Постанова Сумський апеляційний суд № 587/1139/23

Справа №587/1139/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Черних О. М. Номер провадження 33/816/90/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 02 травня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 587/1139/23 за апеляційною скаргою захисника ГРИЩЕНКА Д. М. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 06.06.2023, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, установив: В поданій апеляційній скарзі захисник ГРИЩЕНКО Д. М. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу правопорушення, оскільки справу в порушення вимог ст. 268 КУпАП було розглянуто у відсутність ОСОБА_2 , при цьому відомості про його належне сповіщення в матеріалах справи відсутні. Також вказує на невідповідність складеного протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, наведені ознаки наркотичного сп`яніння не відповідають п. 4 Інструкції, а тому вимоги працівників поліції щодо проходження огляду є незаконними. Звертає увагу і на відсутність в справі акту огляду та відповідного направлення ОСОБА_2 до медичного закладу, а також відомостей про його відсторонення від керування т/з та вилучення посвідчення водія, що свідчить про порушення поліцейськими процедури огляду. Строк на апеляційне скарження пропустив з поважних причин, оскільки справу було розглянуто у його відсутність, копію постанови отримав 14.06.2023, з апеляційною скаргою (враховуючи вихідні дні) звернувся 26.06.2023. Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 06.06.2023 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн із позбавленням права керування т/з на строк 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн. Згідно постанови судді, 04.05.2023 близько 21:33 в с. Стецьківка по вул. Сумська біля буд. 1А Сумського району Сумської області, ОСОБА_2 керував т/з ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (поблідніння обличчя, почервоніння очей, зіниці очей розширені та не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_2 та його захисник Грищенко Д. М. в судове засідання не з`явились, від захисника надійшло клопотання про розгляд матеріалів справи у його та ОСОБА_2 відсутність, а тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без їх участі, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП. Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк. Заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування. Це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32). Враховуючи, що ОСОБА_2 не був присутній під час ухвалення суддею суду першої інстанції рішення, відомості про отримання її копії в матеріалах справи відсутні, при цьому захисник Грищенко Д. М. 16.06.2023 ознайомився з матеріалами справи, а апеляційну скаргу подав 26.06.2023, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об`єктивних) причин. Перевіривши матеріали даної справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 167458 від 04.05.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що ОСОБА_2 керував т/з із ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився, що відповідає фактичним обставинам справи та об`єктивно підтверджується наявним у справі доказом, зокрема відеозаписом з спеціальних технічних засобів працівників поліції, на яких зафіксовані обставини зупинки т/з під керуванням ОСОБА_2 , виявлення працівниками поліції у останнього ознак наркотичного сп`яніння, відмови останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі (а. с. 2). Оцінюючи наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності і достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цьому доказу. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Направлення особи для огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється. Відповідно п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. При цьому згідно п. 7, 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове, а метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Тобто, законодавством чітко передбачено, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться виключно в закладі охорони здоров`я, при цьому саме поліцейські зобов`язані забезпечити направлення водія до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Необхідно зауважити, що положення ст. 266 КУпАП не регламентують дії поліцейського та не визначають порядок і форму фіксації ним відмови водія (особи, яка керує т/з) від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, а тому у разі вчинення вказаними особами таких дій поліцейському слід керуватись п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (в ред. від 20.01.2023 № 57), згідно якого у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_2 підлягав огляду на стан сп`яніння, всупереч доводів захисника свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», які, як убачається з наявних в матеріалах справи відеозаписів, неодноразово повідомлялися працівниками поліції ОСОБА_2 з наведенням обґрунтувань встановлення ними таких ознак. Окрім цього, питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського. Таким чином, ОСОБА_2 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв`язку з чим працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього. Факт керування ОСОБА_2 т/з та його відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксована у встановленому законом порядку із застосуванням технічних засобів відеозапису. Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду і доводи апеляційної скарги захисника щодо невідповідності складеного відносно його підзахисного протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, складений та підписаний уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів. При цьому обставини викладені у протоколі підтверджуються і відеозаписом з технічних засобів працівників поліції. Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги стосовно того, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія т/з із метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, оскільки аналіз п. 8, 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», дає підстави стверджувати, що направлення на проведення огляду видається водію, який виявив згоду на проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я. Твердження захисника про те, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_2 від керування т/з не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Що ж стосується доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права на захист, оскільки справа була розглянута у відсутність ОСОБА_2 , то вони не заслуговують на увагу, так як згідно ст. 268 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відносно ОСОБА_2 вперше був призначений на 18.05.2023 в Сумському районному суді Сумської області, про що останньому було достеменно відомо, що підтверджується його особистим підписом в протоколі та відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. В подальшому судовий розгляд справи був відкладений з повідомленням останнього в порядку ст. 277-2 КУпАП, однак ОСОБА_2 , будучи обізнаним, що в провадження цього суду перебуває справа про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в судове засідання 06.06.2023 не з`явився, клопотань про відкладення не подавав, тому суддя суду першої інстанції правильно на виконання вимог закону розглянула справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вживши всі необхідні заходи до його повідомлення. Отже обставини справи, які були встановлені суддею суду першої інстанції та зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами. Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, дотримавшись положень ст. 268, 279, 280 КУпАП, а тому винесена постанова є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, внаслідок чого це судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Поновити захиснику ГРИЩЕНКУ Д. М. строк на апеляційне оскарження постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 06.06.2023. Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 06.06.2023 відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ГРИЩЕНКА Д. М. на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов