Ухвала КАС ВС № 520/9489/24

УХВАЛА 19 грудня 2024 року м. Київ справа №520/9489/24 адміністративне провадження №К/990/47311/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу адвоката Похвалій Анатолія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказів,- УСТАНОВИВ: перевіривши касаційну скаргу адвоката Санкіна Антона Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказів та поновлення на посаді,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду і позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач), у якому просив: - скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26 березня 2024 року № 276 у частині застосування до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 (спеціальний жетон № 0180932) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03 квітня 2024 року № 144о/с про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 (спеціальний жетон № 0180932) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ; - поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на роботі, а саме на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року по справі № 520/9489/24 змінено. Доповнено резолютивну частину рішення новим абзацом такого змісту: "Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Харківській області внести зміни до наказів від 03 квітня 2024 року № 144 о/с та від 08 травня 2024 року № № 197 о/с "По особовому складу" в частині дати звільнення ОСОБА_2 з 13 квітня 2024 року на 20 квітня 2024 року". В іншій частині рішення суду залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2024 року касаційну скаргу адвоката Санкіна Антона Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказів та поновлення на посаді повернуто особі, яка її подала. 09 грудня 2024 року вдруге надійшла до Верховного Суду касаційна скарга адвоката Санкіна Антона Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , в якій представник скаржника просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 . Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень представник скаржника зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду: - від 06 жовтня 2021 року у справі № 200/11250/19-а та від 30 вересня 2020 року у справі № 200/142/20 при застосуванні положень статей 1, 11-14, 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII; - від 04 листопада 2020 року у справі № 389/2004/16-ц, від 28 квітня 2020 року у справі № 200/2166/19а, постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4149/18-ц, від 28 грудня 2021 року у справі № 813/4069/17 щодо заборони звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності при застосуванні приписів статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII та статті 22 Дисциплінарного статуту. - порушення норм процесуального права, що полягає у неврахуванні висновків Верховного Суду, викладених у постановах 09 листопада 2018 року у справі № 263/15749/16-а, від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а, від 22 березня 2019 року у справі № 815/6832/15, від 01 жовтня 2019 року у справі №826/3943/16, від 31 березня 2020 року у справі № 826/14837/16, від 15 червня 2021 року у справі № 200/12944/19-а, від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19, від 08 лютого 2022 року у справі №160/6762/21, від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а, від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12, від 15 травня 2019 року у справі № 420/5625/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18, від 01 червня 2022 року у справі № 620/5996/21, від 25 жовтня 2022 року у справі № 200/13288/21, 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19, від 08 лютого 2022 року №160/6762/21 та від 16 травня 2023 року у справі № 380/3195/22. Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду. Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду на які посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів. Варто зауважити, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи. Отже, касаційна скарга не містить належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Також в обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключних обставин, наведених у підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано. Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу адвоката Похвалій Анатолія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказів - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: - уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження, у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов , Судді Верховного Суду