Постанова 4811 № 446/1155/24

Справа № 446/1155/24 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У. І. Провадження № 22-ц/811/2134/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої судді Мікуш Ю.Р., Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В., Секретар Іванова О.О. розглянувши у спрощеному провадженні без участі учасників в м. Львові цивільну справу №446/1155/24 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Фостяка Олега Ярославовича на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 27 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,- про поділ майна подружжя в с т а н о в и в : 24.05.2024 ОСОБА_2 звернувся до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Просить суд визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частині земельної ділянки з кадастровим номером 4622185200:02:001:0721 площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 4622185200:02:001:0321 площею 0,1072 га за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину житлового будинку загальною площею 366,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 кожному та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 ринкової вартості автомобіля Lexus RX 350, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , а саме 6000 доларів США, що за курсом НБ України становить 237990 грн. Одночасно з поданням позовної заяви, ОСОБА_2 звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4622185200:02:001:0721 площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 4622185200:02:001:0321 площею 0,1072 га за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок загальною площею 366,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, адже дані земельні ділянки та будинок, що є спільним майном подружжя, без згоди позивача може бути відчужено на користь третіх осіб, так, як відповідачкою на сьогоднішній день вже здійснено відчуження спільного майна, а саме автомобіля Lexus RX 350, який продано без отримання його згоди. Припускає, що відповідачка може відчужити інше спірне майно, що ускладнить виконання рішення суду. Оскаржуваною ухвалою заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено. Застосовано забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4622185200:02:001:0721 площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 4622185200:02:001:0321 площею 0,1072 га за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок загальною площею 366,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_1 .. Ухвалу суду оскаржив представник відповідачки - адвокат Фостяк О.Я. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що позивачем не доведено наявності передбачених ч.2 ст.149 ЦПК України підстав для вжиття таких заходів. Ухвала не містить жодного пояснення висновків суду у взаємозв`язку з поданими позивачем доказами на користь необхідності застосування заходів забезпечення позову. Звертає увагу, що суд завчасно вважає встановленим факт наявності спільної сумісної власності подружжя. З витягу з інтернет сторінки, на яку посилається суд і позивач, неможливо встановити ні автора оголошення , ні дати публікації, навпаки реквізити оголошення якраз свідчать про його створення самим позивачем. Як наслідок, при застосуванні заходів забезпечення позову судом порушено норми процесуального права, оскільки не досліджено наявність передбачених законом підстав для застосування таких заходів. Просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову. Сторони по справі повторно не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомлені та не забезпечили явку своїх представників. Від представника відповідачки ОСОБА_1 надійшло повторно клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд визнав не поважним. Відповідно до ч.2 ст.372 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. За змістом ч.2 ст.247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Матеріалами справи та судом встановлено, що 24.05.2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Одночасно з позовною заявою, ОСОБА_2 звернувся із заявою про забезпечення позову. В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що предметом позовних вимог із якими він звернувся в Кам`янка-Бузький районний суд про поділ спільного майна подружжя є: земельна ділянка з кадастровим номером 4622185200:02:001:0721 площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 4622185200:02:001:0321 площею 0,1072 га за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок загальною площею 366,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль Lexus RX 350, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, якщо рішення буде на його користь, оскільки вважає, що спірне майно є спільною сумісною власністю колишнього подружжя. Судом першої інстанції заяву ОСОБА_2 задоволено. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції прописав, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження майна третім особам, що ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист прав заявника. Суд апеляційної інстанції не погоджується з оскаржуваною ухвалою та вважає, що така підлягає скасуванню внаслідок порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову визначені ст.150 ЦПК України. Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява і заява про забезпечення позову подані в суд 24.05.2024 року, тобто в один день. Забезпечуючи позовні вимоги, які вже були подані позивачем в суд, суддя, не постановивши ухвалу про відкриття провадження у справі, забезпечила такий позов, що суперечить ч.2 ст.149 ЦПК України, де прописано, що забезпечення позову допускається до пред`явлення позову - коли позовна заява ще не подана, однак заявник просить накласти забезпечення, або на будь-якій стадії розгляду справи, тобто після відкриття провадження у справі. Отже, відповідно до п.ч.1ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч.2 абз.2 ст.376 ЦПК порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Постановляючи ухвалу, суд виходить з того, що заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання у майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Згідно роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» прописав, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці так і за законом. Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд виходив з припущень, що спірне майно може бути відчужено, не переконавшись в тому, що у спірному житловому будинку в АДРЕСА_1 проживає відповідачка із сім`єю, де є троє дітей від шлюбу із позивачем. В той же час, позивач адресу місця проживання відповідачки у позовній заяві зазначив таку ж як у нього, внаслідок чого суду апеляційної інстанції повернулася судова повістка із позначкою «адресат відсутній». В обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції прописав «з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань видно, що предмет позову у даній справі щодо поділу майна є взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову, вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач у вигляді накладення арешту є співмірним із позовними вимогами, які заявлені ОСОБА_2 , а невжиття такого заходу забезпечення, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав заявника, за захистом яких він має намір звернутися в суд. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження майна третім особам, що ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист прав заявника». Прописуючи вище зазначене, суд не навів фактів та обґрунтувань, які свідчать про наміри відповідачки відчужити спірне майно у якому вона проживає із сім`єю та троє дітей. Зазначене свідчить про припущення позивача з метою накласти арешт на спірне майно, яке нічим не підтверджене. Посилання позивача, що відповідачка відчужила належний їй на праві власності автомобіль Лексус, 2008 р.в. без його згоди, не є підставою для накладення арешту на інше майно, яким користується сім`я відповідачки і відсутні на даній стадії суду при прийнятті позовної заяви та заяви про забезпечення позову, без відкриття провадження, причини про забезпечення такого позову. На час відчуження автомобіля шлюб між сторонами був розірваний, а тому згоди другого з подружжя під час відчуження не вимагалося. Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності. За наведених обставин, мотиви наведені в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, не доводять того, що відмова у забезпеченні позову не зможе гарантувати реального виконання у майбутньому судового рішення, у випадку його ухвалення на користь позивача. Враховуючи вище наведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Відповідно до ч.1п.п.3,4 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5ст.268 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п. 2; 376 ч.1 п.п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фостяка О.Я. задовольнити. Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 27 травня 2024 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі № 446/1155/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,- про поділ майна подружжя- відмовити. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складено 19 грудня 2024 року. Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк.