Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/19018/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19018/22 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 07.11.2022) у справі за адміністративним позовом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича від 12.10.2022 року ВП №67366287 про накладення штрафу на Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у розмірі 10200, 00 грн. скасувати. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 3 частини четвертої, частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного України. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції зроблено безпідставні висновки щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, оскільки така підписана уповноваженою на це особою. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Як вбачається з матерів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року повернуто позовну заяву позивачу. Повертаючи позовну заяву позивачу суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву від імені позивача подано та підписано провідним юрисконсультом Старинець Вітою Володимирівною, яку, згідно наявної у матеріалах справи довіреності від 05.01.2022 року №09/21-044 уповноважено представляти інтереси позивача, зокрема, в органах судової влади України. Судом першої інстанції зауважено, що даний спір не відноситься до малозначного, а тому представництво здійснюється виключно адвокатом або самопредставництво. Разом з тим, до позовної заяви не додано жодних документів, на підтвердження статусу адвоката у особи якою підписано позов, крім того, не додано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якому визначено Старинець В.В. як особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблено висновки щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачу з підстав передбачених пунктом 3 частини четвертої, частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного України, оскільки позовна заява подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Статтею 131-2 Конституції України передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Згідно пп.11 п.16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 та ст.131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017р.; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018р.; у судах першої інстанції - з 01.01.2019р. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020р. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (ч. ч. 1, 2 ст. 57 КАС України). Згідно п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Відповідно до ч.ч.2, 3 с.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Згідно ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Відповідно до ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до вимог п.1 ч.6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Згідно ч.2 ст.57 КАС України, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч.2 ст.43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (п.1 ч1 ст.59 КАС України). Аналіз наведеного свідчить про те, що у справах віднесених до категорії справ незначної складності, представництво можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.08.2020р. у справі №200/14466/19-а, від 22.09.2020р. у справі №20014511/19-а. Як вбачається зі змісту заявленого позову та вірно встановлено судом першої інстанції, предмет даного спору стосується визнання протиправними дій та скасування рішення державного виконавця, порядок провадження якого визначається у ст. 287 КАС України Параграфу 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Глави 11 Розділу ІІ КАС України. Таким чином, справу з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби неможливо віднести до малозначних справ або справ незначної складності, у розумінні КАС України, натомість, такі справи виділено в окрему категорію. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права необхідності зупинення провадження у справі, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 25.10.2023)