Ухвала КЦС ВС № 190/188/24

У х в а л а 12 грудня 2024 року м. Київ Справа № 190/188/24 Провадження № 61-7673ск24 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. розглянув заяву, яку від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - заявник) подав ОСОБА_1 як юрисконсульт 2 категорії відділу координації правової роботи підрозділів Запорізького регіону структурного підрозділу «Юридична служба» регіональної філії «Придніпровська залізниця» заявника (далі - підписант), про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до заявника про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровленняі в с т а н о в и в : 1. 23 травня 2024 року заявник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2024 року. 2. 26 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заявника. 3. 4 жовтня 2024 року підписант в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» заяву про повернення судового збору (вх. № 31567/0/220-24 від 4 жовтня 2024 року).

4. За змістом частини третьої статті 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

5. Верховний Суд вважає, що заяву слід повернути без розгляду, оскільки її підписала і подала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів заявника відповідно до вимог ЦПК України.

6. Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання чи заперечення визначені у статті 183 ЦПК України.

7. Письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (абзац перший частини другої статті 183 ЦПК України).

8. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

9. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

10. Підписант до заяви додав такі документи: (1) копію довіреності від 26 липня 2024 року № 884, яку видав заявник в особі директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» заявника (далі - регіональна філія) Момота О. І. та першого заступника директора регіональної філії Борецького А. С. на ім`я підписанта як юрисконсульта 2 категорії відділу координації правової роботи підрозділів Запорізького регіону структурного підрозділу «Юридична служба» регіональної філії для представництва інтересів заявника; (2) копію довіреності від 4 липня 2024 року № 4039, яку видав заявник в особі голови правління Лященка Є. А та члена правління Шрамка Є. С. на ім`я Момота О. І. як директора регіональної філії та Борецького А. С як першого заступника директора регіональної філії для представництва інтересів заявника, зокрема видавати та скасовувати довіреності від імені заявника працівникам регіональної філії.

11. Підписуючи заяву від імені заявника, підписант діяв не як його представник, яким для юридичної особи за загальним правилом може бути тільки адвокат. Однак належних доказів того, що підписант діяв у порядку самопредставництва заявника у суду теж немає.

12. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

13. За змістом заяви та доданих до неї матеріалів підписант не є керівником заявника. У такому разі її повноваження діяти від імені заявника у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що підписант має право діяти у порядку самопредставництва заявника на підставі саме вказаних актів.

14. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).

15. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

16. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

17. Визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені заявника за правилами самопредставництва, підписант не надав. Входження до кола власне трудових обов`язків підписанта здійснення самопредставництва заявника не підтвердив. Додані до заяви про повернення судового збору довіреності не засвідчують входження до кола саме трудових обов`язків підписанта здійснення самопредставництва заявника та наявність трудових відносин із заявником.

18. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (абзац перший частини четвертої статті 183 ЦПК України).

19. Оскільки заяву підписала та подала особа, яка не підтвердила наявність права її підписувати за правилами самопредставництва, цю заяву слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою заявою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 183, 260, 261 ЦПК України, Верховний Суд у х в а л и в : повернути без розгляду заяву про повернення судового збору, яку від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця» підписав і подав Осоненко Юрій Олександрович як юрисконсульт 2 категорії відділу координації правової роботи підрозділів Запорізького регіону структурного підрозділу «Юридична служба» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Д. А. Гудима