Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/7809/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/7809/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо невірного розрахунку розміру підвищення грошового забезпечення та суми індексації-різниці в місяці підвищення посадових окладів, березень 2018 року; - встановити, що розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року склав 391,27 грн; - встановити, що розмір індексації-різниці грошового забезпечення позивача у березні 2018 року з урахуванням вимог абзаців 3, 4. 6 пункту 5 Порядку №1078 склав 4071,88 грн; - визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.04.2021. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погодившись із такою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позов від імені позивача може бути поданий представником на підставі нотаріально посвідченої довіреності, яка є належним документом, що підтверджує повноваження в суді. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Будь-які його письмові пояснення в матеріалах справи відсутні. Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в силу ч.2 ст.312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, встановив, що даний спір з урахуванням наданих доказів та характеру правовідносин не відноситься до малозначних спорів, а до позовної заяви не додано доказів про те, що ОСОБА_2 , яка підписала позовну заяву, має статус адвоката, отже позовна заява не містить підпису уповноваженої особи. За наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 подано із застосуванням підсистеми «Електронний суд» представником Дудою Ю.М., на підтвердження повноважень якої подано нотаріально-посвідчену довіреність від 05.08.2024, якою уповноважено Дуду Ю.М. здійснювати представництво позивача, зокрема, в судах всіх інстанцій, на всіх стадіях судового процесу. Відповідно до ст.131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Згідно з пп.19 п.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, яким передбачено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Частиною 1 ст.55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. За змістом ч.1, 2 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Відповідно до ч.2 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (п.1 ч.1 ст.59 КАС України). За наведеним у п.20 ч.1 ст.4 КАС України визначенням, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Відповідно до ч.1-3 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Згідно з п.1 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. З аналізу наведених норм вбачається, що нормами КАС України, у справах незначної складності допускається представництво на підставі довіреності, до яких належать справи щодо проходження громадянами публічної служби. Матеріали справи свідчать, що в даному випадку, спір стосується проходження позивачем військової служби, яка у розумінні п.17 ч.1 ст.4 КАС України є публічною службою. При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що позивач є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а ці обставини судом першої інстанції не перевірялися. Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, ця справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, представництво в яких можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність. Таким чином, у даній справі представником позивача може бути будь-яка фізична особа, незалежно від наявності у неї статусу адвоката. При цьому, судом першої інстанції не наведено ознак, за якими вказана справа не може бути віднесена до справ незначної складності. З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не врахував зазначених особливостей представництва у малозначних справах, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.06.2022 у справі № 160/12710/20. Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ зазначав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Отже, враховуючи, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, представництво у якій може здійснюватися не лише адвокатом, враховуючи наявну в матеріалах справи нотаріально посвідчену довіреність, якою позивач уповноважив ОСОБА_2 представляти свої інтереси в судах, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви є такою, що прийнята з порушення норм процесуального права та підлягає скасуванню. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року про повернення позовної заяви скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Текст постанови складено 26 грудня 2024 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма