Постанова 4824 № 756/13796/23

справа № 756/13796/2023 головуючий у суді І інстанції Яценко Н.О. провадження № 22-ц/824/18080/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 27 грудня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1218-8160 від 07 червня 2023 року, в розмірі 46 768,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, 07 червня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс», і фізичною особою ОСОБА_2 , за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1218-8160. Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 16 000,00 грн., строк кредитування - 300 днів; комісія за видачу кредиту -15,00 % від суми кредиту; заявлений строк - 14 днів; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день. Відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.Позивач виконав свої зобов`язання, перерахувавши суму кредиту за допомогою системи LiqPay на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою від 07 червня 2023 року. Проте, відповідач не виконала взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 05 жовтня 2023 року має заборгованість перед відповідачем в загальному розмірі 46 768,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованість по комісії за видачу кредиту - 2 400,00 грн.; - простроченої заборгованості за кредитом - 16 000,00 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 28 368,00 грн. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1218-8160 від 07 червня 2023 року в розмірі 16 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс»просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача відсотків через неправлене застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ «Укр Кредит Фінанс», вказує, що враховуючи те, що зміни до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» набули чинності лише 18 травня 2024 року, а позивач здійснив нарахування процентів за кредитним договором у період з 07 червня 2023 року по 05 жовтня 2023 рокувключно - нарахування процентів є правомірними. В період нарахування процентів за користування кредитними коштами, передбачена п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» пільга для дружин військовослужбовців ще не діяла. 22 листопада 2024 року, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подав до суду клопотання про доповнення або зміну апеляційної скарги Відповідно до вимог ч. 1 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. За приписами ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Отже, заява позивача про уточнення позовних вимог, що подана 22 листопада 2024 року, якою фактично змінено вимоги апеляційної скарги підлягає залишенню без розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 , на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1218-8160 від 07 червня 2023 року в розмірі 16 000,00 грн. та відмови у стягненні простроченої заборгованість по комісії за видачу кредиту 2 400,00 грн. сторонами не оскаржується та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається. Судом встановлено, 07 червня 2023 року між позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 1218-8160 за умовами якого відповідачу було надано кредит в сумі 16 000,00 грн., строк кредитування - 300 днів; комісія за видачу кредиту -15,00 % від суми кредиту; заявлений строк - 14 днів; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день. Вказаний кредитний договір укладений за допомогою Веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання зазначених вимог, ОСОБА_4 було надано одноразовий ідентифікатор A6063, для підписання кредитного договору № 1218-8160 від 07 червня 2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору. Даний факт стверджується довідкою про перерахування кредитних коштів через систему платежів LiqPay на платіжну карту № НОМЕР_1 ОСОБА_4 та не заперечується відповідачем. Однак, всупереч умов кредитного договору позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно з наданим представником позивача розрахунком заборгованості (а.с.22) станом на 05 жовтня 2023 року становить 46 768,00 грн. та складається з: простроченої заборгованість по комісії за видачу кредиту - 2 400,00 грн.; - простроченої заборгованості за кредитом - 16 000,00 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 28 368,00 грн. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідач припинила виконання зобов`язань в односторонньому порядку, що потягло в цілому невиконання умов кредитного договору, то позивач має всі правові підстави вимагати стягнення заборгованості в судовому порядку. Враховуючи, що чоловік відповідача ОСОБА_5 24 лютого 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ, що підтверджується копією військового квитка серія НОМЕР_2 виданого 20 листопада 2006 року, посвідченням учасника бойових дій серія НОМЕР_3 від 29 жовтня 2015 року, довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) старшого солдата ОСОБА_5 від 23 червня 2024 року № 5310, суд вважав , що відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з ОСОБА_4 не підлягають стягненню відсотки, комісія, штрафи передбачені кредитним договором №1218- 8160 від 07 червня 2023 року. Апеляційний суд не може в повній мірі погодиться з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. У постанові від 28 березня 2018 року у справі 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право Кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення відсотків суд першої інстанції посилався на чинну редакцію частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ), згідно якої військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля. Разом із тим, ці положення внесені до Закону №2011-ХІІ згідно із Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року. На час виникнення спірних правовідносин, а саме, у період з 07 червня 2023 року по 05 жовтня 2023 року, частина п`ятнадцята статті 14 Закону №2011-ХІІ була викладена в такій редакції: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.». Тобто на момент укладення сторонами кредитного договору та строку його дії дружини (чоловіки) військовослужбовців, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, та військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, не звільнялися від сплати процентів за користування кредитом. Отже, із урахуванням вимог статті 5 ЦК України щодо дії актів цивільного законодавства в часі, чинна норма частини п`ятнадцятої статті 14 Закону №2011-ХІІ, на яку посилався суд першої інстанції не регулює спірні правовідносини сторін. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги в частині не поширення на відповідача ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки відсотки за кредитом про стягнення яких просить позивач були нараховані до 05 жовтня 2023 року, тобто до набрання чинності змін до вказаної норми Закону. Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, у зв`язку з чим апеляційну скаргу позивача належить задовольнити, а рішення суду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України у цій частині скасувати і ухвалити нове судове рішення. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При подачі позовної заяви ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплатило судовий збір у розмірі 2 147,20 грн. При подачі апеляційної скарги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило судовий збір у розмірі 3 220,80 грн., оскільки апеляційний суд приходить до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача у розмірі 4 539,22 грн. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»задовольнити. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року в частині відмови у стягненні відсотків та судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсоткам задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місце знаходження м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф. 407, ідентифікаційний код 38548598 заборгованість за відсотками у розмірі 28 368 (двадцять вісім тисяч триста шістдесят вісім) гривень та судовий збір у розмірі 4 539 (чотири тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) гривень 22 копійки. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про уточнення позовних вимог залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді Фінагеєв В.О. Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.