024 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 16 червня 2024 року одержав вогнепальне осколкове поранення верхньої третини правого стегна. За обставин: під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, поблизу населеного пункту Часів Яр, Донецької області, внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що у січні 2024 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 29 жовтня 2024 року адвокат Шевчукова Р.В. надала клопотання про зупинення провадження, до якої додано повістку №5954МВ від 15 березня 2024 року з викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; повістку на відправку, з якої вбачається, що відповідач 25 березня 2024 року зобов`язаний з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 для відправки у військову частину НОМЕР_2 у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації; довідка №284/147 від 01 квітня 2024 року, видана командиром військової частини НОМЕР_2 , про перебування відповідача на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 25 березня 2024 року відповідно до наказу №89 від 25 березня 2024 року; довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідач 16 червня 2024 року одержав вогнепальне осколкове поранення верхньої третини правого стегна, за обставин: під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, поблизу населеного пункту Часів Яр Донецької області, внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Під час отримання поранення перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет та кевларовий шолом). Ознак кримінальних, адміністративних правопорушень або дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, а також навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень не встановлено, видана на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №776 від 17 червня 2024 року; повідомлення №5088 від 17 червня 2024 року командира військової частини НОМЕР_1 про госпіталізацію ОСОБА_1 на стаціонарне лікування до військової частини НОМЕР_3 , видане заступником командира частини з медичної частини; довідку №537 від 28 серпня 2024 року про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , підписана командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 . В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини НОМЕР_2 від 08 серпня 2022 року №2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан». Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі №753/19628/17. Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Вказана правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі №456/2541/19. В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 зазначено: «Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі №461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан». Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17. Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань. Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено. Згідно з ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій. Відповідно до ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій. Колегія суддів звертає увагу, що доцільним є розділення перебування особи у військовій частині, що виконує бойові завдання безпосередньо у зоні бойових дій, що реально унеможливлює повноцінну участь такої особи у судовому процесі та перебування особи у військових частинах, що не беруть участі у виконанні бойових завдань у зоні бойових дій, і відтак не позбавлена можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами. Із наданої довідок, які міститься в матеріалах справи, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_1 , та 16 червня 2024 року отримав поранення під час виконання бойового завдання. За таких обставин, у колегії суддів немає сумнівів, що військова частина у складі Збройних Сил України, в яких проходить службу ОСОБА_1 переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що НОМЕР_4 окремий штурмовий батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який сформований на базі військової частини НОМЕР_1 , виконує бойові завдання на Донецькому напрямку та приймає безпосередню участь в боях за м.Покровськ Донецької області, що є загальнодоступною інформацією. Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»). Апеляційний суд звертає увагу, що ст.6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання щодо його перебування у складі ЗСУ. За таких обставин постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі, ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності. Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» - залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 жовтня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Судді: