Постанова 4824 № 761/19577/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №761/19577/24 Головуючий у 1 інстанції: Фролова І.В. Провадження №22-ц/824/15410/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Гаращенка Д.Р. суддів Євграфової Є.П., Писаної Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 3 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» про визнання майнових прав,- ВСТАНОВИЛА: У травні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ТОВ «ВКФ Фарби України» про визнання майнових прав. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 3 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ВКФ Фарби України» про визнання майнових повернуто заявнику. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис позовної заяви та подання її до суду від імені та в інтересах позивача, що є підставою для повернення позовної заяви заявнику з огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 18 вересня 2024 року адвокат Мамаєва Д.Ю. представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду від 3 червня 2024 року, справу направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ордер встановленої форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Вказує, що право позивача щодо доступу до правосуддя є обмеженим внаслідок постановленої ухвали, та є проявом надмірного формалізму. Вважає, що за відсутності доказів припинення права адвоката Мамаєва Д.Ю. на заняття адвокатською діяльністю, не внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України про це - не може слугувати достатньою підставою для сумніву щодо права Мамаєва Д.Ю. здійснювати адвокатську діяльність. 24 вересня 2024 року від ТОВ «ВКФ Фарби України» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. За правилом п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду. Згідно із ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п.п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У зв`язку з цим, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 через свого представника Мамаєва Д.Ю. звернулася до суду з позовом про визнання майнових прав. Як вбачається з заяви, вона підписана та подана до суду представником - адвокатом Мамаєвим Дмитром Юрійовичем, на підтвердження повноважень якого долучено ордер серії АА № 0041536 від 23.05.2024 та копію Договору про надання правової допомоги №12/10/23-1 від 12.10.2023, який не може бути прийнято в якості підтвердження повноважень представника позивача. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України). Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України. Згідно з положеннями статей 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява, зокрема згідно частини другої цієї статті, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Згідно частиною 7 статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. При цьому частиною другою статті 185 ЦПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто у разі наявності у суду сумнівів, що надані представником позивача документи на підтверджують його повноваження на подання позовної заяви до суду, суд повинен був залишити позовну заяву без руху, надавши можливість представнику позивача подати до суду додаткові документи, які підтверджують його повноваження або інші докази, які викликали у суду сумніви. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що в даному випадку висновок судді першої інстанції щодо підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, є передчасними без виконання вимог частини першої статті 185 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала судді про повернення позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376 381-383 ЦПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 3 червня 2024 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Суддя Д.Р. Гаращенко Судді Є.П. Євграфова Т.О. Писана