Постанова 4857 № 460/24910/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/24910/23 пров. № А/857/19695/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі №460/24910/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції Борискін С.А., час ухвалення в порядку письмового провадження, місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту 08.07.2024),- В С Т А Н О В И В : У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.11.2023, що набрало законної сили, позовну заяву задоволено та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 25.04.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). 05.07.2024 позивач подав до суду заяву у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить суд постановити ухвалу, якою визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від у справі №460/24910/23 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №460/24910/23, шляхом здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством станом на 1 січня календарного року виплати доплати до пенсії. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - залишено без задоволення. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвала суду є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Суть доводів апелянта зводиться до того, що у 2023 році позивачу розрахована доплата до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-XII у розмірі 13400 грн, тому на виконання приписів статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» виплата цієї доплати до пенсії на 2024 рік, не може бути обмежена сумою 3200 грн. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає не задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.11.2023, що набрало законної сили, позовну заяву задоволено та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 25.04.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). На підставі виконавчого листа, виданого в адміністративній справі №460/24910/23, відкрито виконавче провадження №75158211 з примусового виконання виконавчого листа щодо зобов`язання здійснити нарахування та виплату позивачу спірного підвищення до пенсії. 05.07.2024 позивач подав до суду заяву у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить суд постановити ухвалу, якою визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від у справі №460/24910/23 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №460/24910/23, шляхом здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством станом на 1 січня календарного року виплати доплати до пенсії. Суд першої інстанції заяву залишив без задоволення з тих підстав, що належних доказів на підтвердження протиправності рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, позивачем до матеріалів заяви долучено не було. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. За змістом частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Судом встановлено та з матеріалів спри слідує, що відповідно до рішення №172650000800 від 28.02.2024 про перерахунок пенсії позивача, на виконання судового рішення, позивачу здійснюється нарахування пенсії, з урахуванням підвищення, передбаченого ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, починаючи з 01.03.2024 в сумі 3200,00 грн. щомісячно. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX установлено розмір мінімальної заробітної плати - 6700,00 грн. (6700,00 х 2 = 13400,00 грн.). Згідно з ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX, установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 01.01.2024 - 7100,00 грн., з 01.04.2024 - 8000,00 грн. Разом з тим, вказаною статтею окремо визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600,00 грн. Таким чином, суд першої інстанції вірно висновував, що оскільки з 01.01.2024 змінилося правове регулювання спірних правовідносин у зв`язку із набранням чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX, то відповідач правомірно керувався вимогами статті 8 вказаного Закону, чинного на час виконання рішення суду у цій справі, визначивши розмір підвищення пенсії на рівні 3200, 00 грн. Відповідно з 01.01.2024 розмір підвищення до пенсії становить дві мінімальні заробітні плати 3200 грн (1600 х 2). Апеляційний суд зауважує, що у даній справі рішенням Рівненського окружного адміністративного суду, що набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зобов`язано здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік). З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції вірно висновував, що вимоги заяви позивача про застосування приписів статті 383 КАС до відповідача є безпідставними. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції винесена за результатами повного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає. Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі №460/24910/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. Ніколін