LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Кропивницький апеляційний суд397/497/19

від 26.12.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ПОСТАНОВА Іменем України 26 грудня 2024 року м. Кропивницький справа № 397/497/19 провадження № 22-ц/4809/1273/24 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І., секретар судового засідання Діманова Н. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2024 року у складі судді Стручкової Л. І. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 з позовом про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними. На підставі розпорядження Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.11.2023 № 01/р «Щодо передачі справи на розгляд іншому суду» цивільну справу № 397/497/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, направлено для розгляду на підставі ч. 4 ст. 31 ЦПК України до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 справу № 397/497/19 розподілено судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Стручковій Л. І. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними залишено без розгляду. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції застосував положення ч. 6 ст. 223 ЦПК України, вказавши, що залишення зали судового засідання є самостійною підставою для залишення позовної заяви без розгляду, яка не вимагає наявності ознак притаманних частинам третій - п`ятій цієї статті. Крім того, суд зазначив, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді цивільної справи, дотримання процесуальних строків. Суд вказав, що позивачем було залишено залу судового засідання, а її відсутність перешкоджає проведенню підготовчого засідання, розгляду поданих нею письмових клопотань про виклик свідків, витребування доказів, вирішення клопотання адвоката Старовойтова О. В. про прийняття заяви про зміну предмету позову, подану в інтересах ОСОБА_1 , за викладеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. ОСОБА_1 подала до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2024 року і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями ще 28 листопада 2023 року цю справу було розподілено судді Стручковій Л. І. 27 травня 2024 року на 15 годину 00 хвилин було призначено судове засідання в режимі відеконфереції з Ленінським районним судом м. Кіровограда. Адвокат, зі слів судді, відмовився брати участь у справі, проте в ухвалі жодного підтверджуючого документу немає. Позивач вказує, що заявила судді відвід у підготовчому судовому засіданні, так як суддя викликала у неї сумніви у її об`єктивності та неупередженості. Не прийнявши в письмовому вигляді заяви про відвід вони вийшли із режиму відео трансляції з Ленінським судом та більше на зв`язок не вийшли. Як повідомив представник Ленінського районного суду м. Кіровограда Лютиков А. І. на телефонні дзвінки не відповідають та на зв`язок не виходять. В подальшому позивачка написала інформаційний запит в електронній формі до Олександрійського суду про надання інформації по судовій справі №397/497/19, та їй повідомили усно в телефонному режимі, що справа закрита, а на сайті є ухвала від 27 травня 2024 року. Викладені в оскаржуваній ухвалі звинувачення, що вона із сестрою покинули зал судового засідання, безпідставні, оскільки секретар суду не з`єднував більше суд, на телефонні дзвінки від неї та працівника Ленінського районного суду, працівники Олександрійського міськрайонного суду не відповідали. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Щодо участі учасників справи в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції. Чергове судове засідання в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2024 року Кропивницьким апеляційним судом було призначено на 10 годину 30 хвилин 26 грудня 2024 року. Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з`явились. 26 грудня 2024 року ОСОБА_3 подала до Кропивницього апеляційного суду клопотання про відкладення судової справи у зв`язку з її лікуванням, що унеможливлює приїзд до суду. Позивач зазначила, що додасть лікарняний лист на слідуюче судове засідання, оскільки на даний час лікування триває. Крім того, 26 грудня 2024 року о 9:56 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому позивач просить відкласти судове засідання, призначене на 26 грудня 2024 року в зв`язку з лікуванням, що унеможливлює прибуття до суду гіпертонічний криз. Вказано, що на даний час позивач знаходиться на лікуванні, підтвердження лікування надасть на слідуюче судове засідання. Ознайомившись із матеріалами справи, доводами клопотання про вікладення справи, а також враховуючи те, що позивач не надала належних доказів, які підтверджують факт її хвороби, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання та відкладення розгляду справи. Відхиляючи клопотання про відкладення справи, суд враховує, що позивач ОСОБА_1 скористалась своїм правом та подала апеляційну скаргу, в якій ґрунтовно і змістовно викладено її позицію щодо незаконності і необґрунтованості судового рішення. З огляду на викладене та з метою дотримання передбачених законом розумних строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача, а вказані у клопотанні про відкладення розгляду причини неявки, визнає неповажними та непідтвердженими належними та допустимими доказами. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 справу № 397/497/19 розподілено судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Стручковій Л. І. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.12.2023 справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, прийнято до провадження та призначено проведення підготовчого засідання на 30.01.2024. В подальшому проведення підготовчого засідання декілька разів відкладалося: - 30.01.2024 у зв`язку з неявною відповідача, щодо якого відсутні відомості про вручення йому та його представнику повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання; - 28.02.2024, за клопотанням позивача ОСОБА_1 для ознайомлення із заявою про зміну предмету позову, подану адвокатом Старовойтовим О. В. в її інтересах 07.04.2023; - 18.03.2024 за заявою позивача ОСОБА_1 (том 6 а.с.139) та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Репело О. В. (том 6 а.с.138) про відкладення проведення підготовчого засідання в зв`язку з зайнятістю в інших судових засіданнях; - 22.04.2024 підготовче засідання у справі не відбулося в зв`язку з зайнятістю судді у розгляді справи (кримінальне провадження). 28.02.2024 до суду надійшло повідомлення адвоката Старовойтова О. В. про припинення його повноважень за дорученням №105 від 13.02.2023 (том 5 а.с.141, том 6 а.с.121). Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.04.2024 клопотання позивача ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено, доручено Ленінському районному суду м. Кіровограда забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 27.05.2024 о 15 год. 00 хв., в режимі відеоконференції за участю позивача ОСОБА_1 , роз`яснено позивачу ОСОБА_1 , що вона має з`явитися до Ленінського районного суду м. Кіровограда, для участі в судовому засіданні у вказаний час в режимі відеоконференції. Копію ухвали направлено Ленінському районному суду м. Кіровограда для організації проведення відеоконференції та учасникам справи для відома. В судовому засіданні 27 травня 2024 року, яке проводилось за участі позивачки ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, остання усно заявила відвід судді Стручковій Л. І. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 27 травня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними відмовлено, розгляд цивільної справи продовжено у тому ж складі суду. Як вбачається з протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №2920516 від 27 травня 2024 року, запис №42 16:55:57, головуючий суддя у справі доповіла про те, що працівник Ленінського районного суду м. Кіровограда повідомив, що позивач ОСОБА_1 самовільно покинула зал судового засідання під час розгляду справи (а.с.178 том 6). За результатами того, що позивач покинула зал судового засідання Ленінського районного суду м. Кіровограда під час підготовчого розгляду справи в режимі відеоконференції, судом постановлено оскаржувану ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. За змістом п. 1 ст.6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом. Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 6 ст. 223 ЦПК України. Суд вказав, що позивачем було залишено залу судового засідання, а її відсутність перешкоджає проведенню підготовчого засідання, розгляду поданих нею письмових клопотань про виклик свідків, витребування доказів, вирішення клопотання адвоката Старовойтова О. В. про прийняття заяви про зміну предмету позову, подану в інтересах ОСОБА_1 , за викладеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно оцінив дії ОСОБА_1 щодо залишення зали судового засідання без поважних причин та дійшов передчасних висновків про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що присутність в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони (за відсутності ухвали суду про обов`язковість надання особистих пояснень учасником судового розгляду) та безпідставно, всупереч змісту ч. 2 ст. 44 ЦПК України, послався на зловживання процесуальними правами ОСОБА_1 . Обґрунтованих мотивів того, з яких саме підстав суд позбавлений був можливості здійснити подальший розгляд справи за відсутності позивача на підставі наявних матеріалів справи або неможливості відкладення розгляду справи, ухвала суду не містить, тоді як залишення позову без розгляду можливе лише за умови, що суд визнав потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч. 3 ст. 211, п 5 ч. 2, ч. 6 статті 223). Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання, після заяви ОСОБА_1 про відвід судді, суд видалився до нарадчої кімнати для вирішення заявленого відводу о 15:48:23, а вихід з нарадчої кімнати та оголошення ухвали щодо відводу відбулось о 16:44:06. За вказаних обставин, відсутні підстави вважати, що позивачка достовірно знала про продовження судового засідання після вирішення питання про відвід судді, оскільки відсутні відомості щодо її належного повідомлення про орієнтовний час виходу судді з нарадчої кімнати. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду з підстав залишення зали судового засідання ОСОБА_1 під час судового розгляду в судовому засіданні без поважної причини. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. При подачі апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 484, 50 грн, однак розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється, з огляду на те, що дане судове рішення апеляційної інстанції не є остаточним вирішенням справи по суті. Колегією суддів враховано правову позицію Об`єднаної палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16ц, за якою розподіл судових витрат здійснюється по закінченню розгляду справи з врахуванням оскарження процесуальних ухвал. Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий С. М. Єгорова Судді С. І. Мурашко О. І. Чельник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»