Постанова Чернівецький апеляційний суд № 713/3436/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2024 року м. Чернівці cправа № 713/3436/24 провадження № 22-ц/822/969/24 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіна Н. Ю. суддів Одинака О.О., Перепелюк І.Б. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Померанський Ігор Валентинович, на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року, головуючий у першій інстанції Кириляк А.Ю. ВСТАНОВИВ Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Померанський І.В., у вересні 2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дій незаконними. Просив визнати незаконними дії ОСОБА_2 з незаконного самовільного будівництва в с.Вахнівці Вижницького району Чернівецької області на земельній ділянці з кадастровим номером 7320584000:02:001:0102, власником якої є ОСОБА_1 . Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні та володінні ОСОБА_1 належної йому земельної ділянки кадастровий номер 7320584000:02:001:0102 загальною площею 0,1 га, що знаходиться в с.Вахнівці Вижницького району Чернвецької області, шляхом демонтажу незаконного і самовільного будівництва (зведеної дерев`яної будівлі) за власний кошт. Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Померанський І.В., до ОСОБА_2 про визнання дій незаконними визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Померанський І.В., в апеляційній скарзі просить ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, постановлення ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 без урахування заяви ОСОБА_1 про виправлення недоліків позовної заяви. Вважає, що вимога суду першої інстанції зазначити яким чином відповідач здійснює перешкоди у користуванні земельною стосується процесу доказування на стадії розгляду справи; зазначити чи можливо іншим способом усунути порушення права неможливо є некоректною, оскільки позивач самостійно обирає спосіб захисту. Діюче законодавство не вимагає обов`язкового звернення до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в спірних правовідносинах. Зазначає, що у позовні заяві міститься посилання на докази незаконного будівництва, вчиненого ОСОБА_2 , як наслідок зайняття земельної ділянки. Судом першої інстанції не враховано, що спір стосується самочинного будівництва на земельній ділянці ОСОБА_1 , а не самовільного зайняття земельної ділянки. Вказує, що суд не повинен піддавати критиці докази на стадії подання позову, для надання необхідних і достатніх доказів існує стадія підготовки справи до розгляду. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Померанський І.В., до суду не надходило.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Померанський І.В., підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Померанський І.В., суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 подано заяву про виправлення недоліків позовної заяви 01 жовтня 2024 року, однак недоліки, зазначені в ухвалі Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року, не усунуто. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам не відповідає. Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. За змістом ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року у позові не конкретизовано, які перешкоди у користуванні земельною ділянкою здійснює відповідач; не зазначено з посиланням на докази, що іншим способом усунути порушення права неможливо; не вказано з посиланням на докази, чи звертався позивач до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю із заявою про здійснення перевірки щодо самочинного будівництва відповідачем дерев"яної будівлі, чи проводилася така перевірка та винесений припис відповідачу щодо усунення порушень; відсутні посилання на докази самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, чи встановлено в натурі межі земельних ділянок. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Померанський І.В., 01 жовтня 2024 року подано до суду заяву про виправлення недоліків, в якій зазначено, що внаслідок самочинного будівництва на земельній ділянці ОСОБА_1 площею 32,452 кв.м власника обмежено в праві користування, володіння та розпорядження частиною земельної ділянки; самочинне будівництво може бути видалено з земельної ділянки лише шляхом демонтажу; ОСОБА_1 не звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю із заявою про здійснення перевірки щодо самочинного будівництва; спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо встановлення меж земельних ділянок немає; до позовної заяви додано фотографію з позначенням незаконного будівництва і паркану, акт складений 10 серпня 2024 року подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Померанський І.В., до ОСОБА_2 про визнання дій незаконними визнано неподаною та повернути позивачу. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно приписів частини 2 статті 369ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (пункт 6 частини 1статті 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Відповідно до частини 1статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175та177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За змістом частини 3статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити в собі, крім інших даних зазначення змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; На підставі частини 3статті 175 ЦПК України суд першої інстанції вправі вимагати від особи, що подає заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. За змістом ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року у позові не конкретизовано, які перешкоди у користуванні земельною ділянкою здійснює відповідач; не зазначено з посиланням на докази, що іншим способом усунути порушення права неможливо; не вказано з посиланням на докази, чи звертався позивач до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю із заявою про здійснення перевірки щодо самочинного будівництва відповідачем дерев"яної будівлі, чи проводилася така перевірка та винесений припис відповідачу щодо усунення порушень; відсутні посилання на докази самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, чи встановлено в натурі межі земельних ділянок. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Померанський І.В., 01 жовтня 2024 року подано до суду заяву про виправлення недоліків, в якій зазначено, що внаслідок самочинного будівництва на земельній ділянці ОСОБА_1 площею 32,452 кв.м власника обмежено в праві користування, володіння та розпорядження частиною земельної ділянки; самочинне будівництво може бути видалено з земельної ділянки лише шляхом демонтажу; ОСОБА_1 не звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю із заявою про здійснення перевірки щодо самочинного будівництва; спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо встановлення меж земельних ділянок немає; до позовної заяви додано фотографію з позначенням незаконного будівництва і паркану, акт складений 10 серпня 2024 року подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтереси якого діє адвокат Померанський І.В., до ОСОБА_2 про визнання дій незаконними визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків позовної заяви. Форма і зміст позовної заяви передбачені положеннями статті 175 ЦПК України, згідно пунктів 4 та 5 частини 3 якої, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визнати у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно зі статтею 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаться неподаною і повертається заявникові. У частині 2 вказаної статті ЦПК України зазначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з метою захисту своїх порушених прав звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дій незаконними. Просив визнати незаконними дії ОСОБА_2 з самовільного будівництва в с.Вахнівці Вижницького району Чернівецької області на земельній ділянці з кадастровим номером 7320584000:02:001:0102, власником якої є ОСОБА_1 . Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні та володінні ОСОБА_1 належної йому земельної ділянки кадастровий номер 7320584000:02:001:0102 загальною площею 0,1 га, що знаходиться в с.Вахнівці Вижницького району Чернвецької області, шляхом демонтажу самовільного будівництва за власний кошт. Посилання в ухвалі Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року на не зазначення у позові які перешкоди у користуванні земельною ділянкою здійснює відповідач; чи можливо іншим способом усунути порушення права; чи звертався позивач до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю із заявою про здійснення перевірки щодо самочинного будівництва відповідачем, чи встановлено в натурі межі земельних ділянок стосується викладення підстав позову. Зі змісту заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Померанський І.В., про виправлення недоліків від 01 жовтня 2024 року вбачається зазначення порушення права внаслідок самочинного будівництва ОСОБА_2 на земельній ділянці ОСОБА_1 площею 32,452 кв.м, наявність єдиного способу захисту шляхом знесення самочинного будівництва, не звернення до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю із заявою про здійснення перевірки щодо самочинного будівництва, відсутність спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо встановлення меж земельних ділянок. Отже, невиконання ОСОБА_1 вимог ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2024 року стосується не зазначення доказів. При цьому, незгода суду першої інстанції з наведенням у позові обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги щодо спірних правовідносин, не є підставою для визнання позовної заяви неподаною і повернення позивачеві. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23 зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Відповідно до п.7 ч.2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються. Питання про характер правовідносин, належність та допустимість доказів суд повинен вирішувати у відповідності з вимогами ст. 89 ЦПК України. Пунктом 2 (абз.4) та пункті 7 (абз. 4) постанови Пленуму Верховного Суду України №2від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз`яснено, що суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших передбачених законом підстав. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. З наведеного вбачається, що питання оцінки обґрунтованості позову вирішується судом на наступних етапах судового розгляду, та у разі висновку суду про його необґрунтованість, він може бути залишений без задоволення. Тобто, суд не вправі з цих підстав залишити позовну заяву без руху та повертати заявнику. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), зокрема, вказала, що встановлення обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 з підстав не викладення обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, на порушення норм процесуального права, чим унеможливлено доступ ОСОБА_1 до правосуддя для захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 27 січня 2021 року по справі №757/6159/19, останній вважає, що чітке дотримання вимог процесуального закону є необхідним явищем, оскільки забезпечує вірне дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»). Відповідно до практики ЄСПЛ на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голднер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року, серія A № 18, пункт 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та дотримуватися пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герен проти Франції» від 29 липня 1998 року, § 37, рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п.4 ч. 1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на наведене ухвала Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на до суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не проводиться. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17. Керуючись п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1ст.379ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Померанський Ігор Валентинович задовольнити. Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Вижницького районного суду Чернівецької області. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 10 грудня 2024 року. Головуючий Н. Ю. Половінкіна Судді О. О. Одинак І. Б. Перепелюк