Постанова 4803 № 175/3868/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5884/24 Справа № 175/3868/23 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л.Г. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2024 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючої - Городничої В.С., суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 березня 2024 року у справі №175/3868/23 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанкдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, пред`явленим до відповідача ОСОБА_1 на предмет стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи це тим, що між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , шляхом подання останнім Заяви-Договору №2021/І_С/451-000907 (Договір карткового рахунку), було укладено договір про приєднання до Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк». Відповідно до положень укладеного договору, позивач (Банк) відкрив відповідачу (клієнту) картковий рахунок та субрахунок за програмою кредитування «Крок на зустріч». За цим договором встановлено суму кредиту 45182,06 грн, відсоткову ставку 27,99 %; відсоткову ставку на прострочену заборгованість 48 %; строк кредитування з 17 серпня 2021 року по 16 серпня 2024 рік. Заява-Договір підписана позичальником разом з Правилами, Тарифним планом, умовами банківських продуктів/пакетів, які розміщені на сайті банку за посиланням https://www.ukrgasbank.com, є договором комплексного банківського обслуговування, укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 .. Відповідно до укладеного договору, банк взяв на себе обов`язок відкрити клієнту рахунки та обслуговувати такі рахунки, надавати кредит у формі Дозволеного овердрафту на карткові рахунки, відкривати рахунок та/або субрахунок, видавати Клієнту замовлені ним картки та інші банківські послуги. В той же час, обов`язок позивача (банку) кореспондується з обов`язком відповідача (клієнта) здійснювати оплату послуг банку в розмірі та строки, що передбачені умовами укладеного правочину. Позивач взяті на себе зобов`язання за договором виконав, видавши відповідачу платіжну картку, відкривши рахунок/субрахунок, надавши кредитні кошти у встановленому договором ліміті, а відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконує, систематично порушує умови договору, в результаті чого утворилась заборгованість за кредитним договором. 21 вересня 2022 року позивач у порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредитних коштів зі сплатою відсотків, передбачених договором, однак вона залишилась без реагування. У зв`язку із зазначеними порушеннями, відповідач станом на 05 квітня 2023 року має заборгованість за кредитним договором, яка становить 58272,44 грн та складається із: заборгованість по кредиту (поточна) 21337,06 грн; заборгованість по кредиту (прострочена) - 20060,00 грн; заборгованість по процентах (поточна) - 532,25 грн; заборгованість по процентах (прострочена) - 16343,13 грн. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 березня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АК Укргазбанк заборгованість за кредитним договором у сумі 41397,06 грн та судовий збір у розмірі 1906,72 грн. В іншій частині позову відмовлено (а.с.120-123). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ АБ Укргазбанк 24 квітня 2024 року в системі Електронний суд подав апеляційну скаргу, в якій оскаржує рішення суду лише в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача відсотків як поточних, такі прострочених, просить скасувати рішення першої інстанції в цій частині та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також на порушення норм процесуального та невірне застосування норм матеріального права. ОСОБА_1 своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не подавав, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзивів на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні нарахованих та прострочених відсотків з частковим задоволенням позовних вимог в цій частині з наступних підстав. Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України). Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом першої інстанції встановлено, що 17 серпня 2021 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 шляхом подання останнім Заяви-Договору №2021/І_С/451-000907 (Договір карткового рахунку) було укладено договір про приєднання до Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк» (а.с.6-8). Відповідно до положень укладеного договору, позивач (Банк) відкрив відповідачу (клієнту) картковий рахунок та субрахунок за програмою кредитування «Крок на зустріч». За цим договором встановлено суму кредиту 45182,06 грн, відсоткову ставку 27,99 %; відсоткову ставку на прострочену заборгованість 48 %; строк кредитування з 17.08.2021 року по 16.08.2024 рік. Заява-Договір підписана позичальником разом з Правилами, Тарифним планом, умовами банківських продуктів/пакетів, які розміщені на сайті банку за посиланням https://www.ukrgasbank.com, є договором комплексного банківського обслуговування, укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 .. Відповідно до укладеного договору, банк взяв на себе обов`язок відкрити клієнту рахунки та обслуговувати такі рахунки, надавати кредит у формі Дозволеного овердрафту на карткові рахунки, відкривати рахунок та/або субрахунок, видавати Клієнту замовлені ним картки та інші банківські послуги. В той же час, обов`язок позивача (банку) кореспондується з обов`язком відповідача (клієнта) здійснювати оплату послуг банку в розмірі та строки, що передбачені умовами укладеного правочину. Відповідно до п. 3.1., п. 3.2., п. 6.2. Правил договір вважається укладеним, якщо клієнт належним чином заповнив та підписав заяву-договір, а банк прийняв таку заяву без зауважень та відкрив рахунок/субрахунок. Датою укладення Договору є дата відкриття рахунку/субрахунку. За п. п. 2.1., 2.4., 3.3., 5.1., 5.4. Правил банк взяв на себе обов`язок відкрити клієнту рахунок/субрахунок, видати платіжну картку (додаткові платіжні картки), надати кредитні кошти (овердрафт) та здійснювати розрахунки за операціями з використанням платіжної картки (додаткових платіжних карток), що видані клієнту, в залежності від обраного Клієнтом продукту Банку, тощо. Відповідно до п. п. 2.1., 2.3., 5.2, 7.2. Правил відповідач зобов`язаний здійснювати оплату послуг банку в розмірі та строки, що передбачені умовами укладеного правочину. Вказані обставини підтверджуються копією заяви-договору №2021/І_С/451-000907 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк» від 17.08.2021 року, копією паспорта відповідача, розрахунком заборгованості, випискою про рух коштів по рахунку відповідача. З розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку відповідача, які додані банком до позовної заяви, вбачається, що відповідач використовував кредитні кошти і здійснював погашення кредиту. Отже, наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит». Позивачем, на підтвердження укладення договору, наявності заборгованості та її розміру надано суду розрахунок заборгованості та виписку з особового рахунку відповідача. Позивач взяті на себе зобов`язання за договором виконав, видавши відповідачу платіжну картку, відкривши рахунок/субрахунок, надавши кредитні кошти у встановленому договором ліміті, а відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконує, систематично порушує умови договору, в результаті чого утворилась заборгованість за кредитним договором. 21 вересня 2022 року позивач у порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредитних коштів зі сплатою відсотків, передбачених договором, однак залишилась без реагування (а.с.57). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по поточних процентах у розмірі 535,25 грн та заборгованості про прострочених процентах у розмірі 16 343,13 грн, суд першої інстанції зазначив, що до даних правовідносин неможливо застосувати правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, так як Правила відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції, за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк», у редакції, які додано до позовної заяві, не погоджувалися відповідачем та ним не підписані. При цьому, додані до позову Правила не містять підпису Голови Правління у відповідній графі останнього аркуша. Також відзначив, що проценти за користування коштами можуть бути визначені, як за домовленістю сторін у договорі, так і встановлені законом (ст. 1048 ЦК України). Підставами позову в даній справі банк зазначив стягнення саме процентів, визначених договором, що не знайшло свого підтвердження. Водночас вимог про стягнення процентів за користування коштами, встановлених законом, позивачем не заявлялося. Наявні у матеріалах справи Правила відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк», до яких приєднався відповідач на підставі заяви від 17 серпня 2021 року, не є доказом узгодження між сторонами істотних умов кредитного договору, що вказує на відсутність між сторонами домовленості про їх розмір, що у свою чергу свідчить про безпідставність застосування банком у розрахунку процентів за користування коштами. Надані позивачем Правила, які не підписані відповідачем, не можуть вважатися складовою частиною укладеного між сторонами договору та відповідною письмовою угодою сторін про встановлення процентів. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, при цьому частково приймає доводи ПАТ АБ Укргазбанк, викладені в апеляційній скарзі. Так, колегія суддів наголошує, що судом першої інстанції не досліджувалось достеменно ані розрахунку заборгованості, ані виписки про рух коштів на рахунку відповідача щодо нарахування банком та погашення відповідачем в рахунок процентів визначених сум, та не надана цим відомостям належна правова оцінка. Також не було досліджено та не надавалось оцінки судом першої інстанції наданим представником відповідача до відзиву на позов документам відповідача з приводу того, що він з 02 вересня 2022 року є мобілізованою особою та військовослужбовцем, перебуває з того часу на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.102), що є наслідком застосування до періоду перебування відповідача у лавах ЗСУ положень ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку від 30 березня 2021 року №1357-ІХ, який набрав чинності 23 квітня 2021 року та яким п.15 ст. 14 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачено, що проценти за користування кредитом не нараховуються. Колегія суддів відзначає, що, пред`являючи позов до ОСОБА_1 у серпні 2023 році, позивач встановлював період стягнення з 17 серпня 2021 року по 05 квітня 2023 року заборгованості відповідача по поточним процентам у розмірі 532,25 грн, по простроченим процентам у розмірі 16 343,13 грн. Однак належить визначити вірний період стягнення процентів з 17 серпня 2021 року по 31 серпня 2022 року включно, оскільки вже з 02 вересня 2022 року відповідач був мобілізований, а, відтак, звільнений від сплати процентів по кредиту на період служби. Доказів того, що станом на день розгляду справи судом першої інстанції відповідач вже не є військовослужбовцем матеріали справи не містять. У відповідності до відомостей, що містяться у наданій до цього позову виписці по особовому рахунку відповідача (а.с.51 зворот, 53) колегією суддів встановлено, що за вказаний вище період відповідач мав заборгованість по нарахованим відсоткам, а погашення ним проводилось в рахунок зарахування коштів на прострочені відсотки, що вбачається з виписки по особовому рахунку та що узгоджується з випискою про рух коштів на рахунку відповідача за період з 17 серпня 2021 року по 05 квітня 2023 року (а.с.52 зворот, 53). Так, за період з 27 вересня 2021 року по 28 грудня 2021 року відповідач не мав заборгованості ані за нарахованими відсотками, ані за простроченими. За період з 31 грудня 2021 року по 31 серпня 2022 року відповідач частково погашав заборгованість по процентам та нарахованими і непогашеними відповідачем залишились суми нарахованих процентів 31 грудня 2021 року у розмірі 6,51 грн, 31 січня 2021 року у розмірі 61,90 грн, 28 лютого 2022 року у розмірі 98,29 грн, 31 травня 2022 року у розмірі 266,55 грн, 30 червня 2022 року у розмірі 302,89 грн, 29 липня 2022 року у розмірі 368,88 грн, 31 серпня 2022 року у розмірі 420,04 грн (а.с.51 зворот) та 28 лютого 2022 року у розмірі 831,55 грн (а.с.53), що у загальному розмірі становить 2 356,61 грн. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частиною першою статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За ч.1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що: «визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду». Виходячи з наведеного вище, колегією суддів встановлено, що розмір загальної заборгованості відповідача перед позивачем, яка виникла станом на 01 вересня 2022 року по нарахованим відсоткам є 2 356,61 грн, з урахуванням того, що всі сплачені суми відповідачем позивач зараховував у погашення прострочених відсотків, внаслідок чого заборгованість по простроченим відсоткам відсутня, тому належить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по нарахованим відсоткам у розмірі 2 356,61 грн за період з 31 грудня 2021 року по 31 серпня 2022 року. Враховуючи, що суд першої інстанції, в порушення норм як матеріального, так і процесуального права, не з`ясував належним чином період стягнення та дійсний розмір відсотків за кредитним договором, не дослідив статус відповідача як військовослужбовця, що тягне за собою застосування певних норм матеріального права, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині, що є підставою для скасування рішення суду в цій частині, та ухвалення нового рішення про часткове задоволення цих позовних вимог. Крім цього, колегія суддів зазначає, що рішення в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, тому колегією суддів і не переглядається. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 березня 2024 року постановлено з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, апеляційна скарга ПАТ АБ Укргазбанк підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в оскаржуваній частині з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовної вимоги ПАТ АБ Укргазбанк про стягнення заборгованості по поточним та простроченим процентам. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382-383 ЦПК України, колегія суддів, \ ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк - задовольнити частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 березня 2024 року скасувати в частині відмови у задоволенні стягнення процентів та ухвалити нове рішення. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поточними та простроченими процентами задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Укргазбанкнараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 2 356,61 грн за період з 31 грудня 2021 року по 31 серпня 2022 року. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: В.С. Городнича Судді: М.Ю. Петешенкова Т.П. Красвітна