Постанова Львівський апеляційний суд № 756/11239/23

Справа № 756/11239/23 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С. Провадження № 22-ц/811/1666/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої судді Мікуш Ю.Р., Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В., Секретар Іванова О.О. розглянувши у м. Львові в порядку спрощеного провадження без участі сторін цивільну справу №756/11239/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» на рішення Франківського районного суду м.Львова від 18 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про стягнення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом нотаріуса -, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про стягнення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом нотаріуса. Позов мотивує тим, що 26.12.2020 року приватним нотаріусом Баршацьким І.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №15155 про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Постановою приватного виконавця Лисенка С.О. відкрито виконавче провадження №64626404 з примусового виконання вказаного виконавчого напису, в рамках якого з позивача на користь відповідача було стягнуто 12495,00 грн. та на користь приватного виконавця Лисенка С.О. грошові кошти в розмірі 1249,50 грн. на виконання виконавчого напису. Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 09.08.2021 року, яке набрало законної сили 09.09.2021 року, виконавчий напис визнано таким, що не підлягає до виконання. Вказує, що у зв`язку з вищевикладеним, з неї безпідставно були стягнуті грошові кошти із заробітної плати. Окрім цього, зазначає, що у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержавних чи збережених грошових коштів, нараховуються 3% річних під простроченої суми відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України. Тому, на її думку, оскільки відповідачем порушене позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст.1212 ЦК України, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ч.2 ст.625 ЦК України. Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на її користь 14625,48 грн. заборгованості, 5476,31 грн. збитків від інфляції, 1016,81 грн. нарахованих процентів, 11782,73 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань та судовий збір в розмірі 1073,60 грн. Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 18 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про стягнення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом нотаріуса - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 12495 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) гривень 00 коп. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) гривні 00 коп., 3 % річних в сумі 741 (сімсот сорок одну) гривню 48 коп. та пеню в сумі 9240 (дев`ять тисяч двісті сорок) гривень 55 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Кредит-Капітал'' на користь ОСОБА_1 873 (вісімсот сімдесят три) гривень 59 коп. судового збору. Рішення суду оскаржила представник ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» Шпичак К.М. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення в частині стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені незаконним та необгрунтованим через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Звертає увагу, що відповідно до п.18 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану від 15.03.2022 року у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).Тому вважає, що нарахування пені (штрафів) за період після 24.02.2022 року є безпідставним. Просить рішення суду скасувати в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 4294 грн.00 коп., 3% річних в сумі 741 грн.48 коп. та пені в сумі 9240грн.55 коп. 02 грудня 2024 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу . У відзиві позивач зазначає, що вважає апеляційну скаргу необгрунтованою та безпідставною. Стверджує, що відповідач безпідставно користувався стягнутими з неї коштами, а тому суд правильно задовольнив позов. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.. Враховуючи те, що ціна позову у даній справі менша тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційна скарга підлягає розгляду без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки відповідач не погоджується з рішенням лише в частині стягнення штрафних санкцій, суд переглядає рішення в межах доводів апеляційної скарги. Судом встановлено такі обставини. Постановою приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Лисенка С.О. від 26.02.2021 відкрито виконавче провадження №64626404 з примусового виконання виконавчого напису №15155, вчиненого 26.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" заборгованості в розмірі 12495,00 грн., а також основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1249,50 грн. З довідки №536 від 26.07.2023 про доходи ОСОБА_1 встановлено, що з березня 2021 року по серпень 2021 року в межах виконавчого провадження №64626404 від 26.02.2021 стягнуто з ОСОБА_1 14625,48 грн. Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 09.08.2021 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лисенко С.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 26.12.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., зареєстрований в реєстрі за №15155 року. Рішення набрало законної сили 09.09.2021 року. Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала. Аналіз статті 1212 ЦК вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання)-це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК). Для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12495,00 грн., які перераховані ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на виконання виконавчого напису нотаріуса, який визнаний судовим рішенням, яке набрало законної сили, таким, що не підлягає виконанню. Стягуючи штрафні санкції, суд першої інстанції зазначив, що у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно набутих або збережених грошових коштів, нараховуються 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, оскільки боржником порушено позадоговірне (деліктне) грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Судове рішення у справі №756/4568/21 набрало законної сили 09.09.2021, а відтак, безпідставне користування відповідачем грошовими коштами позивачки почалося з 09.09.2021, тобто з дня набрання судовим рішенням у справі №756/4568/21 законної сили і до звернення з цим позовом -31.08.2023 року . Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Згідно з ст.536 ЦК Ураїни за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. ВП ВС (справа №910/1238/17, постанова від 23.05.2018 р.) визначилася з тим, що плату за прострочення виконання зобов`язання врегульовано законодавством, а саме охоплено диспозицією ч. 2 ст. 625 ЦК України. Тобто ця норма конкретизує визначений у ст. 536 ЦК України обов`язок боржника сплачувати проценти за незаконне користування чужими грошовими коштами. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними на підставі ст.536 цього Кодексу. Посилання в апеляційній скарзі на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) є безпідставним, оскільки зазначений спір виник з підстав повернення коштів, які набуті на підставі виконавчого напису нотаріуса,який в подальшому був визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, а не на підставі кредитного договору, тому зазначена норма не підлягає до застосування у цьому випадку. Крім цього, норма на яку посилається відповідач звільняє від відповідальності позичальника, а ТзОВ «ФК «Кредит - Капітал» не є позичальником у цих правовідносинах. З врахуванням зазначеного рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.374 ч.1 п.1,375,383,389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» залишити без задоволення. Рішення Франківського районного суду м.Львова від 18 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 28 листопада 2024 року. Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк