Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 348/2254/24

Справа № 348/2254/24 Провадження № 33/4808/1015/24 Категорія ст.124 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Матолич В. В. Суддя-доповідач Кукурудз П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бойчук Н.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Бойчук Н.В., на постанову судді Надвірнянського районного суду від 14 жовтня 2024 року, - в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та звільнено його від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито. З матеріалів справи, вбачається, що 04.09.2024 о 02 год. 52 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Ford», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Братів Бойчуків в с. Цуцилів, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, в результаті чого допустив наїзд на огорожу, транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України. Такими діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник Бойчук Н.В. в інтересах ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною, необґрунтованою, та такою, яка підлягає скасуванню. Зазначає, що ОСОБА_1 з 25 липня 2017 року і по даний час проходить військову службу у військовій частині № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . За цей час, багаторазово виконував завдання у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в районах найбільшої ескалації конфлікту на східній захисній лінії України. В процесі виконання службових обов`язків в результаті артилерійського обстрілу отримав серйозні поранення, після чого тривалий час перебував на лікуванні. У зв`язку із цим, до місцевого суду 02.10.2024 року було подано клопотання про зупинення провадження у справі. У вказаному клопотанні категорично зазначено, що ОСОБА_1 бажає скористатися своїми конституційними правами і правами, які визначено положеннями ст. 268 КУпАП для осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, зокрема бути присутніми при розгляді справи, давати пояснення, однак у зв`язку з його перебуванням у складі Національної Гвардії України та особливостями проходження військової служби, наведене не представляється можливим. Проте суддя першої інстанції постановою від 03.10.2024 року безпідставно відмовила у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Щодо твердження судді в цій постанові про те, що 01 травня 2022 року законодавцем були внесені зміни у чинний КПК України щодо зупинення кримінального провадження, а у КУпАП такі зміни цим законом не були внесені, зазначає, що цей Закон України має назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», відповідно законодавець переслідував мету удосконалити порядок здійснення кримінального провадження шляхом внесення змін саме до КПК України, а КУпАП до цього не має жодного відношення, крім цього, відповідні статті про зупинення провадження у справі містять ЦПК України, КАС України, та ГПК України. Таким чином, вказані закони містять аналогічні за містом норми, відповідно до яких проходження військової служби у Національній Гвардії України, є обставиною, за наявності якої суд зобов`язаний зупинити провадження у справі. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Також, відповідно до ст. 268 КУпАП справа розглядається в присутності особи яка притягується до адміністративної відповідальності, в клопотанні про закриття було чітко зазначено про те, що ОСОБА_1 бажає реалізувати свої права, а саме брати участь у судовому засіданні і давати пояснення, а у зв`язку з військовою службою на невизначений період часу, він не може з`явитися в суд. Зазначає, що безпідставними є твердження судді про те, що у КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку є безумовною підставою для закриття провадження у справі, оскільки, передбачити майбутній хід подій, рік, зокрема про закінчення воєнного стану, припинення військової служби неможливо. Розглядаючи клопотання про зупинення, необхідно перевіряти наявність для цього підстав , а не керуватися припущеннями про можливе закінчення строків. Щодо мотивів судді про долучення до клопотання про зупинення провадження довідки від 15.03.2024 року, яка видана за пів року до події адміністративного правопорушення, звертає увагу, що строк дії довідки про проходження військової служби законодавством не передбачено. Вона діятиме стільки, скільки ОСОБА_1 проходитиме службу, відповідно, жодних підстав вважати недійсною долучену довідку про проходження військової служби немає. Стверджує, що право мати захисника, користуватися його допомогою і право брати участь в судовому засіданні та давати пояснення, хоча і стосуються права на захист, але в будь-якому випадку не є тотожними чи взаємовиключними. Більше того, право давати усні пояснення є нерозривними з особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, і по своїй суті не може бути реалізоване захисником. Доводи захисника, викладені у клопотанні про закриття провадження не заміняють пояснення особи. ОСОБА_1 через свого захисника заявив про особисту участь у розгляді справи. Також особи вільно розпоряджаються своїми правами і можуть змінювати позицію щодо свого захисту чи реалізації права. Крім цього, звертає увагу, що вказана справа надійшла до суду першої інстанції і передана судді 13.09.2024 року, перше судове засідання призначено на 03.10.2024 року, тобто з порушенням вимог ст. 277 КУпАП. Зазначає, що згідно протоколу, в результаті порушення ОСОБА_1 п.12.1 ПДР України сталася ДТП, проте, шкоду спричинено особисто ОСОБА_1 . Дані про заподіяння шкоди чужому майну транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну відсутні. З аналізу зазначених норм права та обставин пригоди згідно протоколу, внаслідок діяння ОСОБА_1 настали наслідки у вигляді заподіяння шкоди його майну, що не охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, будь-які наслідки у вигляді майнової шкоди, як обов`язкової ознаки складу правопорушення відсутні, іншої шкоди суспільним відносинам в сфері власності не заподіяно, що свідчить у сукупності про відсутність об`єктивної сторони складу адміністративного даного правопорушення. Вказує, що протокол про адмінправопорушення щодо ОСОБА_1 складений без дотримання вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції (далі Інструкція). Інформація із системи АРМОР є внутрішньою, виключно облікового довідкового характеру для працівників правоохоронних органів, а тому не може бути доказом у вчиненні адміністративного правопорушення. Зміст долученої копії протоколу про адмінправопорушення за ст. 130 КУпАП не є предметом оцінки в межах вказаної справи за ст. 124 цього Кодексу. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 не може ґрунтуватися виключно на його поясненнях. Інших доказів не було зібрано працівниками поліції, зокрема очевидців та мешканців с. Цуцилів. Вважає, що в даній справі відсутні належні, допустимі та достатні докази вчинення ОСОБА_1 , як учасником дорожнього руху порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, в його діях відсутня подія і склад такого адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 цього Кодексу. Просить постанову Надвірнянського районного суду від 14.10.2024 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. Заслухавши захисника Бойчук Н.В. в інтересах ОСОБА_1 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржувану постанову судді, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків. Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: схемою місця ДТП, яка сталася 04.09.2024, відповідно до якої змальовано ділянку дороги на якій було вчинене адміністративне правопорушення: позначено розташування транспортного засобу та огорожі по відношенню до сталих елементів дорожньої обстановки після вчинення ДТП; зазначено дорожні умови: ДТП відбулось в сутінках, на ділянці дороги не було штучного освтлення, дорожнє покриття було сухим, наявна дорожня розмітка та встановлені знаки пріоритету; вказано пошкодження транспортного засобу ОСОБА_1 , а саме: капоту, переднього крила, заднього крила, заднього бампера та заднього вітрового скла; повідомленням від жителя с. Цуцилів, ОСОБА_2 , на лінію 102 про те, що транспортний засіб білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заїхав в огорожу на вул. Бойчуків у с. Цуцилів, ШМД є на місці значних травм немає; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких він зазначив, що 04.09.2024 приблизно о 02.50 він керуючи транспортним засобом марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі сторони м. Івано-Франківськ в сторону м. Надвірна та в населеному пункті Цуцилів на вул. Братів Бойчуків, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, заїхав в огорожу, внаслідок чого транспортний засіб та огорожа отримали пошкодження. Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Так, згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адмінправопорушення щодо ОСОБА_1 складений без дотримання вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції (далі Інструкція), є безпідставним, виходячи із такого. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №122621 від 04.09.2024 року (далі - Протокол), він був складений уповноваженою на це особою інспектором поліції Цимбалюком М.В. у межах повноважень, визначених ст. 255 КУпАП за допомогою програмного забезпечення Національної поліції України, з дотриманням вимог, передбачених ст.256 КУпАП. Відповідно до норм чинного законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Матеріали провадження, не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Таким чином в діях працівників поліції не встановлено будь-яких порушень вимог КУпАП та вказаної Інструкції при складанні протоколу. Слід також зазначити, що у диспозиці ст. 124 КУпАП не конкретизовано, що наслідки у виді шкоди майну мають бути завдані виключно чужому майну, а тому є безпідставними доводи захисника щодо відсутності у даній справі складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Також апеляційний суд погоджується із висновком викладеним у постанові судді про те, що інформація, яка надійшла на лінію 102, є належним доказом, оскільки вона стосується події, яка є предметом даного судового розгляду, надійшла від жителя с. Цуцилів, а не сформована працівниками поліції як зазначає захисник. Крім цього, ст.251 КУпАП передбачено можливість використання як доказів у справі про адміністративне правопорушення також і інших документів ніж ті які прямо передбачені цією статтею. Разом з тим, враховуючи письмові матеріали справи, а також апеляційні доводи захисника про те, що в результаті ДТП шкода була завдана транспортному засобу ОСОБА_1 , а інші потерпілі відсутні, суддя першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що хоча формально ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в діях ОСОБА_1 є, однак характер вчиненого правопорушення є малозначним, значної шкоди не заподіяно, а тому провадження в даній справі підлягало закриттю за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Суддя першої інстанції обґрунтовано врахував фактичні обставини справи, характер правопорушення, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих обставин та істотної шкоди завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення. Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що суддя першої інстанції безпідставно відмовила у задоволенні клопотання щодо зупинення провадження у справі у зв`язку із військовою службою ОСОБА_1 у Національній Гвардії України, оскільки він бажав реалізувати свої права, а саме особисто брати участь у судовому засіданні і давати пояснення, а у зв`язку з військовою службою на невизначений період часу, він не може з`явитися в суд, чим було порушено його право на захист, то вони є необґрунтованими, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, добросовісність застосування якого входить до обов`язків судді, визначених статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. При цьому, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Згідно з вимогами ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст.124 КУпАП. Отже, наведені вище положення ст.268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі неможливості особистої участі у розгляді справи в суді першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право надати письмові пояснення, письмово висловити свої заперечення у разі незгоди з протоколом. Також, має право забезпечити присутність захисника для захисту його інтересів та взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Суддею першої інстанції було вірно встановлено, що з метою реалізації права на захист, ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги 23.09.2024 року. Відповідно до виданого на підставі цього договору ордеру, повноваження адвоката не обмежені. З метою представництва інтересів Горбатюка В.В. захисник подала клопотання про закриття провадження у справі і просила розгляд справи проводити за відсутності ОСОБА_1 так і його захисника. Разом з тим, суддя обґрунтовано прийшла до переконання про те, що розгляд справи слід здійснювати за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, оскільки захиснику надано всі процесуальні права щодо представництва, правом на особисту участь у розгляді справи ОСОБА_1 не виявив бажання скористатися, натомість його захисник адвокат Бойчук Н.В. подала клопотання щодо проведення судового розгляду за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також висловила позицію сторони захисту у клопотанні щодо закриття провадження у справі, що є достатнім для здійснення ефективного захисту ОСОБА_1 , а тому розгляд справи за відсутності останнього не є порушенням його права на захист. Апеляційний суд також звертає увагу, що положення КУпАП не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, які пов`язані з корупцією, відповідно до ст.277 КУпАП. За таких обставин, оскільки у КУпАП міститься норма, яка регулює питання щодо зупинення провадження в окремій категорії справ, а отже в даному випадку застосування аналогії закону із КПК України, який регулює зупинення судового провадження, не підлягає. Таким чином, зважаючи на відсутність процесуально визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі, тому доводи захисника Бойчук Н.В. щодо незаконності відмови у задоволенні її клопотання є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного закону. Інші доводи апеляційної скарги, є необґрунтованими, оскільки не спростовують висновків суду про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні. За таких обставин, висновки суду першої інстанції викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи. За таких обставин апеляційна скарга захисника Бойчук Н.В. в інтересах ОСОБА_1 до задоволення не підлягає. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Бойчук Н.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Надвірнянського районного суду від 14 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - без змін. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Б.І. Кукурудз