Постанова Одеський апеляційний суд № 500/3707/16-ц

Номер провадження: 22-ц/813/3850/24 Справа № 500/3707/16-ц Головуючий у першій інстанції Жигулін С. М. Доповідач Дришлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.12.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді ДришлюкаА.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю., розглянувши у судовому засіданні в м. Одеса справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 листопада 2023 року про залишення первісного та зустрічного позовів без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення нерухомого майна у первинний стан та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстраційного обліку, ВСТАНОВИВ: У 2016 році ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на житло (т. 1, а.с. 1-13). ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із зустрічним позовом про виселення та зняття з реєстраційного обліку (т. 1, а.с. 47-54). Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.11.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним і повернення нерухомого майна у первинний стан та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстраційного обліку, було залишено без розгляду (т. 2, а.с. 194). 28.12.2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду зі апеляційною скаргою на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 листопада 2023 року. В апеляційній скарзі просили скасувати ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 листопада 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянти не погоджуються із оскаржуваною ухвалою, вважають її такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Так, апелянти зазначають, що будь-яким належним чином вони не були повідомлені про дати судових засідань, що були призначені на 20 червня 2023 року, 31 липня 2023 року, 01 листопада 2023 року, і суд першої інстанції, як вказують апелянти, в оскаржуваній ухвалі не наводить у який саме спосіб вони повідомлялися, а лише зазначає, що позивачі допустили повторну неявку у судове засідання. Окрім того, на думку апелянтів, неналежне повідомлення їх про дату, час та місце розгляду справи порушує їхнє право на справедливий суд та, посилаючись на практику Верховного Суду щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце проведення судового засідання, вказують на те, що оскаржувана ухвала є такою, що перешкоджає подальшому розгляду справи(т. 2, а.с. 196-202). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.06.2024 року після усунення апелянтом недоліків визначених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху від 19.02.2024 року, було відкрито апеляційне провадження (т. 2, а.с. 221-223) та справу призначено до розгляду (т. 2, а.с. 224). Сторони своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суд не надходив. З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам. Учасники провадження, повідомлені належним чином щодо дати, часу та місця проведення судового розгляду, в судове засідання не з`явилися. Будь-яких клопотань щодо відкладення/розгляду без участі на адресу суд не надходило. Відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України). Дослідивши наявні матеріали справи, наведені апелянтом доводи, апеляційним судом встановлено наступні обставини справи. Приймаючи рішення щодо залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що повторність неявки належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача є обов`язковою умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Матеріалами справи визначено, що позивач не з`явився в судове засідання 20 червня 2023 року, 31 липня 2023 року, 01 листопада 2023 року та у судове засідання в якому була прийнята ухвала. Вказані обставини є такими, що у порядку, передбаченому ст. 257 ч.1 п.5 ЦПК України зумовлюють задоволення заяви про залишення первісної позовної заяви без розгляду. Разом із тим відповідач в якості позивача за зустрічним позовом у відповідності до вимог ст. 49 ч.2 ЦПК України має право відмовитись від позову, що у свою чергу надає йому можливість залишеними зустрічний позов без розгляду. З урахуванням того, що позовні вимоги у справі взаємопов`язані, залишення без розгляду зустрічного позову не порушує права сторін. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Положеннями ст. 257 ЦПК України передбачено підстави за наявності яких суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду. Згідно ч. 3 ст. 257 даної статті, на яку безпосередньо посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду у випадку, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином та в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Аналогічні висновки містяться в постановах ВС від 11.03.2021 року по справі № 761/8849/19, постанові від 29.07.2021 року по справі № 359/7882/19, постанові від 31.08.2021 року по справі № 570/5535/15, постанові від 22.09.2021 року по справі № 465/205/17. Відповідно до положень чт. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (ч.ч. 1-4 ст. 128 ЦПК України). За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Залишаючи оскаржуваною ухвалою від 28.11.2024 року позовні вимоги без розгляду, суд першої інстанції стверджував, що позивач, будучи повідомлений щодо дат та часу розгляду справи, не з`явився в судові засідання 20.06.2023 року, 31.07.2023 року, 01.11.2023 року та 28.11.2023 року (дата оскаржуваної ухвали суду), а тому відповідно наявні підстави для залишення даного позову без розгляду. Разом з тим, з наявних матеріалів справи в свою чергу вбачається, 08.02.2022 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Дукіним С.В. був укладений договір про надання правничої допомоги(т. 1, а.с. 170), про що повідомлено суд першої інстанції відповідною заявою від 08.02.2022 року, в якій в свою чергу в тому числі зазначена інформація щодо адреси для листування як позивача безпосередньо, так і представника позивача. Розгляд справи призначено на 20.06.2023 року, про що представника позивача було повідомлено телефонограмою (т. 2, а.с. 174). Згідно довідки секретаря судового засідання від 20.06.2023 року, учасники провадження в судове засідання не з`явилися та справу відкладено на іншу дату, а саме 31.07.2023 року (т. 2, а.с. 177), яке в свою чергу було відкладено з причин перебуванням судді на лікарняному, згідно довідки наявної в матеріалах справи (т. 2, а.с. 179). Про відкладення розгляду справи представника позивача також було повідомлено телефонограмою (т. 2, а.с. 180). При цьому, на підтвердження повідомлення представника позивача щодо відкладення розгляду справи на 28.11.2023 року, в матеріалах справи також наявна телефонограма складена секретарем судового засідання (т. 2, а.с. 180). Разом з тим, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, апелянт в свою чергу стверджує, що ні вона, ні її представник жодним чином не повідомлялися щодо призначених судом першої інстанції судових засідань, посилання на які містяться в оскаржуваній ухвалі суду. З огляду на наведене, слід зазначити, що згідно вищевказаних положень ст. 128 ЦПК України, повідомлення учасників провадження відбувається шляхом направлення судових повісток, судових повісток-повідомлень, або ж їх видачою для вручення відповідним учасникам судового процесу. Також положеннями ч. 13 зазначеної статті передбачена можливість повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії з використанням засобів мобільного зв`язку, у випадку наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та за наявної технічної можливості. Вищезазначеними матеріалами справи встановлено, що повідомлення представника позивача на 20.06.2023 року, 31.07.2023 року, 01.11.2023 року та 28.11.2023 року здійснювалися судом першої інстанції за допомогою телефонограми. Будь-яких відомостей щодо здійснення судом першої інстанції належного повідомлення позивача та його представника у відповідності до положень ст. 128 ЦПК України наявні матеріали справи в свою чергу не містять. Окрім того, наявні матеріали справи також не містять інформації щодо відсутності у суду першої інстанції можливості відправки поштової кореспонденції. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.10.2021 року по справі № 379/1296/18 вказано, що «повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи». Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 року по справі № 263/3930/16-ц, від 22.04.2020 року по справі № 522/19433/17, від 11.03.2021 року по справі № 296/9824/19, від 04.02.2021 року по справі № 202/26139/13-ц. Відповідно, з огляду на відповідні посилання апелянта та відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження належного повідомлення позивача та його представника щодо дати та часу призначених судових засідань, а саме 20.06.2023 року, 31.07.2023 року, 01.11.2023 року та 28.11.2023 року, на які містяться посилання в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, висновки суду про повторну неявку позивача до судового засідання та як наслідок застосування в даному випадку положень ст. 257 ЦПК України, є передчасними та помилковими. Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки доводи апелянта знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи, апеляційний суд у відповідності до положень ст. 379 ЦПК України, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, із направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 листопада 2023 року про залишення первісного та зустрічного позовів без розгляду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк М.М. Драгомерецький Р.Д. Громік