Постанова Сумський апеляційний суд № 582/20/24
від 05.12.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа №582/20/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Яковенко Н.М. Номер провадження 33/816/808/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 05 грудня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 582/20/24 за апеляційною скаргою захисника ГРИЦИКА Г. О. на постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 03.05.2024, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , захисника адвоката Грицика Г. О., установив: У поданій апеляційній скарзі захисник ГРИЦИК Г. О. просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення, оскільки поліцейські не зупиняли т/з під керуванням ОСОБА_2 , а досліджували т/з, який майже півдня стояв під дорогою на стоянці. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що трапилася будь-яка ДТП за участю ОСОБА_3 , тому висновки судді з цього приводу є припущеннями. Відсутній відеозапис керування ОСОБА_3 т/з у стані алкогольного сп`яніння і порушена процедура огляду водія на стан сп`яніння. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки вони не брали участі в судовому засіданні, а постанову отримано 07.05.2024. Постановою судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 03.05.2024 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладений штраф у розмірі 17000 грн із позбавленням права керувати т/з на 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн. Згідно постанови судді, водій ОСОБА_2 02.01.2024 о 17:56 у с. Вільшана по вул. Рудка керував т/з Deo Lanos, д. н. з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, млява мова, хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора відмовився, виявив бажання пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Прибувши КНП «Недригайлівська лікарня» від проходження огляду відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3 днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Оскільки ні ОСОБА_2 , ні його захисник Грицик Г. О. не були присутні в судовому засіданні, копію постанови захисник отримав 07.05.2024, а апеляційну скаргу подано 16.05.2024, тому строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об`єктивних) причин. Вислухавши доводи ОСОБА_2 та його захисника Грицика Г. О., які підтримали апеляційну скаргу та просили скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 178422 від 02.01.2024, суддя суду першої інстанції дійшов цілком правильного висновку, що водій ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп`яніння і від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об`єктивно підтверджується відеозаписом з технічного засобу поліцейського, згідно якого убачається, що т/з Deo Lanos, д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 був витягнутий з кювету, останній перебував в стані алкогольного сп`яніння, після чого пішов до магазину. Повернувшись на місце пригоди, ОСОБА_2 на питання поліцейських, чи має він з приводу ДТП до когось претензії, відповів відмовою, а на питання як там опинився, пояснив, що з`їхав. Під час розмови поліцейськими ОСОБА_2 було повідомлено про виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці знаходження т/з. На вказану вимогу ОСОБА_2 спочатку погодився пройти огляд, але після розпечатування мундштука почав ухилятись від проходження огляду, повідомляючи, що т/з не керував, а також виявив бажання пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Коли поліцейські доставили ОСОБА_2 до закладу охорони здоров`я, то останній почав конфліктувати з лікарем і не давав можливості провести його огляд на стан алкогольного сп`яніння, внаслідок чого відносно ОСОБА_2 був складений відповідний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Оцінюючи наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, і достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цьому доказу. Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі та у постанові судді присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». У разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп`яніння. Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан алкогольного сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків; матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами); перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій; проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється. Водій т/з, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки т/з або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, а у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (ч. 6 ст. 266 КУпАП, п. 6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»). Про наявність у поліцейського обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_2 підлягав огляду на стан алкогольного сп`яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського, а тому доводи апеляційної скарги захисника в цій частині не заслуговують на увагу та задоволенню не підлягають. Відеозапис події правопорушення є об`єктивним доказом у справі і не залежить від суб`єктивного сприйняття будь-якою особою, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм надання можливості ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. При цьому цей відеозапис є безперервним, здійснювався поліцейськими, які формували справу про адміністративне правопорушення, за безпосередньою участю ОСОБА_2 , а зафіксовані на цьому відеозаписі фактичні обставини правопорушення мали місце у реальності, тому певна поведінка і реакція водія ОСОБА_2 , який через деякий час після спілкування з поліцейськими, незважаючи на свідків, відмовився від того, що т/з саме під його керуванням з`їхав в кювет і він керував цим т/з у стані алкогольного сп`яніння, цілком логічно завершилось складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (п. 2.5 ПДР), у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні цього протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_2 як учасника дорожнього руху. Крім того, згідно рапорту поліцейського СРПП ВП № 1 сел. Недригайлів Роменського РВП ГУНП в Сумській області 02.01.2024 о 17:59 на службовий планшет прийшло анонімне повідомлення ЄО № 34 про те, що в с. Вільшана по вул. Рудка водій т/з Део Ланос, д. н. з. НОМЕР_1 з`їхав в кювет і перебуває з ознаками алкогольного сп`яніння. Прибувши на місце події було встановлено, що зазначений в повідомленні т/з перебував в кюветі. Під час усного спілкування зі свідками-військовослужбовцями, які відмовились від надання своїх анкетних даних через проходження служби в ЗСУ з метою особистої безпеки, було з`ясовано, що водій т/з перебував з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, нестійка хода) і пішов до магазину навпроти. Встановивши особу водія, яким виявився ОСОБА_2 і який повідомив, що він т/з не керував. В подальшому ОСОБА_2 повідомив, що їхав за кермом т/з і віз гостей додому , але не впорався з керуванням і з`їхав до кювету. На вимогу пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора водій відмовився і поїхав до найближчого закладу охорони здоров`я. Приїхавши до КНП «Недригайлівська лікарня» ОСОБА_2 відмовився від проходження освідування. Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування водія ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає імперативним вимогами законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов`язаний виконувати (п. 2.5 ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971). При цьому вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення містять всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до їх змісту (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона) відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, конкретний пункт ПДР 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, відомості про відмову ОСОБА_2 від надання письмових пояснень тощо. Здійснена апеляційним судом перевірка і аналіз зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді суду першої інстанції обставин саме ОСОБА_2 керував т/з, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, і на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, спочатку на місці знаходження т/з, а потім і в закладі охорони здоров`я, так як будь-який обґрунтований сумнів спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, внаслідок чого доводи апеляційної скарги з цих підстав також на увагу не заслуговують і є безпідставними. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім іншого, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП). Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Поновити захиснику ГРИЦИКУ Г. О. строк на апеляційне оскарження постанови судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 03.05.2024. Постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 03.05.2024 відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ГРИЦИКА Г. О. на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов