LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд172/2035/23

від 30.12.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6881/24 Справа № 172/2035/23 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 грудня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2023 року ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що воно постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області. Позивачем було опубліковано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у газеті «Вісті Придніпров`я» від 06.11.2018 №84 (1984), а також розміщено на офіційному веб-сайті https://yasno.com.ua. Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору, що розміщений на офіційному сайті постачальника універсальних послуг і не потребує двостороннього підписання паперової форми договору. Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальних послуг та/або факт споживання електричної енергії, про що прямо передбачено абз. 5 п. 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії». Споживач електроенергії ОСОБА_1 в точці продажу електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем універсальної послуги з 01.01.2019 року та приєдналася до діючого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання електричної енергії, оскільки продовжує споживати електричну енергію, яка постачається на об`єкт, згідно умов нового договору та частковою оплатою спожитої електричної енергії. На ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Позивач належним чином виконував свої зобов`язання за договором, зокрема з серпня 2020 року по жовтень 2021 року включно постачав електричну енергію, що підтверджується даними адміністратора комерційного обліку АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» зазначеними в довідці про обсяги споживання електричної енергії. ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», з метою підтвердження спожитих обсягів електричної енергії ОСОБА_1 було направлено лист оператору системи розподілу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з проханням підтвердити спожиті обсяги електричної енергії за період 01.08.2020 року по 31.10.2021 року. Відтак, Товариством було отримано довідку про обсяги споживання електричної енергії по ЕІС - коду точки комерційного обліку: 62Z0233059577810 за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації про державний реєстр прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником будинку за адресою АДРЕСА_1 . Проте боржник не виконувала свої обов`язки споживача в частині своєчасної та повної оплати за спожиту нею електричну енергію за вищевказаною адресою. За період 01.08.2020 року 31.10.2020 року по приладу обліку спожито 14005 кВт*г на загальну суму 23108,76 грн. Станом на 01.08.2020 року по особовому рахунку НОМЕР_1 існувала дебіторська заборгованість в розмірі 3576,36 грн., яку боржник сплатив 15.09.2020 (відповідно до абз. 2 п. 4.24 ПРРЕЕ, у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення). Таким чином борг становить 22985,12 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідачки заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 22985,12 грн за період з 01.08.2020 по 31.10.2021 року. Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2020 по 31.10.2021 року в сумі 22985,12 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2147,20 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, ставить питання про скасування оскаржуваного з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції, що діяла на час відкриття апеляційного провадження, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За положеннями вказаної вище норми у редакції Закону №3831-IX від 19.06.2024, що діє на час розгляду справи, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Крім того, пунктом другим Розділу II Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах від 19 червня 2024 року №3831-IX, який набрав чинності 19.07.2024, установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 22985,12 грн, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Від ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 є власником 1/4 частини будинку за адресою по АДРЕСА_1 з 25.11.2014, що підтверджується інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 21.09.2023 (а.с. 34). Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №429 ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам (а.с. 41-42). Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року - постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області. Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» було опубліковано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у газеті «Вісті Придніпров`я» від 06.11.2018 № 84 (1984), а також розміщено на офіційному веб-сайті https://yasno.com.ua (а.с. 30-32). Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку. З 01.01.2019 року ОСОБА_1 приєдналася до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції «Побутова» (для побутових споживачів Дніпропетровської області). Відповідно до умов п. 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії. Відповідно до п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору. В розділі «Ціна» комерційної пропозиції «побутова» до договору, зазначено, що постачання електричної енергії здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, які розраховуються у відповідності до постанов, затверджених НКРЕКП. Згідно п. 5.10 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (комерційна пропозиція є додатком 3 до договору). В розділі «Термін оплати» комерційної пропозиції до договору, індивідуальний побутовий споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз на місяць за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим. Розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж 10 робочих днів від дати його отримання споживачем, однак не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Пунктом 5.8 договору визначено те, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Відповідачка не виконувала свої обов`язки споживача в частині своєчасної та повної оплати за спожиту нею електричну енергію за адресою по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Відповідно до розрахунку за період 01.08.2020 року 31.10.2020 року по приладу обліку спожито 14005 кВт.г на загальну суму 23108,76 грн. Станом на 01.08.2020 року по особовому рахунку НОМЕР_1 існувала дебіторська заборгованість в розмірі 3576,36 грн., яка сплачена 15.09.2020 року. Відповідно до абз. 2 п. 4.24 ПРРЕЕ, у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення. Таким чином, за адресою по АДРЕСА_1 борг становить 22985,12 грн. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані послуги. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження №61-63св18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №14-280цс18. Разом з тим, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України). Відповідно до статті 356 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України). Отже, кожен із власників спільної часткової власності несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у спільному майні. Якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (стаття 540 ЦК України). Натомість, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (статті 541 ЦК України). Встановлено, що позивач надавав послуги з постачання електричної енергії у будинку по АДРЕСА_1 , який належить на праві спільної часткової власності відповідачці у розмірі частки 1/4. Співвласником вказаного вище будинку, як зазначає відповідачка та визнається позивачем, є, зокрема, ОСОБА_2 , якого не залучено до участі у даній справі. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; приймаючи до уваги відсутність договору, який визначає солідарне зобов`язання або домовленість між співвласниками щодо порядку несення витрат за отримані послуги та не визначення уповноваженого власника будинку, - колегія дійшла висновку про стягнення з відповідачки 1/4 частки заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 5746,28 грн (22985,12 грн : 4) та відмову у стягненні 3/4 частки заборгованості, яка підлягає сплаті іншим співвласником (співвласниками) будинку, до якого позов не предявлявся. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 344/1792/16-ц. Колегія звертає увагу, що це не позбавляє позивача права звернутися до суду з вимогами про стягнення решти заборгованості за спожиту електричну енергію до співвласника (співвласників) будинку. Заперечення відповідачки, що вона не проживає у вказаному вище будинку, не спростовує висновків про наявність підстав для стягнення з неї, як співвласника будинку, частини заборгованості пропорційно належній їй на праві власності 1/4 частці будинку, адже власність зобов`язує. На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при поданні позовної заяви (2684,00 грн), пропорційно задоволеним позовним вимогам (25,00%) у розмірі 671,00 грн. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 376 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 42082379) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 5746,28 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 42082379) судові витрати у розмірі 671 (шістсот сімдесят одна) грн 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складений 30 грудня 2024 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді В.С. Городнича М.Ю. Петешенкова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»