Постанова Сумський апеляційний суд № 583/5441/23

Справа №583/5441/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ярошенко Т. О. Номер провадження 33/816/301/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 15 листопада 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Авраменко Д. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 583/5441/23 за апеляційною скаргою захисника КУДІНА О. М. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07.11.2023, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , захисника адвоката Кудіна О. М., установив: В поданій апеляційній скарзі захисник КУДІН О. М. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, оскільки ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень не винуватий, в стані сп`яніння не перебував, ознак алкогольного сп`яніння не мав, акт огляду на стан сп`яніння на місці не складався і його підзахисному не вручався, як не вручалися і копії складених відносно нього протоколів, доказів керування т/з матеріали справи також не містять, а справу було розглянуто у відсутність ОСОБА_2 без належного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду, чим порушено право на захист. Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07.11.2023 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування т/з на строк один рік. Стягнуто на користь держави 536,80 грн судового збору. Згідно постанови судді, ОСОБА_2 20.10.2023 о 19:45 в м. Охтирка по вул. Незалежності керував т/з Дача Логан, д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Крім того, ОСОБА_2 20.10.2023 о 21:24 в м. Охтирка по вул. Батюка, 13 керував т/з Дача Логан, д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Вислухавши доводи ОСОБА_2 та його захисника Кудіна О. М., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 009505 та ААД № 007297 від 20.10.2023, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_2 двічі керував т/з із ознаками алкогольного сп`яніння і двічі відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння у встановленому законом порядку, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та, окрім протоколів, об`єктивно підтверджується відеозаписами з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані обставини зупинки т/з під керуванням водія ОСОБА_2 , виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, вимоги поліцейських щодо проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння, відмови ОСОБА_2 від проходження огляду як на місці зупинки т/з, так і в закладі охорони здоров`я (а. с. 5, 17). Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколах та у постанові судді присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». У разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп`яніння. Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Водій т/з, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки т/з або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, а у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (ч. 6 ст. 266 КУпАП, п. 6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»). Про наявність у поліцейського обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_2 підлягав огляду на стан алкогольного сп`яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського, а тому доводи апеляційної скарги захисника в цій частині не заслуговують на увагу та задоволенню не підлягають. Відеозапис події правопорушення є об`єктивним доказом у справі і не залежить від суб`єктивного сприйняття будь-якою особою, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм можливості проходження водієм ОСОБА_2 огляду на стан сп`яніння, тому відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в порушення приписів п. 2.5 ПДР цілком логічно завершилось складенням відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні цього протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_2 як учасника дорожнього руху. Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування водія ОСОБА_2 двічі з ознаками алкогольного сп`яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає імперативним вимогами законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов`язаний виконувати (п. 2.5 ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971). При цьому вказані вище протоколи про адміністративне правопорушення містять всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до їх змісту (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона) відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, конкретний пункт ПДР 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, пояснення ОСОБА_2 по суті правопорушення, містять підписи останнього. Здійснена апеляційним судом перевірка і аналіз зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді суду першої інстанції обставин всупереч доводів апеляційної скарги захисника саме ОСОБА_2 керував т/з, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, і на вимогу поліцейського 20.10.2023 о 19:45 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки т/з та в закладі охорони здоров`я, а також в цей же день о 21:24 повторно відмовився проходити такий огляд, пояснюючи поліцейським, що на нього вже складений протокол, так як будь-який обґрунтований сумнів спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, внаслідок чого доводи апеляційної скарги з цих підстав також на увагу не заслуговують і є безпідставними. Не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі на відсутність в матеріалах справи акту огляду на стан сп`яніння, оскільки огляд не проводився і відповідно акт через категоричну відмову водія ОСОБА_2 від його походження не складався. Факт невиконання судом вимог ст. 277-2 КУпАП стосовно ОСОБА_2 дійсно мав місце, оскільки суд повідомляє особу про розгляд справи шляхом надіслання повістки, чого здійснено не було. Разом з тим, справа була розглянута суддею суду першої інстанції в час і день, зазначений в протоколах про адміністративне правопорушення, тобто 07.11.2023, про що ОСОБА_2 було достеменно відомо, оскільки, як убачається з відеозаписів поліцейський неодноразово роз`яснював йому час та місце, де відбудеться судовий розгляд, при цьому ОСОБА_2 був ознайомлений зі змістом протоколів, про що свідчить його власноручний підпис. Судом апеляційної інстанції у повній мірі були поновлені процесуальні права ОСОБА_2 , зокрема надано можливість обґрунтувати свою правову позицію, скористатись юридичною допомогою адвоката, надати в судовому засіданні пояснення і докази тощо, тому формальне недотримання суддею суду першої інстанції вимог ст. 277-2 КУпАП, в даному конкретному випадку, не є істотним порушенням норми процесуального закону, оскільки не потягло за собою порушення прав ОСОБА_2 на доступ до суду і на захист настільки, що він об`єктивно не володів інформацією про дату і місце розгляду справи та очікував на судову повістку. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім іншого, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП). Послідовність викладення в диспозиціях правових норм наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини. Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей, суд повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання. При цьому невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію. Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколах обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Що стосується клопотання захисника про закриття провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП через закінчення на момент розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, то воно є необґрунтованим і задоволенню не підлягає, оскільки згідно ч. 6 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення, тобто КУпАП пов`язує строк притягнення особи до відповідальності саме із строком накладення стягнення, яке було накладене суддею суду першої інстанції 07.11.2023. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив правопорушення 20.10.2023, а стягнення на нього накладене 07.11.2023 постановою судді суду першої інстанції, тобто в межах строку, передбаченого ч. 6 ст. 38 КУпАП. При цьому закінчення на момент апеляційного розгляду строку, передбаченого ч. 6 ст. 38 КУпАП не є підставою для закриття провадження в справі і скасування судового рішення суду першої інстанції на підставі п. 7 ст. 247, ст. 38 КУпАП, оскільки апеляційним судом не було ухвалене рішення щодо скасування постанови судді, за наслідками якого була б необхідність накладати стягнення новою постановою. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07.11.2023 відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника КУДІНА О. М. на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов