Постанова 4852 № 160/16441/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/16441/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 ( суддя Прудник С.В.) в адміністративній справі №160/16441/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо надання старшому солдату в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 відповідей про результати розгляду всіх питань, поставлених у колективній заяві від 12.02.2024 року та у колективній заяві від 06.06.2024 року та визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України не надання солдату в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 відповідей про результати розгляду всіх питань, поставлених у колективній заяві від 12.02.2024 року та у колективній заяві від 06.06.2024 року, у тому числі - про прийняті рішення та вжиті заходи щодо їх виконання. Просив зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , Генеральний штаб Збройних Сил України надати надати солдату в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 відповіді про результати розгляду всіх питань, поставлених у колективній заяві від 12.02.2024 року та у колективній заяві від 06.06.2024 року та у тому числі - про прийняті рішення та вжиті заходи щодо їх виконання. Зазначив про стягнення з військової частини НОМЕР_3 з Генерального штабу Збройних Сил України судові витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу. Позивач вважає, що відповідачі ухиляються від вирішення питання про видачу позивачу військового квитка із відповідними відмітками. Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо не розгляду рапортів протиправною. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 року вимоги позову залишено без задоволення. З апеляційною скаргою звернувся позивач в якій підтримав обставини викладені в обґрунтування вимог позову. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 01.03.2022 року відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, зараховано в списки частини та призначено до НОМЕР_4 окремого Батальйону територіальної оборони НОМЕР_5 Окремої бригади Територіальної оборони Регіонального управління сил територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_1 розвідником телефоністом І розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_4 окремого Батальйону територіальної оборони НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». ВОС І06646А. шик «солдат». Вважати таким, що з 01.03.2022 справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою, встановити посадовий оклад у розмірі 2730 грн. на місяць. 4 тарифний розряд. 2001 р.н. РНОКПП НОМЕР_6 . Призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 01.03.2022р. Підстава: укази Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 та №69/2022 відповідно до витягу із наказу № 2 командира військової частини НОМЕР_2 Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.04.2022 №27 призначено тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_2 , провідного інженера групи контролю якості НОМЕР_7 військового представництва Міністерства оборони України. Старшому лейтенанту ОСОБА_3 наказано повернутись до виконання службових обов`язків заступника командира військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 62023170030000145; дата реєстрації провадження (виділення матеріалів досудового розслідування): 03.02.2023 14:35:17, №1; дата надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 03.02.2023; ПІБ потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та код ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань): повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб; дата та час внесення до ЄРДР відомостей про заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 03.02.2023 14:20:43; правова кваліфікація кримінального правопорушення: (КК України 2001) ст.366 ч.2; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В. від 26.12.2022 у справі 203/4974/22 провадження № 1-кс/0203/3781/2022 зобов`язано розпочати досудове розслідування за заявою військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 03.11.2022, щодо вчинення, на думку заявників, службового підроблення військовими службовими особами в/ч НОМЕР_1 наказу № 27 від 17.04.2022 р. "Про призначення ТВО командира в/ч НОМЕР_2 . Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 42023041110000005; дата реєстрації провадження (виділення матеріалів досудового розслідування): 28.03.2023 14:44:32, №1; дата надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 28.03.2023; ПІБ потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та код ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань): ПІБ потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та код ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань): матеріали правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень; дата та час внесення до ЄРДР відомостей про заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 28.03.2023 10:30:49; правова кваліфікація кримінального правопорушення: (КК України 2001) ст.408 ч.4; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 04.06.2022 самовільно залишили територію військової частини НОМЕР_2 військовослужбовці старший сержант ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_1 , солдат ОСОБА_4 . Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 04.06.2022 самовільно залишили територію військової частини НОМЕР_2 військовослужбовці старший сержант ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_1 , солдат ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 звернулись до начальника Генерального штабу Збройних сил України з запитом від 23.10.2023 року, в якому просили надати інформацію, чи надходили від РУ СТрО Схід дані про видачу, реєстрацію наказу №27 від 17.04.2022 року командира в/ч НОМЕР_1 про призначення провідного інженера ВП № НОМЕР_7 МО майора ОСОБА_8 на посаду т.в.о командира в/ч НОМЕР_2 . У зверненні заявники просили також роз`яснити, які саме посадові особи в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_1 мають нести відповідальність за невидачу їм військових квитків в період з 01.03.2022 року по 04.06.2022 року, а також по сьогодні, відповідальність за не розгляд їх рапортів про переміщення з в/ч НОМЕР_2 до в/ч НОМЕР_8 та за їх переслідування, як свідків розвантаження у квітні 2022 року більше ніж 300 автоматів та гранатометів, щодо яких в Генштаб СТрО подано відомості про списання через втрату в бою. Запит зареєстровано в Генеральному штабі Збройних Сил України 01.11.2023 року за вх.№Ко-82985. Відповідно до доручення заступника начальника Генерального штабу від 03.11.2023 року № Ко-82985, командувачу Сил територіальної оборони Збройних Сил України генерал-майору ОСОБА_9 було доручено опрацювати порушені у зверненні питання та за результатами поінформувати автора звернення. Листом від 11.11.2023 року №3/5616 військова частина НОМЕР_1 , на колективне звернення від 23.10.2023р. громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , яке надійшло з ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомило заявників про наступне: 1. з приводу надходження від РУ СТрО Схід до Генерального штабу Збройних Сил України даних про видачу, реєстрацію наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 27 від 17.04.2022р. у військової частини НОМЕР_1 дана інформація відсутня; 2. з приводу невидачі військових квитків обов`язку щодо оформлення військового квитка військовослужбовцю військовою частиною законодавство України не містить; 3. з приводу не розгляду рапортів на переміщення з військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_8 подання клопотань вищому командуванню про переміщення військовослужбовця, який не перебуває в частині, самовільно залишивши її, за рапортом який направлений поштовим зв`язком, без письмового погодження та рекомендації безпосереднього командира не передбачено законодавством України; 4. з приводу переслідування, як свідків розвантаження у квітні 2022 року більше ніж 200 автоматів та гранатометів, щодо яких подано відомості про списання через втрату у бою звернення не містить достатньої для перевірки інформації та доказів щоб доводили переслідування посадовими особами військової частини. Також зазначено, що оскільки заявники перебувають без поважних причин поза межами військової частини, з приводу переслідування в кожному окремому випадку слід звертатися до правоохоронних органів. 12.02.2024 року ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 звернулися до начальнику Генерального штабу ЗСУ генерал-майору ОСОБА_10 із заявою в якій зазначили, що до цього часу командувачем ІНФОРМАЦІЯ_4 не було розглянуто їх звернення від 23.10.2023р. та відповіді по суті РУ СТрО Схід також не надходило. Заявники також повторно наголосили про те, що з 01.03.2022 року їм не видано військових квитків із відповідними відмітками про зарахування до списків особового складу, командиром в/ч НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 , вищестоящим командиром в/ч НОМЕР_1 полковником ОСОБА_11 , командиром в/ч НОМЕР_9 (РУ СТрО ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не розглянуто рапортів про переміщення до НОМЕР_8 ( НОМЕР_10 ОМБр). До сьогодні командування в/ч НОМЕР_1 продовжує стверджувати, що командиром в/ч НОМЕР_1 полковником ОСОБА_11 офіційно видавався наказ №27 від 17.04.2022 року про призначення майора ОСОБА_2 на посаду ТВО командира в/ч НОМЕР_2 , у зв`язку з яким він став їх командиром, чиї накази заявники повинні були виконувати. Самостійно вдалося отримати відомості про відсутність реєстрації цього наказу в Книзі обліку наказів та директив в/ч НОМЕР_1 , акт приймання передачі посади за підписами перебуваючого станом на 17.04.2022 року на посаді ТВО командира в/ч НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_3 , підписом майора ОСОБА_2 , підписом представника старшого командира в/ч НОМЕР_1 , ані про реєстрацію наказу командира в/ч НОМЕР_2 м-ра ОСОБА_2 від 17.04.2022 року про свій вступ на посаду, як це передбачено ст.ст.61, 62 СВС і п.п. 2.9.1.10, 2.9.1.21 Інструкції №124 МО України. Також в заяві зазначено, що в період з 01.03.2022 року по 04.06.2022 року майором ОСОБА_2 в статусі командира в/ч НОМЕР_2 видавались та підписувались накази, спрямовані на переслідування і фізичне знищення як свідків вчиненої ним крадіжки значної кількості зброї, зокрема заявників посилали на перший рубіж оборони в/ч НОМЕР_2 із господарськими лопатами без зброї, яку попередньо від дав наказ вилучити. У відповідності до доручення заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 20.03.2024 року № Ко-30886/1 бригадному генералу ОСОБА_12 було доручено перевірити викладену у зверненні від 12.02.2024 року інформацію та у разі необхідності вжити відповідні заходи реагування. За результатом опрацювання надати відповідь заявнику. На виконання вимог цього доручення на адресу заявників ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ) тимчасово виконуючим обов`язки начальника штабу заступника командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України полковником ОСОБА_13 була надана відповідь від 29.04.2024 Вих. № 760/грзг/ НОМЕР_11 , з додатком до неї на 2 арк. 06.06.2024 року ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 втретє звернулися до начальнику Генерального штабу ЗСУ генерал-майору ОСОБА_10 із заявою в якій зазначили, що що до цього часу командувачем ІНФОРМАЦІЯ_4 не було розглянуто їх звернення від 23.10.2023р. та відповіді по суті РУ СТрО Схід також не надходило. Заявники також повторно наголосили про те, що з 01.03.2022 року їм не видано військових квитків із відповідними відмітками про зарахування до списків особового складу, командиром в/ч НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 , вищестоящим командиром в/ч НОМЕР_1 полковником ОСОБА_11 , командиром в/ч НОМЕР_9 (РУ СТрО ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не розглянуто рапортів про переміщення до НОМЕР_8 ( НОМЕР_10 ОМБр). До сьогодні командування в/ч НОМЕР_1 продовжує стверджувати, що командиром в/ч НОМЕР_1 полковником ОСОБА_11 офіційно видавався наказ №27 від 17.04.2022 року про призначення майора ОСОБА_2 на посаду ТВО командира в/ч НОМЕР_2 , у зв`язку з яким він став їх командиром, чиї накази заявники повинні були виконувати. Самостійно вдалося отримати відомості про відсутність реєстрації цього наказу в Книзі обліку наказів та директив в/ч НОМЕР_1 , акт приймання передачі посади за підписами перебуваючого станом на 17.04.2022 року на посаді ТВО командира в/ч НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_3 , підписом майора ОСОБА_2 , підписом представника старшого командира в/ч НОМЕР_1 , ані про реєстрацію наказу командира в/ч НОМЕР_2 м-ра ОСОБА_2 від 17.04.2022 року про свій вступ на посаду, як це передбачено ст.ст.61, 62 СВС і п.п. 2.9.1.10, 2.9.1.21 Інструкції №124 МО України. Також в заяві зазначено, що в період з 01.03.2022 року по 04.06.2022 року майором ОСОБА_2 в статусі командира в/ч НОМЕР_2 видавались та підписувались накази, спрямовані на переслідування і фізичне знищення як свідків вчиненої ним крадіжки значної кількості зброї, зокрема заявників посилали на перший рубіж оборони в/ч НОМЕР_2 із господарськими лопатами без зброї, яку попередньо від дав наказ вилучити. Відтак, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 просили надати офіційно підтвердити або спростувати дані чи реєструвався та за №27 від 17.04.2022р. командира в/ч НОМЕР_1 про призначення провідного інженера ВП № НОМЕР_7 МО м-ра ІНФОРМАЦІЯ_5 на посаду ТВО командира в/ч НОМЕР_2 без вирішення Генеральним штабом ЗСУ питання про його переміщення до лав ЗСУ. Просили також повідомити коли і ким було прийнято рішення про його переміщення до лав ЗСУ, надати копію такого наказу. Просили також повідомити які конкретні посадові особи в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_1 мають нести відповідальність за невидачу ним військових квитків в період з 01.03-04.06.2022р. та по сьогодні, а також відповідальність за не розгляд їх рапортів від 28.07.2022 року про переміщення із в/ч НОМЕР_2 до в/ч НОМЕР_8 ( НОМЕР_10 ОМРБр) із письмовими згодами командира в/ч НОМЕР_8 , які були отримані 11.10.2022 представником РУ СТрО «Схід» з відправленням №4901000562892 від 06.10.2022 року. Отримати відомості у інший спосіб, ніж ця заява для ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 не можливо, оскільки «командир» м-р ОСОБА_14 перебуває під вартою у СІЗО м. Дніпра. На аналогічне звернення позивача від 06.06.2024 року (реєстраційний номер Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 27.06.2024 Вх. № Д-74620/1), було втретє відредаговано відповідачем-2, вжито всіх належних заходів стосовно його розгляду та надання відповіді позивачу. Так, згідно доручення начальника Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 29.06.2024 року № Д-74620/1 на адресу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенанта ОСОБА_15 надіслано звернення позивача від 06.06.2024 року з метою опрацювання та надання відповіді позивачу. В свою чергу, звернення позивача від 06.06.2024 року у відповідності до доручення начальника Адміністративного управління штабу ІНФОРМАЦІЯ_6 від 29.06.2024 № Ко-55578/Л було скеровано до оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_12 ), за дорученням начальника штабу заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України доручено полковнику ОСОБА_16 опрацювати порушені питання відповідно до вимог законодавства та за результатом опрацювання надати позивачу відповідь у визначений термін до 27.07.2024. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 62024170030001943; дата реєстрації провадження (виділення матеріалів досудового розслідування): 04.07.2024 12:14:32 №1; дата надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 18.06.2024; ПІБ потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та код ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань): повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб; дата та час внесення до ЄРДР відомостей про заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 03.07.2024 18:32:25; правова кваліфікація кримінального правопорушення: (КК України 2001) ст.426-1 ч.5; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: До ТУ ДБР у м. Полтаві надійшла ухвала слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Католікяна М.О. від 18.06.2024 у справі №203/2940/24, провадження №1-кс/0203/1863/2024 якою зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою від 01 червня 2024 року ОСОБА_5 , про вчинення кримінального правопорушення посадовою особою військової частини НОМЕР_2 лейтенантом ОСОБА_17 . Листом від 14.07.2024 року за №1665/ВихЗВГ/775 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 повідомлено наступне. Ваше колективне звернення від 06.06.2024 року до Генерального штабу Збройних Сил України, в порядку передбаченому статтею 7 Закону України «Про звернення громадян», передане на розгляд військової частини НОМЕР_1 , якій підпорядкована військова частина НОМЕР_13 . По суті звернення повідомляю наступне. Інструкція з організації обліку особового складу Збройних Сил України, що затверджена наказом Міністерства оборони України 26.05.2014 № 333, яка діяла на момент видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2022, не передбачала вимог щодо погодження з вищим командуванням або їх повідомлення про прийняття наказів по стройовій частині, якими, відповідно до приписів пунктів 121, 145, 146, підпункту 4-1 пункту 252 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, командир військової частини призначає військовослужбовців, які прибувають з інших військових частин у відрядження та перебувають у його розпорядженні, на вакантні посади для тимчасового виконання обов`язків. Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, не розглядаються. Ураховуючи що по суті інших питань викладених у вашому зверненні від 06.06.2024 вам вже була надана відповідь командира військової частини НОМЕР_1 листом від 11.11.2023 №3/5616 на ваше колективне звернення від 23.10.2023, повторний розгляд звернення та надання відповіді щодо цих питань не здійснюється. Відмовляючи у задоволені позову по суті позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про необґрунтованість позиції позивача. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Кожен громадянин має право на звернення, визначене ст. 40 Конституції України та Законом України "Про звернення громадян". У військовослужбовців є дисциплінарний статут Збройних Сил України та окремий порядок розгляду звернень, визначений Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України. Відповідно до цієї Інструкції в роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян має забезпечуватись кваліфікований, неупереджений, об`єктивний і своєчасний розгляд звернень. До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать дії, внаслідок яких: - порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); - створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; - незаконно покладено на громадянина будь-які обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Отже, кожен військовослужбовець має про це знати та за потреби використовувати своє право на звернення для захисту інших порушених прав. Рапорт це вид службового документа ЗСУ. Рапорт є аналогом заяви в цивільному документообігу. Рапорт це усне чи письмове звернення військовослужбовця до вищого по посаді чи званню з викладом питань службового або особистого характеру. Рапорт це можливість для військового реалізувати власні права та інтереси. Проте розгляд рапорту може затягуватись, що прямо впливає на розв`язання проблеми, а відповідно є порушенням прав. Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів. Для регулювання термінів розгляду рапортів застосовуються норми цивільного законодавства, зокрема Закону України Про звернення громадян. А відповідно до нього звернення можуть розглядатися та вирішуватися невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня отримання їх у разі, якщо вони не потребують додаткового вивчення. Загальний строк один місяць та (за необхідності) може бути продовжений до 45 днів. З матеріалів справи вбачається, що на колективне звернення від 06.06.2024 року (ас5) відповідь була надана ВЧ НОМЕР_1 станом на 14.07.2024 року №1665/ ВихЗВГ/775 (ас50). У відповіді зазначено, що колективне звернення від 06.06.2024 року до Генерального штабу ЗСУ, в порядку передбаченому статтею 7 ЗУ «Про звернення громадян», передане на розгляд ВЧ НОМЕР_1 , якій підпорядкована ВЧ НОМЕР_2 . Також у відповіді зазначено, о Інструкція з організації обліку особового складу ЗСУ №333, яка діяла на момент видання наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 17.04.2022 року, е передбачала вимог щодо погодження з виещим командуванням або їх повідомлення про прийняття наказів по стройовій частині, якими відповідно до приписів Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ №1153/2008, командир військової частини призначає військовослужбовців які прибувають з інших військових частин у відрядження та перебувають у його розпорядженні, на вакантні посади для тимчасового виконання обов`язків. Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів. Для цього рапорт потрібно подавати з фіксацією вхідного номера його необхідно зареєструвати у стройовій частині військової частини або направити рапорт поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини. Якщо рапорт командир військової частини не розглядає, відповіді немає, потрібно звертатись до вищого керівництва. Тоді у зверненні має бути зазначено: кому подається звернення: найменування органу або посада, прізвище, ініціали посадової особи, якій подається звернення, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань; хто подає звернення: прізвище, ім`я, по батькові, посада, звання, місце проживання (знаходження) військовослужбовця; про що йдеться: має бути викладено сутність порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано автором із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Відповідно до статуту ЗСУ відмова у розв`язанні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Як вбачається зі змісту заяв від 12.02.2024 року та від 06.06.2024 року заявник порушує питання: щодо реєстрації наказу №27 від 17.04.2022 року про призначення провідного інженера ВП № НОМЕР_7 МО м-ра Акуліча на посаду ТВО командира ВЧ НОМЕР_2 ; щодо кола посадових осіб які мають нести відповідальність за невидачу йому військового квитка; щодо не розгляду рапорта про переміщення. При цьому доказів щодо звернення з відповідними рапортами відповідно до визначеної процедури, судом не встановлено. Водночас спірним у справі є протиправна, за позицією позивача бездіяльність відповідача, що полягала у не розгляді поданих рапортів та невидачу військового квитка. Щодо не розгляду рапорту позивача про переміщення. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону № 2232-XII). Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина друга статті 2 Закону № 2232-XII). Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 Закону № 2232-XII). Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями, зокрема, шляхом призову громадян України на військову службу (частина перша статті 4 Закону № 2232-XII). Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули (частина тринадцята статті 6 Закону № 2232-XII). Відповідно до підпункту 1 пункту 81 розділу IV "Призначення на посади та звільнення з посад" "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, призначення на посади здійснюється: - військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) Міністром оборони України та посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців (далі номенклатура посад), яка затверджується Міністром оборони України. Вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця (пункт 109 Положення № 1153/2008). Згідно з абзацом третім, четвертим пункту 110 Положення № 1153/2008 переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється: - між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. Пунктом 112 Положення № 1153/2008 встановлено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами. Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків: - неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії; - неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; - потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують. Таким чином, військовослужбовці можуть бути переміщені, направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули, виключно у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, зокрема і за результатами розгляду поданого рапорту військовослужбовцем. З матеріалів справи не можливо встановити, чи був поданий позивачем відповідний рапорт про переміщення, його зміст та підстави, отже не можливо встановити правомірність та обґрунтованість обсягу відповіді на зазначене питання. Щодо не видачі відповідачами як мобілізованому солдату ОСОБА_1 військового квитка із необхідними відмітками, суд зазначає таке. Указом Президента України від 30.12.2016 № 582/2016 затверджено Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу. Відповідно до ч. 1 Положення військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Пунктом 3 Положення встановлено, що військові квитки видаються: 1) районними (об`єднаними районними), міськими (районними у містах, об`єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) у таких випадках: -призову або прийняття на військову службу; -зарахування до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти; -прийняття на службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону військових формувань; -припинення альтернативної (невійськової) служби у разі закінчення строку її проходження; -зняття з військового обліку за станом здоров`я у випадках, визначених Міністерством оборони України (якщо раніше військовий квиток не видавався); -виключення з військового обліку за станом здоров`я (якщо раніше військовий квиток не видавався); -позбавлення військового звання офіцерського складу; 2) відповідним підрозділом Центрального управління або регіональним органом Служби безпеки України після звільнення військовослужбовця з військової служби у Службі безпеки України у запас цієї Служби або у відставку (якщо раніше військовий квиток не видавався), а також у випадку позбавлення військового звання офіцерського складу; 3) відповідними підрозділами Служби зовнішньої розвідки України після звільнення військовослужбовця з військової служби у Службі зовнішньої розвідки України у запас цієї Служби або у відставку (якщо раніше військовий квиток не видавався), а також у випадку позбавлення військового звання офіцерського складу. Отже вказані норми передбачають, що саме районними (об`єднаними районними), міськими (районними у містах, об`єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки видаються військові квитки у випадку зокрема призову або прийняття на військову службу, а тому доводи позивача про не виконання зобов`язання відповідачів вчинити такі дії є безпідставними. Видача військових квитків військовозобов`язаним проводиться Р(М)ВК за місцем їх перебування на військовому обліку на підставі заяви про видачу військового квитка (п. 3 Порядку). Позивачем не надано доказів невидачі йому під час мобілізації військового квитка. Разом з тим, не знайшли підтвердження доводи позивача про звернення ним з рапортом до командира Військової частини НОМЕР_2 або ВЧ НОМЕР_1 про видачу військового квитка, а отже останній не порушував права позивача в частині не розгляду рапорту або вчинення дій щодо не видачі військового квитка. Крім того, норми законодавства не покладають обов`язку на відповідачів у спірних правовідносинах приймати рішення на користь особи, що подала рапорт. Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам, є вірними висновки суду першої інстанції. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 в адміністративній справі №160/16441/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 12 грудня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Повне судове рішення складено 16 грудня 2024 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко