Ухвала КАС ВС № 215/1937/24

УХВАЛА 17 грудня 2024 року м. Київ справа №215/1937/24 адміністративне провадження № К/990/45976/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної О.В. з позовними вимогами про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у цій справі заява позивача про відвід судді Тулянцевої І.В. повернута позивачу без розгляду. ОСОБА_1 , не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року повернута заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). ОСОБА_1 було повторно подано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року. Відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року. Зменшено ОСОБА_1 розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року до 1478,53 грн та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року залишено без руху. Заявнику апеляційної скарги надано строк - 10 днів з дня отримання ним копії цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: - надання суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1478,53грн. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у цій справі - повернуто заявнику. 23 листопада 2024 року позивач засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у цій справі. Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, яка може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в силу приписів частини третьої статті 328 КАС України. Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник вказав на протиправність ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року, оскільки суд апеляційної інстанції всупереч статті 251 КАС України не з`ясував день вручення ухвали від 23 вересня 2024 року, якою надав строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Водночас скаржник наголошує, що ухвалу від 23 вересня 2024 року не отримав, тому фактично позбавлений реальної можливості виконати її вимоги. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції створює штучні перешкоди для забезпечення захисту конституційних прав та свобод громадянина, що порушує статті 6,7 КАС України. Надаючи оцінку вказаним доводам скаржника, Верховний Суд зазначає про таке. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України. Відповідно до частин п`ятої-шостої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу. Частинами першою-третьою статті 169 КАС України обумовлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху., Частиною п`ятою статті 169 КАС України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Таким чином, ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі неусунення такого недоліку, така скарга повертається особі, яка її подала. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копія ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана заявнику апеляційної скарги для виконання на адресу, яка була зазначена позивачем в адміністративному позові та апеляційній скарзі, проте на адресу суду повернувся поштовий конверт із відміткою відділення поштового зв`язку про повернення, у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Суд апеляційної інстанції, врахувавши положення частини одинадцятої статті 126 КАС України, дійшов висновку, що ухвала від 23 вересня 2024 року вважається такою, що вручена скаржнику. У зв`язку з невиконанням вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції, застосувавши частину другу статті 298 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертою статті 169 КАС України, повернув апеляційну скаргу заявникові. У контексті зазначеного Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20, в межах якої ставилося питання правомірності повернення апеляційної скарги з підстав неусунення її недоліків за обставин повернення до суду поштового конверту, яким направлялася ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, з відміткою установи поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання". У цій справі, Верховний Суд, зокрема, зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відповідно до висновку Верховного Суду у справі №215/7312/20, як положення статті 126, так і положення статті 251 КАС України, регулюють порядок вручення судових документів (судових повісток, судових рішень) та передбачають однакові юридичні наслідки, які полягають в тому, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», з врахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Крім того, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" (заява №3236/03 від 17 січня 2003 року) Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Суд наголошує, що строк, який сплинув з дня постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (23 вересня 2024 року) до дати прийняття ухвали про повернення апеляційної скарги (29 жовтня 2024 року), є більш, ніж достатнім для забезпечення скаржнику можливості дізнатися про стан руху своєї апеляційної скарги та з`ясувати наявність ухвали про залишення скарги без руху і усунути недоліки апеляційної скарги. Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, застосував процесуальні норми у відповідності до висновку про їх застосування, сформованого Верховним Судом у справі №215/7312/20. Також Суд акцентує увагу на винятковій регулярності звернень позивача до суду з різними позовами, апеляційними та касаційними скаргами без сплати судового збору, обов`язковість сплати якого передбачена КАС України, на що суди різних інстанцій реагували необхідністю сплати у відповідних ухвалах. Отже, звертаючись з черговою апеляційною скаргою без сплати судового збору позивач був достеменно обізнаний у необхідності такої дії та розумів реакцію суду щодо недотримання процесуальних норм. З огляду на зазначене, позивач міг своєчасно довідатися про ухвалу від 23 вересня 2024 року та відреагувати на вимоги ухвали задля доступу до суду апеляційної інстанції. Враховуючи, що доводи касаційної скарги не містять спростування доводів суду апеляційної інстанції щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права, а зміст ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року, свідчить про їхнє правильне застосування судом апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні діїї - відмовити.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов О.В. Кашпур