LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС753/20017/24

від 27.12.2024 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у визначенні підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Справу № 753/2001724 повернути до Дарницького районного суду міста Києва.

УХВАЛА 27 грудня 2024 року м. Київ справа № 753/20017/24 провадження № 61-300вп24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув питання щодо визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Згідно з позовною заявою ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_2 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Дарницький районний суд міста Києва ухвалою від 14 жовтня 2024 року справу № 753/20017/24 передав до Верховного Суду для визначення підсудності у порядку, передбаченому статтею 316 ЦПК України. Верховний Суд ухвалою від 15 листопада 2024 року відмовив у визначенні підсудності цивільної справи № 753/20017/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Матеріали цивільної справи № 753/20017/24 повернув до Дарницького районного суду міста Києва (провадження № 61-251вп24). Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду на підставі статті 29 ЦПК України. У цій справі відсутні підстави, визначені процесуальним законом, для визначення підсудності суддею Верховного Суду справ про розірвання шлюбу. Дарницький районний суд міста Києва ухвалою від 09 грудня 2024 року справу № 753/20017/24 передав до Верховного Суду для визначення підсудності. У грудні 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду. Верховний Суд вважає, що у визначенні підсудності справи № 753/20017/24 слід відмовити з огляду на таке. Чинний ЦПК України передбачає конкретні випадки, у яких територіальну підсудність справи визначає Верховний Суд, зокрема це: підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України (стаття 29 ЦПК України); підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами (стаття 295 ЦПК України); підсудність справ про надання неповнолітній особі - громадянину України, який проживає за її межами повної цивільної дієздатності (стаття 301 ЦПК України); підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення (стаття 316 ЦПК України). Відповідно до положень статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово. Отже, підсудність справ визначає Верховний Суд, якщо учасниками справи є громадяни України, що проживають за її межами. Водночас Верховний Суд зазначає, що предметом спору у справі № 753/20017/24 є розірвання шлюбу. Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Як зазначено вище, відповідачка ОСОБА_2 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, дана справа за територіальною підсудністю відноситься до Керченського міського суду Автономної Республіки Крим. Згідно зі статтею 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року № 1668/39004 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (зі змінами і доповненнями), визначено, що вся територія Автономної Республіки Крим є тимчасово окупованою російською федерацією з 20 лютого 2014 року. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 15 квітня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (зі змінами від 21 квітня 2022 року) у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів». Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами від 03 березня 2022 року) у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється. Верховний Суд розпорядженням від 05 липня 2022 року № 36/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стан», враховуючи неможливість здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, змінив та визначив територіальну підсудність судових справ (окрім кримінальних проваджень) Керченського міського суду Автономної Республіки Крим - Суворовському районному суду міста Одеси. Верховний Суд розпорядженням від 05 липня 2022 року № 36/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стан» змінив та визначив територіальну підсудність кримінальних проваджень Керченського міського суду Автономної Республіки Крим - Дарницькому районному суду міста Києва. Разом з тим, за наявності підстав, визначених частиною другою статті 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. З огляду на вказане вище, підстави для визначення Верховним Судом підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відсутні. Керуючись статтями 29, 260, 261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ: Відмовити у визначенні підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Справу № 753/2001724 повернути до Дарницького районного суду міста Києва. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»