Рішення КАС ВС № 990/286/24

РІШЕННЯ Іменем України 09 грудня 2024 року м. Київ справа №990/286/24 адміністративне провадження № П/990/286/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М., Соколова В.М., Єресько Л.О., за участю: секретаря судового засідання - Рудницького І.В., позивачки - ОСОБА_1 , представників відповідача - Шагірманова Д.О., Заєць Ж.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дорадчої групи експертів про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: Зміст позовних вимог та предмет спору 04 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Дорадчої групи експертів (далі - відповідач, Дорадча група, ДГЕ), у якій вона просить визнати рішення №1.5, ухвалене Протоколом №11 засідання Дорадчої групи експертів (далі - відповідач) від 31 липня 2024 року, протиправним та скасувати його. Аргументи позивачки ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на протиправність рішення відповідача, вважаючи, що його висновки про невідповідність її як кандидатки на посаду судді Конституційного Суду України критерію високих моральних якостей є безпідставними та не відповідають дійсності. Позивачка зазначає, що ДГЕ в спірному рішенні вказала на її невідповідність критерію доброчесності, який є компонентом критерію високих моральних якостей, зокрема його показникам, таким як чесність та сумлінність. Однак, згідно з підпунктом «V» пункту «а» частини першої статті 2 Методології оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права, затвердженої Протоколом №2 засідання Дорадчої групи від 04 грудня 2023 року (далі - Методологія), показники чесності та сумлінності стосуються виключно оцінки поведінки кандидата у його професійній діяльності. Водночас в оскаржуваному рішенні відповідач не зазначає, що позивачка не відповідає цим вимогам у своїй професійній діяльності, а лише висловлює сумніви щодо походження її майна, опираючись на власні домисли та припущеннями без відповідної мотивації. Вона підкреслює, що відповідач мав позитивні відгуки щодо її професійної діяльності від Національної академії внутрішніх справ, Державного податкового університету та Національної академії наук. На підставі зазначеного вона доводить, що висновок відповідача про її невідповідність показникам чесності та сумлінності компонента «доброчесність» критерію високих моральних якостей є безпідставним. Позивачка також вказує на необґрунтованість висновків відповідача про невідповідність її як кандидатки таким компонентам критерію високих моральних якостей як законність джерел походження майна та відповідність рівня життя кандидатки або членів її сім`ї задекларованим доходам. Щодо придбання квартири у м. Київ позивачка пояснює, що придбала її разом з чоловіком за договором купівлі-продажу від 02 листопада 2007 року, укладеним відповідно до чинного на той момент законодавства України, за вартістю 100 000,00 грн. Позивачка підкреслює, що вартість квартири була обумовлена низкою факторів, серед яких її розташування в будинку економ класу, збудованому в радянський період, розташування на 11-му поверсі, наявність лише пасажирського ліфта, а також відсутність ремонту, меблів і техніки, що виправдовувало рівень ціни. Водночас позивачка зазначає, Київським міським бюро технічної інвентаризації була визначена вартість квартири на рівні 45 901,00 грн, що значно нижче фактичної ціни продажу в розмірі 100 000,00 грн. Вона підкреслює, що вартість продажу квартири була встановлена продавцем, і вона, як покупець, погодилася з цією ціною. Позивачка заперечує правомірність використання відповідачем даних із Інтернет-джерел щодо вартості аналогічних об`єктів нерухомості на вторинному ринку в той період, оскільки ціни на нерухомість на вторинному ринку є гнучкими, залежать від багатьох чинників та не є стандартизованими для всіх об`єктів. Щодо придбання автомобіля Toyota RAV4 та недекларування його вартості позивачка пояснює, що автомобіль Toyota RAV4 2012 року випуску був придбаний в 2013 році, однак договір купівлі-продажу не укладався, оскільки МРЕВ не надавало таку послугу. Єдиним документом, що підтверджує право власності на вказаний автомобіль, є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в якому вартість автомобіля не зазначена. З цих підстав позивачка в деклараціях за 2016, 2017 і 2020 роки не зазначала вартість транспортного засобу, роблячи при цьому помітку «Не відомо». Позивачка уточнює, що автомобіль Toyota RAV4, який на момент придбання був уживаним, був придбаний орієнтовно за 22 000 доларів США. Автомобіль мав пошкодження передньої частини, значний пробіг, також на момент покупки існувала новіша модель, що знижувало його ринкову вартість. Відновлювальні роботи автомобіля загальною вартістю приблизно 2 000 доларів США виконувалися у м. Гайсин, частково чоловіком позивачки, а необхідні запчастини були придбані на розбірках. Через давність часу документи, що підтверджують ремонтні роботи, не збереглися. У 2020 році автомобіль був проданий за 400 000,00 грн (еквівалент 14 000 доларів США) за договором купівлі-продажу, який був наданий відповідачу для ознайомлення. Для придбання автомобіля у 2013 році ОСОБА_1 особисто в готівковій формі брала позику на суму 40 000 грн (еквівалент 5 000 доларів США) у ОСОБА_2 терміном на три роки. Позику було надано в гривнях з прив`язкою до курсу долара США, оформлено шляхом видачі розписки з виплатою процентів у гривнях, еквівалентних 50 доларів США. Після повернення позики строк зберігання документів відповідно до статті 44.3.3 Податкового кодексу України завершився, тому розписка не збереглася. Оскільки позика була погашена до кінця 2016 року, вона не була вказана в декларації за цей період. Щодо будівництва житлового будинку у селі Нові Петрівці Київської області позивачка пояснює, що у липні 2014 року її чоловік придбав земельну ділянку площею 1583 кв.м у селі Нові Петрівці Київської області, вартістю 149 000 грн (приблизно 12 595 доларів США за курсом НБУ на момент придбання). З 2015 року подружжя розпочало будівництво житлового будинку площею 235,9 кв.м, яке завершили у 2020 році. Загальна вартість будівництва склала близько 110 000 доларів США, частина з яких була отримана у вигляді позики. Позику було отримано у ОСОБА_3 на суму 22 000 доларів США, яка надавалася частинами протягом 2015-2017 років з процентною ставкою 0,5%. Погашення позики здійснювалося готівкою протягом 2016-2018 років і частково за рахунок продажу автомобіля Merceedes-Benz Е220 2011 року випуску. Гарантією повернення позики виступали квартири, що належали позивачці та її чоловікові. Розписок або договорів, що підтверджують отримання чи повернення коштів за позикою в період 2014-2018 років немає, оскільки не було необхідності їх зберігати, з огляду на строки позовної давності відповідно до статті 256 ЦК України та строки зберігання, передбачені статтею 44.3.3. Податкового кодексу України. Щодо джерел походження коштів на придбання земельної ділянки у селі Ясногородка Київської області позивачка пояснює, що вказана земельна ділянка була придбана для ведення її чоловіком підприємницької діяльності з будівництва пентхаусів. Подружжя отримало пропозицію від знайомої, ОСОБА_4 , придбати ділянку, що належала її батькові ОСОБА_5 . У зв`язку з відсутністю необхідних коштів була досягнута усна домовленість, що кошти за ділянку будуть повернуті після продажу квартири батька ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 не пізніше 27 листопада 2018 року. Під розписку було узгоджено обов`язкову виплату ціни ділянки, узгоджену в договорі купівлі-продажу вказаної ділянки до листопада 2018 року. Фактичний розрахунок з ОСОБА_5 був здійснений після продажу квартири батька ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 в серпні 2018 року. Позивачка зазначає, що розрахунок за земельну ділянку був здійснений на підставі платіжного доручення від 27 листопада 2017 року. Оскільки на час купівлі земельної ділянки діяли обмеження Національного банку України щодо готівкових розрахунків, угоду було оформлено через банк, який підготував усі необхідні документи для нотаріуса та здійснив відповідні віртуальні розрахунки. Позивачка зауважила, що на день укладення угоди купівлі-продажу ділянки в Ясногородка передача коштів за неї не відбувалася. Проте, оскільки нотаріус при купівлі земельної ділянки в селі Ясногородка у ОСОБА_5 документально підтвердив повний розрахунок з продавцем, цей платіж не підлягав декларуванню як фінансове зобов`язання на кінець звітного періоду в 2017 році. Щодо придбання двох вантажних автомобілів DAF XF 2012 року випуску позивачка пояснює, що після невдалої спроби розпочати будівельний бізнес, її чоловік за сприяння ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вирішив зайнятися підприємницькою діяльністю з надання послуг перевезення вантажів. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стали джерелом коштів для придбання першого автомобіля DAF 2012 року випуску в 2018 році. Для придбання другого автомобіля DAF того ж року випуску її чоловік взяв позику частинами у ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на суму 800 000,00 грн (30 580 доларів США). Позики були погашені частинами протягом 2019-2021 років через щомісячні виплати з коштів чоловіка, отриманих від підприємницької діяльності, а також завдяки продажу автомобіля Toyota RAV4, 2012 року за ціною за 400 000 грн (14 000 доларів США) і доходу позивачки. Позивачка наголошує на томк, що загальний дохід сім`ї за 2018-2021 роки становив 5 321 996,00 грн (197 111 доларів США), що повністю покрило витрати на будівництво та повернення позик, загальна сума яких складала близько 55 000 доларів США. Вона зазначає, що не здійснювала декларування позик на придбання у 2018 році двох автомобілів DAF, оскільки ні в 2018, ні в 2019 році не була суб`єктом декларування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Позивачка також підкреслює, що позики були надані без умов, а гарантією повернення коштів слугувала наявна у подружжя нерухомість. Вона зазначає, що зауваження відповідача щодо відсутності документів, які б підтверджували отримання та повернення позик, не враховують того, що законодавством України чітко визначено строк зберігання таких документів, який на 2024 рік уже минув. Отож саму вимогу відповідача про надання цих документів вважає незаконною і такою, що не може бути підставою для сумніву в доброчесності позивачки, огляду на вказані пояснення та надані докази щодо доходів сім`ї. Щодо користування службовим автомобілем позивачка пояснює, що ТОВ «ТК «ГРАНД-СЕРВІС», засновником та директором якого є ОСОБА_1 з 2018 року, володіє службовим автомобілем Меrcedes-Веnz GLС 200d з грудня 2022 року. ТОВ «ТК «ГРАНД-СЕРВІС» не має офісного приміщення, що не заборонено законодавством. Згідно з наказом від 30 грудня 2022 року №2/12 місцем постійного зберігання службового транспортного засобу визначено місце господарської діяльності директора ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: село Нові Петрівці, вулиця Польова, будинок

54. Основний вид економічної діяльності підприємства - надання послуг перевезення речей (переїзду), що передбачає здійснення перевезень у нічний час та у вихідні дні, тому виїзди службового автомобіля здійснюються у будь-який час доби. На підприємстві розроблено Порядок використання службових автомобілів, відповідно до якого здійснюються виїзди для службових потреб. Підприємство самостійно визначає правила користування службовим автотранспортом. Всі відповідні документи, зокрема Порядок використання та наказ про закріплення службового автомобіля, були надані відповідачу. Позивачка зазначає, що сім`я ОСОБА_1 не уникає користування громадським транспортом та користується службовим автомобілем у тих випадках, коли потрібно надалі після основної роботи здійснювати службові поїздки, пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «ТК «ГРАНД-СЕРВІС». Вона вказує, що жоден законодавчий акт не забороняє здійснення службових виїздів у вихідні дні та зупинки для власних потреб під час таких поїздок. Таким чином, обставини, на які посилається відповідач в оскаржуваному рішенні, на переконання позивачки, не можуть бути підставою для обґрунтованого сумніву щодо її відповідності критерію високих моральних якостей, оскільки вони є суб`єктивними, не ґрунтуються на об`єктивних фактах, а також носять характер домислів. Позивачка наголошує, що оскаржуване рішення не містить доведення невідповідності або наявності обґрунтованих сумнівів у відповідності її критерію високих моральних якостей, що вказує на відсутність мотивів при ухваленні такого рішення. Також обґрунтовані сумніви не можуть ґрунтуватися на подіях, щодо яких вже минув строк давності. З урахуванням наведеного, позивачка вважає, що спірне рішення Дорадчої групи експертів є протиправним, оскільки воно не містить належної мотивації та не враховує всіх істотних обставин, у зв`язку з цим вона просить його скасувати. Аргументи відповідача Заперечуючи проти заявленого позову, відповідач зазначає, що оцінювання позивачки було здійснене на підставі та в межах дискреційних повноважень відповідача, відповідно до норм Конституції України та законів України. При цьому відповідач застосував свої повноваження у спосіб, визначений законодавством, з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідач стверджує, що під час оцінювання позивачки, як кандидатки на посаду судді Конституційного Суду України, на предмет її відповідності критеріям високих моральних якостей члени Дорадчої групи діяли безсторонньо та неупереджено. Оцінювання було проведено добросовісно та розсудливо, що, зокрема, підтверджує відеозапис трансляції співбесіди з позивачкою. Відповідач наголошує, що від позивачки не надходило жодних заяв чи скарг стосовно упередженості, недобросовісності або нерозсудливості при проведенні її оцінювання. Добросовісність та розсудливість Дорадчої групи підтверджується ретельним з`ясуванням обставин справи, а також намаганням отримати відповіді чи пояснення позивачки стосовно суперечливих обставин, які потенційно створювали обґрунтовані сумніви у відповідності кандидатки критерію високих моральних якостей для зайняття посади судді Конституційного Суду України. Також відповідач зазначає, що не існує підстав для ствердження про порушення прав і свобод позивачки при проведенні оцінювання, а також про застосування іншого підходу до оцінювання позивачки порівняно з іншими кандидатами. Відповідач вказує, що стверджуючи про необґрунтованість рішення Дорадчої групи, позивачка акцентує увагу на тому, що Дорадча група начебто дійшла помилкових висновків про її невідповідність критерію високих моральних якостей для цілей відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах. На це відповідач зазначає, що висновок стосовно позивачки був зроблений з урахуванням усіх отриманих відомостей, матеріалів та інформації щодо позивачки, а тому є обґрунтованим та законним, а сама лише незгода позивачки із викладеними мотивами не може бути підставою ані для оскарження рішення Дорадчої групи, ані, тим паче, для переоцінки відповідності позивачки критеріям чи скасування вказаного рішення. Відповідач наголошує, що рішення Дорадчої групи було прийнято відповідно до Методології у зв`язку з наявністю обґрунтованих сумнівів у членів Дорадчої групи про відповідність кандидатки кільком критеріям оцінювання високих моральних якостей для посади судді Конституційного Суду України. Крім того, відповідач зазначає, що згідно з Законом України «Про Конституційний Суд України» та Методологією, вимога щодо високих моральних якостей є загальним критерієм, який стосується не тільки професійної діяльності кандидата, а охоплює всю його діяльність, тому аргументи позивачки щодо можливості оцінювання її моральних якостей не лише в сфері її професійного життя є безпідставними. Також відповідач вказує, що при оцінюванні моральних якостей кандидатів використовується інформація без часових або територіальних обмежень, тому посилання позивачки на відсутність документів у зв`язку із закінченням трирічного строку їх зберігання та спливу строку позовної давності є нерелевантними. З огляду на викладене, відповідач вважає, що оскаржуване рішення Дорадчої групи є правомірним, а підстави для його скасування немає. Аргументи позивачки у відповіді на відзив Відповідаючи на заперечення відповідача, позивачка вказує, що ні Закон України «Про Конституційний Суд України», ні Методологія не надають Дорадчій групі права приймати рішення на підставі дискреційних повноважень. Крім того, відповідач у своєму відзиві довільно трактує поняття дискреційних повноважень, ігноруючи той факт, що їх реалізація повинна здійснюватися виключно у межах та спосіб, визначений законом. Позивачка, посилаючись на статтю 44.3.3 Податкового кодексу України та статтю 253 Цивільного кодексу України, підкресоює, що Дорадча група не мала права вимагати від неї надання фактичних підтверджень отримання та повернення позик. Крім того, вона зауважує, що неможливо документально зафіксувати та зберегти всі обставини свідомого життя людини, яке триває понад 20 років. Аргументи відповідача у запереченнях на відповідь на відзив Заперечуючи доводи позивачки, відповідач наголошує, що оцінювання кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, здійснюване членами Дорадчої групи, саме по собі має суб`єктивний характер і передбачає певну свободу розсуду відповідно до внутрішнього переконання її членів. Таке оцінювання є формою реалізації дискреційних повноважень, що здійснюються в межах та у спосіб, визначений законом. Інші аргументи позивачки відповідач вважає необґрунтованими, зазначаючи, що строки, встановлені Податковим кодексом України для зберігання документів платником податків, а також строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, не мають жодного стосунку до оцінювання Дорадчою групою. Таке оцінювання базується на інформації, що не обмежується часовими чи територіальними рамками. У відповіді на заперечення та додаткових поясненнях позивачка і відповідач наполягали на обґрунтованості своїх позицій Клопотання учасників справи та процесуальні дії у справі 04 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дорадчої групи експертів про визнання протиправним та скасування рішення. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів для розгляду позовної заяви: суддя-доповідач Загороднюк А.Г., судді: Білак М.В., Мартинюк Н.М., Соколов В.М., Єресько Л.О. Згідно з ухвалою від 05 вересня 2024 року Верховний Суд відкрив провадження у цій справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 07 жовтня 2024 року. 27 вересня 2024 року до Верховного Суду від представника відповідача - Шагірманова Дмитра Олександровича надійшов відзив на позовну заяву. 02 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» від позивачки надійшла відповідь на відзив. 04 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» від представника відповідача - Шагірманова Д.О. надійшло клопотання про дослідження доказів, а саме відеозапису співбесіди з позивачкою. Цього ж дня до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» від представника відповідача -Шагірманова Д.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Згідно з ухвалою від 07 жовтня 2024 року Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 990/286/24. 08 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» від представника відповідача - Шагірманова Д.О. надійшли заперечення на відповідь позивачки на відзив. 14 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» від позивачки надійшла відповідь на заперечення відповідача. 28 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» від представника відповідача - Шагірманова Д.О. надійшли додаткові пояснення у справі. 11 листопада 2024 року у судовому засіданні Верховний Суд оголосив перерву до 18 листопада 2024 року. 18 листопада 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» від представника відповідача - Шагірманова Д.О. надійшли додаткові пояснення. 18 листопада 2024 року у судовому засіданні Верховний Суд дослідив окремі часові інтервали відеозапису співбесіди з позивачкою та відклав розгляд справи на 09 грудня 2024 року. 09 грудня 2024 року Верховний Суд оголосив у судовому засіданні вступну та резолютивну частини рішення. Установлені судом обставини справи Рішенням від 01 березня 2024 року Конкурсна комісія для здійснення конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України стосовно осіб, яких призначає Президент України, утворена Указом Президента України від 29 лютого 2024 року №139/2024 (далі - Конкурсна комісія), відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» оголосила про початок конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України стосовно осіб, яких призначає Президент України. 03 травня 2024 року Конкурсна комісія допустила до участі у конкурсі, зокрема, ОСОБА_1 . 06 травня 2024 року Дорадча група отримала від Конкурсної комісії документи доцентки кафедри Конституційного права та прав людини Національної академії внутрішніх справ ОСОБА_1 для участі у конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України. Дорадча група здійснила розгляд, перевірку та аналіз документів кандидатки на посаду судді Конституційного Суду України ОСОБА_1, її письмових пояснень, інформації, отриманої від органів державної влади, від громадських організацій, державних реєстрів, баз даних, а також відомостей, отриманих від Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро України. 16 липня 2024 року Дорадча група провела співбесіду з ОСОБА_1, метою якої, зокрема, було спростування сумнівів щодо відповідності кандидатки критерію високих моральних якостей. 31 липня 2024 року Дорадча група провела засідання (протокол №11), на якому, здійснивши оцінку відповідності кандидатки на посаду судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 критерію високих моральних якостей, ухвалила резолютивну частину рішення №1.5 про те, що кандидатка на посаду судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 для цілей відбору на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах не відповідає критерію високих моральних якостей. Рішення прийнято одноголосно (усі шість голосів членів - «ЗА»). 15 серпня 2024 року позивачка отримала повний текст рішення із мотивуванням за результатами оцінки високих моральних якостей кандидатки №1.5. У цьому рішенні зазначено про обґрунтовані сумніви щодо відповідності кандидатки критерію високих моральних якостей, зокрема таких його компонентів як доброчесність (чесність та сумлінність), законність джерел походження майна та відповідність рівня життя кандидата або членів її сім`ї задекларованим доходам». Висновки зроблені на підставі таких обставин, встановлених під час аналізу документів, пояснень ОСОБА_1 та результатів співбесіди із нею: - кандидатка задекларувала належну їй та її чоловікові на праві спільної сумісної власності квартиру в м. Києві, придбану у листопаді 2007 року, за вартістю станом на дату її набуття майже в 10 разів нижчу за ринкову вартість схожих об`єктів нерухомого майна на вторинному ринку нерухомості в той період часу; - кандидатка задекларувала належний їй на праві власності автомобіль Toyota RAV4 2012 року випуску, придбаний у 2013 році та проданий у 2020 році), проте не вказала відомостей щодо його вартості; у письмових відповідях на запит Дорадчої групи кандидатка повідомила занижену, порівняно з ринковою вартість автомобіля, пояснюючи це значними пошкодженнями його передньої частини, водночас доказів щодо неналежного стану автомобіля та проведених ремонтних та відновлювальних робіт кандидатка не надала. - кандидатка не надала доказів на підтвердження джерел походження коштів на придбання автомобіля Toyota RAV4 2012 року випуску; - кандидатка не надала документів на підтвердження джерел походження коштів на будівництво житлового будинку у селі Нові Петрівці Київської області у період з 2014 по 2020 роки; - кандидатка не надала документів на підтвердження джерел походження коштів на придбання земельної ділянки у селі Ясногородка Київської області; - кандидатка не надала документів на підтвердження джерел походження коштів на придбання її чоловіком ОСОБА_1 у 2018 році двох вантажних автомобілів DAF XF 2012 року випуску; - кандидатка стверджувала, що кошти на придбання переліченого вище майна частково бралися в позику в різних фізичних осіб, дотичних до сім`ї позивачки, однак не надала документів на підтвердження (1) неодноразового отримання коштів у позику, (2) наявності фінансових зобов`язань із повернення таких позик та (3) власне повернення позичених коштів щодо кожної з таких позик; - кандидатка та її чоловік користуються як службовим автомобілем Mercedes-Benz GLC 200d, 4 Matic, 2001 року випуску, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранд-Сервіс» (в якому позивачка є засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником), однак із пояснень кандидатки зрозуміло, що такий автомобіль систематично використовується в особистих цілях. Не погоджуючись з рішенням Дорадчої групи від 31 липня 2024 року №1.5 та викладеними в ньому мотивами, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з цим позовом. Джерела права та акти їхнього застосування Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 148 Конституції України до складу Конституційного Суду України входять вісімнадцять суддів Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з`їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку. Відповідно до частини першої статті 10-2 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII (далі - Закон №2136-VIII) Дорадча група експертів (далі - Дорадча група) утворюється з метою сприяння суб`єктам призначення суддів Конституційного Суду в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду. Дорадча група здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону та Положення про Дорадчу групу експертів, затвердженого Протоколом №1 засідання Дорадчої групи від 12 листопада 2023 року (зі змінами, затвердженими Протоколом № 10 від 30 травня 2024 року). Згідно з частиною двадцять п`ятою статті 10-2 Закону №2136-VIII до повноважень Дорадчої групи належить: 1) розроблення та ухвалення Положення про Дорадчу групу; 2) розроблення та ухвалення методології оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду. Дорадча група розробляє методологію оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права з урахуванням кращих міжнародних стандартів і практик (у тому числі щодо відбору суддів Європейського суду з прав людини, суддів Суду справедливості Європейського Союзу тощо); 3) розгляд, перевірка та аналіз документів кандидата на посаду судді Конституційного Суду, надісланих до Дорадчої групи, включно з конфіденційною інформацією і персональними даними, отримання іншої інформації, необхідної для здійснення повноважень Дорадчою групою, від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, громадян України, інших осіб; 4) звернення до кандидатів на посаду судді Конституційного Суду, а також будь-якої юридичної, фізичної особи, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, будь-яких інших осіб, які є власниками або розпорядниками інформації, із запитом про надання пояснень, документів чи інформації з метою оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду; 5) проведення співбесіди із кандидатами на посаду судді Конституційного Суду відповідно до Положення; 6) оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду; 7) ухвалення вмотивованого рішення про оцінку відповідності моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду стосовно кожного кандидата, складання списку оцінених кандидатів та подання їх суб`єктам призначення; 8) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом. Частиною тридцять другою статті 10-2 Закону №2136-VIII встановлено, що рішення Дорадчої групи у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду (про оцінювання кандидатів на посаду судді Конституційного Суду за критеріями високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності у сфері права) може бути оскаржене в судовому порядку та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад Дорадчої групи, який ухвалив відповідне рішення, був неповноважним; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Дорадчої групи, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить мотивів, з яких Дорадча група дійшла відповідних висновків. Відповідно до частини першої статті 10-5 Закону №2136-VIII оголошення про початок конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Ради суддів України не пізніше ніж за дев`яносто днів до дня закінчення строку повноважень або досягнення граничного віку перебування на посаді судді Конституційного Суду, або не пізніше двадцяти днів з дня виникнення вакансії на посаду судді Конституційного Суду в разі, якщо повноваження судді Конституційного Суду припинено чи його звільнено з посади з підстав, передбачених статтею 149-1 Конституції України. У разі одночасного виникнення більше ніж однієї вакансії на посаду судді Конституційного Суду конкурсний відбір кандидатур може бути оголошений і проведений відповідним суб`єктом призначення на посаду судді Конституційного Суду на всі вакантні посади. Особи, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду і відповідають установленим Конституцією України та цим Законом вимогам до Судді, протягом тридцяти днів з дня оприлюднення оголошення про початок конкурсного відбору подають відповідно до конкурсної комісії, Апарату Верховної Ради України, Ради суддів України документи, передбачені частиною другою статті 10-5 Закону №2136-VIII. Нормами статті 10-6 Закону №2136-VIII передбачено, що упродовж двадцяти днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною другою статті 10-5 цього Закону, конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України перевіряють комплектність документів, поданих особами, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду. Помилки і неточності, виявлені в поданих особою документах, якщо їх наявність не є перешкодою для розуміння змісту зазначених відомостей, не є підставою для відмови у допуску до конкурсного відбору. На підставі поданих документів конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України встановлює відповідність осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду, визначеним Конституцією України та цим Законом вимогам до Судді (щодо громадянства, володіння державною мовою, віку, освіти і стажу), після чого ухвалюють рішення про допуск або про відмову в допуску до конкурсного відбору. Якщо особа, яка виявила намір обійняти посаду судді Конституційного Суду, відповідає визначеним Конституцією України та цим Законом вимогам, але не подала всі необхідні документи, визначені частиною другою статті 10-5 цього Закону, чи подала їх із помилками та неточностями, які не є підставою для відмови у допуску до конкурсного відбору, конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України надає такій особі додатковий строк для подання та виправлення відповідних документів, який не може перевищувати десяти робочих днів. У разі неподання або невиправлення відповідних документів протягом наданого додаткового строку конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України, залежно від характеру та змісту таких документів, ухвалює стосовно такої особи рішення про допуск або відмову у допуску до конкурсного відбору. Рішення конкурсної комісії, Комітету, Ради суддів України про допуск або про відмову в допуску до конкурсного відбору стосовно осіб, які виявили намір обійняти посаду судді Конституційного Суду, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Ради суддів України не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення. Не пізніше трьох днів після ухвалення рішення про допуск кандидатів на посаду судді Конституційного Суду до конкурсного відбору конкурсна комісія, Апарат Верховної Ради України, Рада суддів України надсилають копії документів, поданих кандидатами на посаду судді Конституційного Суду, до Дорадчої групи для оцінки моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду та надання списку кандидатів, оцінених Дорадчою групою. Фізичні особи, а також громадські об`єднання з дня оприлюднення рішення про допуск до конкурсного відбору мають право надсилати до конкурсної комісії, Комітету, Ради суддів України та Дорадчої групи інформацію та матеріали щодо відповідності або невідповідності певного кандидата або кандидатів на посаду судді Конституційного Суду встановленим Конституцією України та цим Законом вимогам до судді Конституційного Суду. Конкурсна комісія, Комітет, Рада суддів України та Дорадча група можуть врахувати таку інформацію та матеріали під час проведення конкурсного відбору. При цьому інформація та матеріали, отримані від анонімних джерел, а також інформація та матеріали, джерела походження яких встановити неможливо, конкурсною комісією, Комітетом, Радою суддів України та Дорадчою групою не враховуються під час проведення конкурсного відбору. Відповідно до статті 10-7 Закону №2136-VIII стосовно всіх кандидатів, допущених до конкурсного відбору, проводиться спеціальна перевірка у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції". Результати спеціальної перевірки враховуються під час проведення конкурсного відбору. Конкурсна комісія, Апарат Верховної Ради України, Рада суддів України невідкладно, але не пізніше наступного дня, надсилають до Дорадчої групи довідку про результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді Конституційного Суду. У разі виявлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про кандидата, які не відповідають визначеним законом вимогам для зайняття посади, участь такого кандидата у конкурсному відборі вважається припиненою. За приписами статті 10-8 Закону №2136-VIII Дорадча група у строк не більше чотирьох місяців з дня отримання від конкурсної комісії, Комітету, Ради суддів України всіх документів, поданих кандидатами на посаду судді Конституційного Суду, розглядає та вивчає подані документи, результати спеціальної перевірки, іншу інформацію та матеріали, отримані Дорадчою групою у процесі здійснення нею своїх повноважень, а також проводить співбесіду із кандидатами на посаду судді Конституційного Суду. Упродовж п`ятнадцяти днів з дня проведення співбесіди з усіма кандидатами Дорадча група оцінює моральні якості кожного кандидата на посаду судді Конституційного Суду. Упродовж п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення щодо оцінки відповідності всіх кандидатів критерію високих моральних якостей Дорадча група оцінює рівень компетентності у сфері права кожного кандидата на посаду судді Конституційного Суду. Обговорення кандидатів проводиться Дорадчою групою в закритому режимі. Дорадча група може ухвалити рішення про проведення оцінки відповідності кандидатів критерію високих моральних якостей та визнаного рівня компетентності у сфері права в один етап. При оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидата Дорадча група керується наступним: 1) кандидат на посаду судді Конституційного Суду може вважатися таким, що відповідає критерію високих моральних якостей, лише якщо він є доброчесним, а також стосовно нього немає обґрунтованих сумнівів щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу; 2) кандидат на посаду судді Конституційного Суду вважається таким, що відповідає критерію визнаного рівня компетентності у сфері права, якщо кандидат володіє необхідними знаннями для виконання повноважень судді Конституційного Суду; 3) оцінювання спирається на інформацію без часових або територіальних обмежень; 4) кандидат не відповідає цим критеріям у разі доведення невідповідності або наявності обґрунтованих сумнівів у відповідності; 5) будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу щодо кандидата не є наперед визначальними та обов`язковими для Дорадчої групи. Відповідно до частини четвертої статті 10-8 Закону №2136-VIII Дорадча група за результатами оцінки високих моральних якостей кандидатів на посаду судді Конституційного Суду ухвалює вмотивоване рішення щодо оцінки відповідності кожного кандидата. За критерієм високих моральних якостей кандидати отримують оцінку «відповідає» або «не відповідає». У разі отримання від Дорадчої групи оцінки «не відповідає» за критерієм високих моральних якостей кандидат вважається таким, що не пройшов відповідний етап конкурсного відбору на посаду судді Конституційного Суду з дня оприлюднення Дорадчою групою відповідного рішення. У рішенні стосовно такого кандидата Дорадча група зазначає, що для цілей відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних засадах кандидат не відповідає критерію високих моральних якостей. Стосовно кандидатів, які отримали оцінку «не відповідає» за критеріями високих моральних якостей або визнаного рівня компетентності у сфері права, Дорадча група оприлюднює лише резолютивну частину рішення, без наведення мотивів, які стали підставою для його ухвалення. Повний текст рішення із мотивуванням оприлюднюється Дорадчою групою на письмову вимогу кандидата, який отримав оцінку «не відповідає» (частина сьома статті 10-8). Відповідно до пункту 2 частини двадцять п`ятої Закону № 2136-VIII Протоколом № 2 засідання Дорадчої групи від 4 грудня 2023 року ухвалено Методологію оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права (далі - Методологія). Стаття 2 Методології визначає, що критерій «високі моральні якості», передбачений статтею 10-8 Закону №2136-VIII, визначається Дорадчою групою при оцінюванні через компоненти, які перераховані у пунктах а та b цієї частини нижче: а. «Доброчесність»: Дорадча група вважає кандидата таким, що відповідає компоненту доброчесності, якщо він є незалежним, чесним, неупередженим, непідкупним, сумлінним, дотримується етичних норм та демонструє бездоганну поведінку в професійній діяльності та особистому житті. Дорадча група розуміє ці терміни/показники таким чином: Незалежність - самостійність у прийнятті рішень, здатність ухвалювати самостійні рішення в умовах тиску, що може здійснюватися в різних формах; Чесність - правдивість у професійній діяльності й повсякденному житті; Неупередженість - відсутність негативної або позитивної, заздалегідь сформованої суб`єктивної думки, відношення проти кого-, чого-небудь, здатність ухвалювати безсторонні, справедливі, об`єктивні рішення попри наявність симпатій, антипатій, суспільної думки; Сумлінність - старанне, ретельне і відповідальне виконання своїх обов`язків, що свідчить про добросовісність професійної діяльності особи; V. Кандидат не відповідає показнику незалежності, чесності, неупередженості, сумлінності, зокрема, у разі наявності обґрунтованих сумнівів, що такий кандидат, перебуваючи на теперішній або будь-якій попередній посаді діяв відповідно до вимог законодавства, правил професійної етики (вимог академічної доброчесності), інших етичних норм щодо незалежності, чесності, неупередженості, сумлінності; VІ. Непідкупність - здатність бути стійким та безкорисливим у протидії матеріальному та іншим формам впливу під час прийняття рішень. Кандидат не відповідає показнику непідкупності, якщо він вчиняв корупційні правопорушення або правопорушення, пов`язані з корупцією, порушував інші антикорупційні обмеження та зобов`язання; VІІ. Дотримання етичних норм та прояв бездоганної поведінки в професійній діяльності та особистому житті - неухильне дотримання особою професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки, як під час здійснення професійної діяльності, так і поза її межами, що формує довіру суспільства до такої особи. Кандидат не відповідає показнику дотримання етичних норм, зокрема, у разі наявності обґрунтованих сумнівів, що такий кандидат, перебуваючи на теперішній або будь-якій попередній посаді, діяв відповідно до правил професійної етики, доброчесної поведінки та інших етичних норм; VІІІ. Кандидат не відповідає показнику дотримання бездоганної поведінки в професійній діяльності та особистому житті, якщо він вчиняв будь-які неналежні дії або веде спосіб життя, що робить його недостойним займати посаду судді Конституційного Суду України, може завдати шкоди авторитету Конституційного Суду України або викликає обґрунтовані сумніви щодо того, чи відповідатиме (відповідає) такий Кандидат етичним стандартам, включаючи утримання від будь-яких проявів дискримінації як визначено у статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"; IX. Не лише наявність, але і видимість або сприйняття доброчесності кандидата з боку об`єктивного спостерігача ураховуються Дорадчою групою відповідно до міжнародних стандартів при Оцінюванні. b. «Законність джерел походження майна», «відповідність рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам», «відповідність способу життя кандидата його статусу»: І. Джерела походження майна кандидата є законними, рівень життя кандидата або членів його сім`ї відповідає їхнім задекларованим та законним доходам, а спосіб життя кандидата відповідає його статусу, якщо відсутні обґрунтовані сумніви в протилежному; ІІ. Поняття «член сім`ї» застосовується у розумінні Закону України «Про запобігання корупції»; ІІІ. Дорадча група може брати до уваги статки «близьких осіб» у розумінні Закону України «Про запобігання корупції»", якщо є ознаки того, що вони пов`язані з доходами, майном або способом життя Кандидата або членів його сім`ї; IV. Не вважається законним дохід, що не був задекларований в органах державної влади згідно з вимогами законодавства або був задекларований, проте стосовно якого є обґрунтовані сумніви, що він був, зокрема, інструментом чи результатом законної або задекларованої діяльності; V. Якщо кандидат безоплатно набув майно у власність, володіння чи користування, попередній власник (у випадку передання майна у володіння чи користування - теперішній власник), який надав таке майно, повинен зробити це із законного доходу, включаючи, але не обмежуючись випадками, коли таким попереднім власником є близька особа; VI. При оцінюванні відповідності рівня життя задекларованим законним доходам Дорадча група може, серед іншого, використовувати метод встановлення непідтверджених статків, визначений у Додатку.

2. При Оцінюванні відповідності критерію високих моральних якостей Дорадча група може брати до уваги серйозність або тяжкість, сукупність обставин і наявність умислу в будь-якому порушенні доброчесності, а в разі незначних порушень - чи пройшло достатньо часу без подальших повторних порушень. При встановленні тяжкості порушення Дорадча група братиме до уваги всі обставини, що включають, але не обмежуються такими: a. чи було це порушення одиничним випадком; b. чи не завдало це порушення жодної або незначної шкоди приватним чи публічним інтересам (у тому числі довірі громадськості); c. чи було би це порушення сприйняте об`єктивним спостерігачем як вияв неповаги до суспільного порядку, що випливає з нехтування правил і норм.

3. Для застосування терміну «обґрунтовані сумніви» (частина третьої статті 10-8 Закону), Дорадча група керується термінами «законні підстави для побоювань» або висновком щодо «перевірених фактів, що можуть викликати сумніви» (Європейський суд з прав людини (далі - «ЄСПЛ»), Велика палата, рішення від 15 грудня 2005 року в справі «Кипріано проти Кіпру», 73797/01, § 118, у контексті оцінювання незалежності або безсторонності суду). Сумніви не є обґрунтованими, якщо вони не підкріплені фактами, які можна перевірити. Стаття 3 Методології визначає етапи Оцінювання критерію високих моральних якостей. Так, для оцінювання відповідності критерію високих моральних якостей, відповідно до частин першої - четвертої статті 10-8 Закону №2136-VIII, Дорадча група: a. вивчає всю отриману інформацію; b. самостійно збирає додаткові дані з усіх джерел відповідно до статті 6 «Джерела інформації»; c. за потреби, просить кандидатів надати письмові пояснення; d. проводить співбесіди відповідно до статті 7 «Співбесіди», зокрема, для роз`яснення будь-яких сумнівів щодо їхніх високих моральних якостей; e. ухвалює та виготовляє вмотивоване рішення щодо оцінки високих моральних якостей.

2. Дорадча група розпочинає процес Оцінювання за критерієм високих моральних якостей із запиту до кандидатів про надання такої інформації та документів: a. електронної адреси та номера телефона; b. останньої заповненої декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у формі, визначеній Законом України «Про запобігання корупції», якщо її ще не було надано; c. письмового підтвердження знайомлення з Положенням і Методологією Дорадчої групи; d. копій усіх нотаріальних довіреностей (або даних з Єдиного реєстру довіреностей про всі нотаріальні довіреності), виданих від імені чи на ім`я Кандидата або від імені чи на ім`я членів його сім`ї, якщо такі довіреності є чинними станом на день отримання такого запиту, або були чинними впродовж останніх десяти років до дня отримання такого запиту.

3. Вмотивоване рішення за результатами оцінки високих моральних якостей Кандидата виготовляється Дорадчою групою упродовж 15 днів з дня його ухвалення. При цьому статтею 6 Методології обумовлено, що для збору та аналізу інформації про кандидатів Дорадча група та її Члени можуть, зокрема: здійснювати пошук інформації з відкритих джерел, у тому числі в Інтернеті; отримувати та здійснювати пошук інформації в реєстрах, базах даних, розпорядниками (адміністраторами) яких є органи державної влади; використовувати інформацію, отриману Дорадчою групою, її Членами або Секретаріатом у кореспонденції або в іншій формі, у тому числі інформацію, надану Кандидатами за їхньою власною ініціативою, відповіді Кандидатів на запитання Дорадчої групи; використовувати інформацію, отриману Дорадчою групою та її Членами від громадських організацій, медіа, органів влади, органів місцевого самоврядування та інших організацій й осіб; просити фізичних або юридичних осіб надати роз`яснення, документи або інформацію, необхідну для цілей Оцінювання Кандидатів; звертатися за консультаціями до фахівців у різних галузях; отримувати усні пояснення від інших осіб. Дорадча група визначає термін подачі кандидатом інформації та/або оригіналів документів на її запит. Кандидат має підтвердити отримання запиту якомога швидше. Дорадча група може подовжити встановлений нею термін у разі відповідного звернення Кандидата з вагомих підстав. Кандидати мають право подавати запит на доступ до інформації, зібраної щодо них, за винятком інформації з обмеженим доступом, яку не можна розкривати кандидату відповідно до законодавства. Доступ надається впродовж 3 днів із моменту подання запиту. Кандидат реалізує своє право на доступ до інформації не пізніше 5 днів до та/чи не раніше 5 днів після дня проведення співбесід з усіма Кандидатами. Дорадча група може зробити виняток з цього правила за обґрунтованим запитом Кандидата. У разі, якщо громадяни подають інформацію за власною ініціативою і хочуть анонімності, надана ними інформація не використовуватиметься для Оцінювання Кандидата, а інформація про особу джерела не розкриватиметься Кандидату. Якщо Дорадча група отримає одну і ту саму інформацію з одного або кількох джерел, які не є конфіденційними, така інформація може бути використана для Оцінювання і до неї може бути надано доступ Кандидату. Відповідно до статті 7 Методології графік співбесід відповідно до статті 3 «Етапи Оцінювання критерію високих моральних якостей» визначається на розсуд Дорадчої групи. Кандидат повинен підтвердити свою участь у співбесіді впродовж двох календарних днів. Співбесіду починає Голова, після чого Члени ставлять свої запитання. У кінці співбесіди Кандидат може зробити коротку заключну заяву. Кандидати та інші особи, присутні під час співбесіди, повинні дотримуватися належного порядку. Якщо особа порушує це правило після попередження, Голова може видалити особу зі співбесіди. Присутність Кандидата на співбесіді є обов`язковою. Співбесіду може бути відкладено у зв`язку з неявкою Кандидата з поважних причин. Поважність причини неявки визначає Дорадча група. Неявка Кандидата на співбесіду, незалежно від причин, не перешкоджає Дорадчій групі провести Оцінювання і встановити його відповідність критерію високих моральних якостей та/або визнаного рівня компетентності у сфері права. Кандидат не може надавати інформацію, документи або інші матеріали під час співбесіди, якщо Дорадча група зробила запит про їх надання раніше, а Кандидат не надав їх упродовж визначеного періоду, або якщо Кандидат міг надати їх за власною ініціативою раніше. Дорадча група може зробити виняток, якщо прийде до висновку про обґрунтованість такого винятку. Оцінка Верховного Суду Процедура відбору кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України є важливою складовою правової системи держави, оскільки цей орган відіграє ключову роль у забезпеченні конституційного правопорядку та охороні прав і свобод громадян. Відбір суддів Конституційного Суду України має бути заснований на високих стандартах якості, що забезпечать не лише незалежність і неупередженість суддів, а й їх професіоналізм, необхідний для ефективного функціонування цього органу. Згідно з частинами першою-третьою статті 148 Конституції України, склад Конституційного Суду України становлять вісімнадцять суддів, які призначаються Президентом України, Верховною Радою України та з`їздом суддів України. Кожен з цих органів призначає по шість суддів. Процедура відбору кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України здійснюється на конкурсних засадах і передбачає ретельний відбір кандидатів. Особливу роль у цьому процесі відіграє Дорадча група експертів. Відповідно до частини першої статті 10-2 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII, Дорадча група утворюється з метою сприяння суб`єктам призначення суддів в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності кандидатів у сфері права. Утворення Дорадчої групи як допоміжного органу у процесі відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду покликане забезпечити відбір найбільш професійних та доброчесних суддів з бездоганною репутацією. Досягнення цієї мети потребує від Дорадчої групи всебічної перевірки та врахування усіх обставин, які в уявленні суспільства не узгоджуються з поняттям високих моральних якостей. Повноваження Дорадчої групи включають розробку методології оцінювання моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів, перевірку їх документів, а також проведення співбесід з кандидатами. Основним завданням Дорадчої групи є формування списку кандидатів, що відповідають встановленим критеріям, та подання цього списку суб`єктам призначення. Оцінка кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється за двома основними критеріями: високі моральні якості та високий рівень компетентності в сфері права. Згідно зі статтею 2 Методології критерій «високі моральні якості» визначається Дорадчою групою при оцінюванні через такі компоненти як «доброчесність», «законність джерел походження майна», «відповідність рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам», «відповідність способу життя кандидата його статусу». Доброчесність є важливою морально-етичною складовою діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах доброго ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов`язків та здійсненні правосуддя. Основними складовими доброчесності є незалежність у прийнятті рішень, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність та дотримання етичних норм. Кожен з цих компонентів вимагає детального аналізу поведінки кандидата, як в професійному житті, так і поза його межами. Зокрема, чесність кандидата охоплює правдивість не тільки в професійній діяльності, але й у повсякденному житті. Сумлінність передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов`язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на таку важливу посаду, як суддя Конституційного Суду, мають бути бездоганними у всіх сферах його життя. Тому навіть зовні правомірні і законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності. Вказане узгоджується з положеннями статті 2 Методології, де зазначено, що враховується не лише наявність доброчесності, але й її видимість або сприйняття з боку об`єктивного спостерігача, що відповідає міжнародним стандартам при оцінюванні. Особливу увагу заслуговує критерій законності джерел походження майна кандидата, що передбачає наявність прозорих і законних джерел доходу, відповідність рівня життя кандидата його задекларованим доходам. Цей критерій є важливим для забезпечення довіри до суддівського корпусу, адже відсутність сумнівів у законності джерел походження майна є необхідною умовою для збереження бездоганної репутації судової влади. Варто підкреслити, що оцінка високих моральних якостей кандидатів включає не лише вивчення інформації про кандидата, а й аналіз сприйняття кандидата як об`єкта довіри з боку суспільства. Тому будь-які дії, які можуть поставити під сумнів моральні принципи кандидата, повинні розглядатися як підстави для ухвалення рішення про його невідповідність за критерієм високих моральних якостей. Отже, кандидат, який претендує на посаду судді Конституційного Суду України, повинен усвідомлювати, що всі обставини його життя - як професійні, так і особисті - можуть бути предметом пильної уваги та обговорення. Усі аспекти його поведінки повинні відповідати найвищим стандартам моральності та етики, оскільки кожен суддя цього органу має бути взірцем не лише професійної компетентності, але й бездоганної репутації. Слід зазначити, що Дорадча група у межах процедури оцінювання кандидата не проводить перевірку інформації, яка міститься у документах інших державних органів, однак надає їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата критерію високих моральних якостей. Таке оцінювання здійснюється в сукупності з іншою інформацією, яка є в її розпорядженні, а також з поясненнями кандидата щодо такої інформації. У цьому контексті, члени Дорадчої групи, оцінюючи певні обставини щодо позивачки як кандидатки, яка брала участь у відборі кандидатур на посаду судді Конституційного Суду, визначали їх відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Законодавство не встановлює інших засад для оцінки життєвих обставин кандидатки, окрім власного розсуду членів Дорадчої групи, як органу, що проводить оцінювання відповідності кандидата критерію високих моральних якостей. Зважаючи на це, кандидат, який прагне отримати посаду судді, з огляду на мету (ціль) конкурсу, має обов`язок надати переконливі пояснення (і, за потреби, відповідні докази), щоб усунути будь-які обґрунтовані сумніви у його невідповідності критерію високих моральних якостей. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин. Повноваження Дорадчої групи стосовно оцінювання кандидата відповідно до умов та правил Методології є дискреційними та виключною її компетенцією як уповноваженого органу, який створений та діє на підставі Закону №2136-VIII. Жоден суб`єкт, у тому числі й суд, не вправі втручатися у здійснення Дорадчою групою компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді Конституційного Суду в межах процедури відбору на зайняття вакантної посади судді. ЄСПЛ, досліджуючи межі дискреційних повноважень адміністративного органу, виснував, що суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості актів, які прийняті органом влади, однак все ж таки суди повинні проконтролювати, чи не є викладені в них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі «Sigma Radio Television Ltd. v. Cyprus», заяви № 32181/04 та № 35122/05, пункти 156, 157; у справі «Putter v. Bulgaria», заява № 38780/02, пункти 47- 56; у справі «Bryan v. the United Kingdom», заява №19178/91, пункт 44). Наведене дозволяє стверджувати, що межі дискреції Дорадчої групи щодо оцінювання кандидата на посаду судді Конституційного Суду не є необмеженими та підлягають зовнішньому публічному контролю. Процес оцінювання, як і прийняте за його результатом рішення, мають бути зрозумілим як кандидату на посаду судді Конституційного Суду України, так і незалежному сторонньому спостерігачу. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду та дослідження, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи (пояснення) кандидата на посаду судді було взято до уваги, і що важливо, давати розуміння, чим керувалася Дорадча група, коли оцінювала цього кандидата. При цьому частиною четвертою статті 10-8 Закону № 2136-VIII, прямо обумовлено обов`язок Дорадчої групи за результатами оцінки високих моральних якостей кандидатів на посаду судді Конституційного Суду мотивувати рішення щодо оцінки відповідності кожного кандидата. З огляду на наведене, Верховний Суд уважає, що вмотивованість рішення Дорадчої групи про невідповідність кандидата критерію високих моральних якостей є не лише формальним дотриманням вимог закону, а повинна забезпечити дотримання принципу правової визначеності у питанні встановлення підстав для прийняття такого рішення. Ґрунтуючись на матеріалах справи та поясненнях ОСОБА_1 . Суд установив, що вона не заперечує обставин, оцінка яких Дорадчою групою лягла в основу спірного рішення, але не погоджується з оцінкою цих обставин відповідачем. Фактично ОСОБА_10 просить суд здійснити переоцінку фактів, які стали підставою для визнання її Дорадчою групою такою, що не відповідає критерію високих моральних якостей для цілей відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах. Водночас, ураховуючи виключну компетенцію Дорадчої групи щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу, переоцінка судом зазначених фактів знаходиться поза межами судового контролю правомірності рішення Дорадчої групи. З огляду на це, Суд, не вдаючись до переоцінки фактів, які в рішенні Дорадчої групи від 31 липня 2024 року №1.5 (оформлене протоколом №11), зазначені як підстава для визнання ОСОБА_10 такою, що не відповідає вимогам до судді Конституційного Суду за критерієм високих моральних якостей, перевіряє лише обґрунтованість висновків Дорадчої групи щодо таких фактів. Як можна зрозуміти зі змісту спірного рішення та пояснень сторони відповідача, Дорадча група ухвалила своє рішення, маючи обґрунтовані сумніви щодо того, що: 1) кандидатка надала достовірні відомості щодо фактичної вартості квартири та обставин її придбання; 2) кандидатка надала достовірні відомості щодо вартості та технічного стану автомобіля Totota RAV 4, 2012 року випуску, в тому числі щодо наявності значних пошкоджень на момент його купівлі та вартості відповідних ремонтних робіт; 3) джерела походження коштів на придбання майна кандидатки, зокрема автомобіля Toyota RAV4 2012 року випуску, житлового будинку у селі Нові Петрівці Київської області, земельної ділянки у селі Ясногородка Київської області, двох вантажних автомобілів DAF XF 2012 року випуску, -є законними; 4) кандидатка надала достовірні відомості щодо обставин використання автомобіля нею та її чоловіком лише у службових цілях. Ураховуючи ці обставини, Дорадча група дійшла висновку про наявність обґрунтованих сумнівів щодо відповідності позивачки як кандидатки на посаду судді Конституційного Суду критерію «доброчесність» та компонентам «чесність», «сумлінність», законність джерел походження майна і відповідність рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам. Висновок про наявність обґрунтованих сумнівів у відповідності позивачки таким показникам компоненту «доброчесність» критерію високих моральних якостей, як «чесність» та відповідність рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, Дорадча група пов`язала з тим, що 02 листопада 2007 року позивачка разом із чоловіком придбали квартиру загальною площею 86,5 кв. м у м. Київ за ціною, яка на момент її набуття була майже в 10 разів нижчою за ринкову вартість схожих об`єктів нерухомості на вторинному ринку в той період. Дорадча група зазначила, квартира була придбана за 100 000 грн (приблизно 19 801 доларів США на той час). Отже, вартість одного квадратного метра на момент придбання становила близько 230 доларів США (приблизно 1 160 грн), тоді як відповідно до експертної оцінки квартир консалтингової компанії SV Development середня ціна квадратного метра на вторинному ринку Києва у листопаді 2007 року складала не менше 2 434 доларів США (приблизно 12 292 грн). Дорадча група вважала, що ринкова вартість цієї квартири на момент її придбання мала б становити щонайменше 208 350 доларів США (приблизно 1 052 170 грн). На запит Дорадчої групи від 13 червня 2024 року, кандидатка повідомила, що згідно з пунктом 4 договору купівлі-продажу вартість квартири становила 45 901 грн, та була визначена органом державної влади, - Київським міським бюро технічної інвентаризації. При цьому кандидатка підкреслювала, що квартира була придбана за 100 000 грн, тобто за значно вищою ціною, ніж визначеною Київським міським бюро технічної інвентаризації. Кандидатка звертала увагу на те, що ринкова вартість квартири є суб`єктивною, оскільки залежить від багатьох факторів, таких як період забудови, місце розташування, наявність чи відсутність ремонту, меблів і техніки, ліфта та інших факторів. Вона вказувала на те, що придбана квартира належить до забудови радянських часів економ класу, знаходиться на 11 поверсі, із наявністю лише пасажирського ліфту, та станом ремонту на момент забудови без будь-якого оновлення, без меблів і техніки. Вона наполягала, що квартира відповідала вартості, зазначеній у договорі. Також вона вказувала, що з 2018 року ця квартира здається в оренду. Дорадча група взяла до уваги пояснення, що квартира була придбана за погодженою між сторонами ціною, яка формувалася з урахуванням попиту та пропозиції, стану квартири, поверху та необхідності ремонту. Однак вона відзначила, що навіть з урахуванням поганого стану квартири, поверху та необхідності ремонту її ціна не могла бути в 10 разів нижчою за ринкову вартість аналогічних об`єктів нерухомості на вторинному ринку того часу. Позивачка в позовній заяві зазначила, що вартість продажу квартири була встановлена продавцем і, як покупець, вона погодилася з ціною. Також вона заперечила правомірність використання відповідачем даних з Інтернет-джерел для формування згаданих висновків, зазначаючи, що ціни на нерухомість на вторинному ринку є гнучкими, залежать від багатьох факторів і не є стандартизованими для всіх об`єктів. Суд зазначає, що хоча договір купівлі-продажу є результатом волевиявлення сторін, і ціна може бути узгоджена між ними, зазначене не виключає необхідності оцінки відповідності цієї угоди ринковим умовам з метою визначення доброчесності кандидатки. Встановлення суттєвого відхилення ціни угоди від середньоринкової вартості аналогічних об`єктів нерухомості на момент її укладення є обґрунтованою підставою для виникнення у Дорадчої групи сумнівів у прозорості такої операції. Твердження позивачки про те, що ціна залежала від стану квартири, її розташування чи інших технічних характеристик, є безпідставними без належного підтвердження зазначених обставин відповідними документами. Хоча технічний стан квартири дійсно міг бути поганим і її вартість могла бути занижена через це, важливо розуміти, що наявність обґрунтованих сумнівів у відповідності кандидатки критерію високих моральних стандартів не була спростована будь-якими доказами. Кандидатка не надала переконливих пояснень, що б підтвердили добросовісність угоди, і не спростувала висловлені Дорадчою групою сумніви щодо її доброчесності. Це означає, що вона не виконала вимогу щодо надання достатніх доказів для розвінчання будь-яких сумнівів, що могли виникнути у Дорадчої групи. Як особа, яка претендує на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах, кандидатка зобов`язана спростувати сумніви, що виникають у Дорадчої групи, надавши докази на підтвердження правомірності своїх дій. У розглядуваному випадку обґрунтованість сумнівів Дорадчої групи підкріплена достовірними відомостями, тоді як доводи кандидатки є загальними й не підтверджені належними доказами. Заперечення кандидатки щодо використання Дорадчою групою відомостей з мережі Інтернет під час аналізу ринкових цін на подібну нерухомість в той період часу не мають правової основи, оскільки отримання та використання такої інформації відповідає вимогам статті 6 Методології. Зазначена норма дозволяє Дорадчій групі використовувати інформацію з відкритих джерел, включаючи Інтернет, в тому числі інформацію про ринкові показники нерухомості, надану спеціалізованими консалтинговими компаніями, які є експертами у відповідній сфері. У зв`язку із зазначеним, висновок Дорадчої групи про наявність обґрунтованих сумнів у відповідності позивачки таким показникам компоненту «доброчесність» критерію високих моральних якостей, як «чесність» та відповідність рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам в аспекті надання кандидаткою достовірних відомостей щодо фактичної вартості квартири та обставин її придбання, Суд уважає обґрунтованим. Висновок про наявність обґрунтованих сумнів у відповідності позивачки таким показникам компоненту «доброчесність» критерію високих моральних якостей, як «чесність» і «сумлінність», Дорадча група обґрунтувала тим, що кандидатка придбала автомобіль Totota RAV 4 2012 року випуску за ціною нижчою за ринкову, обґрунтовуючи її технічним станом придбаного автомобіля, однак не надала документів, які б підтверджували наявність значних пошкоджень на момент його купівлі та вартість проведених ремонтних робіт. Дорадча група зазначила, що кандидатка володіла автомобілем Toyota RAV4 2012 року випуску з 26 березня 2013 року по 04 листопада 2020 року, проте не зазначила в своїх деклараціях за 2016, 2017 та 2020 роки відомостей про його вартість. У відповідь на запит Дорадчої групи від 13 червня 2024 року кандидатка повідомила, що вартість автомобіля з пошкодженням кузову складала орієнтовно 183 800 грн (приблизно 22 000 доларів США на момент його придбання). Вона пояснила, що договір купівлі вказаного транспортного засобу було втрачено. Однак, як відзначила Дорадча група, згідно з даними спеціалізованих сайтів з продажу автомобілів, ринкова вартість подібного автомобіля у 2013 році могла починатися від 32 000 доларів США. Дорадча група у запиті від 01 липня 2024 року запросила додаткову інформацію щодо пошкоджень автомобіля, проведених ремонтних робіт та їх вартості, а також просила надати підтверджуючі документи та фотографії пошкоджень. У відповіді кандидатка повідомила, що вказаний автомобіль мав значні пошкодження передньої частини (фари, капот, передній бампер). Вона зазначила, що деякі ремонтні роботи виконувалися у гаражах (СТО) за готівкові кошти на Рибальському півострові м. Києва, однак це СТО більше не функціонує. Крім того, рихтування кузова та фарбування виконувалися її чоловіком та родичами під час відпустки в м. Гайсин. Загальна вартість ремонтних робіт, за її словами, склала приблизно 2000 доларів США. Вона також повідомила, що фотографії автомобіля відсутні, а існуючі документи були надані у відповідь на запит від 13 червня 2024 року. У своїй позовній заяві позивачка зазначила, що через тривалий строк з моменту придбання автомобіля, а також його продаж у 2020 році, надання документів про здійснені відновлювальні роботи та їхню вартість не є можливим. Однак цей аргумент не може бути визнаний достатнім для усунення сумнівів щодо достовірності наданих нею відомостей. Як випливає з пояснень позивачки, вона не заперечує, що автомобіль було придбано за ціною, нижчою за ринкову. Водночас, відсутність документальних підтверджень про наявність значних пошкоджень, обсягу ремонтних робіт та їхньої вартості створює підстави для сумнівів щодо достовірності наданої нею інформації. Вказане дозволяє погодитися з твердженням Дорадчої групи про існування обґрунтованого сумніву щодо її чесності та сумлінності при зазначенні достовірної вартості згаданого автомобіля. На основі наведеного, Суд констатує, що висновок Дорадчої групи про наявність обґрунтованих сумнівів у відповідності позивачки таким показникам компоненту «доброчесність» критерію високих моральних якостей, як «чесність» і «сумлінність» щодо того, що кандидатка надала достовірні відомості щодо вартості та технічного стану автомобіля Totota RAV 4, 2012 року випуску, в тому числі щодо наявності значних пошкоджень на момент його купівлі та вартості відповідних ремонтних робіт, є аргументованим. Висновок про наявність обґрунтованих сумнів у відповідності позивачки таким показникам компоненту «доброчесність» критерію високих моральних якостей, як «чесність» і «сумлінність» та законність джерел походження майна і відповідність рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, Дорадча група пов`язала з тим, що кандидатка не підтвердила законність джерел походження майна на придбання автомобіля Toyota RAV4 2012 року випуску, будівництво будинку в селі Нові Петрівці Київської області , земельної ділянки у селі Ясногородка Київської області, двох вантажних автомобілів DAF XF 2012 року випуску. Зокрема, Дорадча група зазначила, що 26 березня 2013 року кандидатка придбала автомобіль Toyota RAV4 2012 року випуску за 183800 грн (приблизно 22 000 дол США на момент придбання). У поясненнях, наданих на запит Дорадчої групи від 13 червня 2024 року, кандидатка повідомила, що транспортний засіб був придбаний за рахунок коштів у сумі 104 000 грн (13 000 дол США), отриманих від продажу попереднього автомобіля, власних заощаджень та позички у розмірі 40 000 грн (5 000 дол. США), яка була повернута упродовж 2014-2015 років. У запиті від 14 липня 2014 року Дорадча група просила уточнити, хто саме з членів сім`ї брав позику в розмірі 40 000 грн, у якій формі (готівковій чи безготівковій) та валюті її було надано, на яких умовах, яким чином здійснювалась виплата позики, а також надати підтверджуючі документи. У відповіді кандидатка повідомила, що позику на суму 40 000 грн (5 000 дол США) у 2013 році вона брала особисто в ОСОБА_2 терміном на три роки. Позику було надано в готівковій формі у гривнях з прив`язкою до курсу долара США, оформлено шляхом видачі розписки з виплатою процентів, еквівалентних 50 дол США. Після повернення позики строк зберігання документів завершився відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України та статті 44.3.3 Податкового кодексу України, тому розписка не збереглася. Дорадча група також зазначила, що у липні 2014 року чоловік кандидатки придбав земельну ділянку площею 1 583 кв. м у селі Нові Петрівці Київської області вартістю 149 000 грн (приблизно 12 595 дол США за курсом Національного банку України на момент придбання). Після придбання ділянки кандидатка разом із чоловіком розпочали будівництво житлового будинку площею 235,9 кв. м, який було введено в експлуатацію у 2020 році. У поясненнях, наданих на запит від 13 червня 2024 року, кандидатка зазначила, що загальна сума витрат на будівництво становила приблизно 110 000 дол США. Як джерела походження коштів вона вказала позики, отримані у 2014-2015 роках на суму 22 000 дол США. У відповідь на запит від 14 липня 2014 року щодо деталей отримання позики, кандидатка пояснила, що позика бралася її чоловіком ОСОБА_11 упродовж 2014-2015 років у готівковій формі від фізичної особи - ОСОБА_3 . Термін позики становив три роки. Позика надавалася у гривнях з прив`язкою до курсу долара США, оформлювалася розпискою або договором (точно не відомо), під 0,5% річних. Повернення позики здійснювалося у період з 2016 по 2018 роки, частково за рахунок продажу автомобіля Merсedes-Benz E220 2011 року випуску в травні 2016 року. Гарантією повернення коштів була квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , проте підтверджуючих документів щодо повернення позики не збереглося. Крім того, Дорадча група зазначила, що 27 листопада 2017 року кандидатка придбала земельну ділянку площею 2330 кв.м. у селі Ясногородка Київської області та вартістю 280 896 грн (10 438 дол США за курсом Національного банку України на момент придбання), хоча не мала на той час необхідних фінансових ресурсів. На уточнюючи питання Дорадчої групи щодо походження коштів на придбання земельної ділянки кандидатка повідомила, що придбання земельної ділянки відбувалося за рахунок коштів продавця, знайомого сім`ї, який надав вказану суму готівкою під розписку із зобов`язанням повернення до листопада 2018 року. Однак кандидатка зазначила, що надати розписку чи підтвердити факт погашення позики немає можливості. Дорадча група також вказала, що 22 березня 2018 року чоловік кандидатки придбав вантажний автомобіль DAF XF 2012 року випуску вартістю 400 000 грн (приблизно 15 200 доларів США за курсом Національного банку України на момент придбання). 12 червня 2018 року він придбав ще один вантажний автомобіль DAF XF 2012 року випуску вартістю 400 000 грн (приблизно 15 380 доларів США за курсом Національного банку України на момент придбання). У письмових поясненнях кандидатка повідомила, що джерелами походження коштів на придбання вантажних автомобілів DAF XF 2012 року випуску було отримання позик від ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на загальну суму 30 580 доларів США. Вона вказала, що позики отримувалися у вказаних фізичних осіб в різні періоди в готівковій формі у гривні з прив`язкою до курсу долара США. Термін повернення складав від року до трьох, з відсотковою ставкою від 0,1% до 0,5% від суми запозичених коштів. Позики віддавалися в міру заробітку її чоловіка упродовж 2018-2021 року. Водночас підтвердити відповідними документами вказані обставинами вона не може. Дорадча група також зауважила на тому, що у період з 2017 по 2021 рік кандидатка подала три декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: за 2017, 2020 та 2021 роки. У жодній із цих декларацій кандидатка не зазначила фінансових зобов`язань, які вона чи її чоловік мали б у зазначені періоди. На запитання щодо причин недекларування кандидатка пояснила, що на момент подачі декларацій жодне з фінансових зобов`язань не перевищувало 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На уточнення Дорадчої групи щодо того, чим було обумовлено те, що вона та її чоловік отримали позики за процентними ставками від 0,1% до 0,5%, кандидатка вказала, що вони мають гарну репутацію серед знайомих, у зв`язку з чим знайомі надавали їм позики під низький процент. Дорадча група, ураховуючи відсутність документального підтвердження факту отримання та повернення згаданих позик, окрім слів самої кандидатки, констатувала наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності інформації, наданої кандидаткою, зокрема щодо фактичної наявності грошових зобов`язань, про які зазначає кандидатка, та грошових коштів, що були необхідні для здійснення будівельних робіт житлового будинку у селі Нові Петрівці Київської області, придбання земельної ділянки площею 2 330 кв.м у селі Ясногородка Київської області, та придбання рухомого майна. У позовній заяві позивачка зазначає, що зауваження відповідача не враховують того, що законодавство України чітко визначає строки зберігання відповідних документів, які на 2024 рік вже минули. Вона вважає вимогу відповідача щодо надання цих документів незаконною, оскільки вони не можуть бути підставою для сумнівів у її доброчесності, зважаючи на надані пояснення та підтвердження щодо доходів сім`ї. Водночас, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 10-8 Закону №2136-VIII, під час оцінювання кандидатів Дорадча група має право опиратися на будь-яку інформацію, без обмежень за часом чи територією. Таким чином, Дорадча група має право оцінювати всі факти, які підтверджують або спростовують надану кандидатом інформацію. Посилання позивачки на сплив строків позовної давності, визначених статтею 256 Цивільного кодексу України, а також на строки зберігання документів, передбачені статтею 44.3.3 Податкового кодексу України, не спростовує наявності обґрунтованих сумнівів у доброчесності кандидатки, законності джерел походження її майна та відповідності рівня її життя та життя членів її сім`ї задекларованим доходам. З огляду на викладене Верховний Суд уважає, що Дорадчою групою належним чином мотивовано, чому описані означеній частині спірного рішення факти викликали обґрунтовані сумніви у відповідності ОСОБА_1 таким показникам компоненту «доброчесність» критерію високих моральних якостей, як «чесність» і «сумлінність» та законність джерел походження майна і відповідність рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам. Висновок про наявність обґрунтованих сумнів у відповідності позивачки таким показникам компоненту «доброчесність» критерію високих моральних якостей, як «чесність» і «сумлінність», Дорадча група обґрунтувала тим, що згідно з твердженнями кандидатки, вона користується автомобілем Mercedes-Benz GLC 200d, 4 Matic, 2021 року випуску, який належить ТОВ «Транспортна компанія «Гранд-Сервіс» (в якому позивачка є єдиним учасником, кінцевим бенефіціарним власником та директором) як службовим. Однак з пояснень кандидатки випливає, що зазначений автомобіль систематично використовується нею в особистих цілях. Згідно з інформацією, наведеною Дорадчою групою, з грудня 2022 року кандидатка та її чоловік користуються службовим автомобілем Mercedes-Benz GLC 200d 4Matic, 2021 року випуску, вартістю 1 297 350 грн, який належить ТОВ «Транспортна компанія «Гранд-Сервіс» та був придбаний 22 грудня 2022 року. З 2018 року ОСОБА_1 є засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником зазначеного товариства. З 2018 року ОСОБА_1 є засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником зазначеного товариства. Наказом від 30 грудня 2022 року №2/12 кандидатка, як директор ТОВ «ТК «Гранд-Сервіс», закріпила право користування службовим автомобілем за собою та своїм чоловіком, визначивши постійним місцем зберігання автомобіля своє місце проживання у с. Нові Петрівці Київської області. На уточнююче запитання Дорадчої групи щодо особливостей користування автомобілем Mercedes-Benz GLC 200d 4Matic, 2021 року випуску, виключно як службовим, кандидатка зазначила, що транспортний засіб використовується у господарській діяльності підприємства для службових поїздок, які пов`язані з робочими зустрічами, інструктажами водіїв, випадковим контролем завантаження/розвантаження транспортних засобів, проведенням переговорів з контрагентами тощо. Ураховуючи, що підприємство не має офісного приміщення, вирішення робочих питань вимагає постійного переміщення. Кандидатка також повідомила, що її чоловік, ОСОБА_11 , надає підприємству послуги транспортної експедиції відповідно до договору № 01/01-22 від 03 січня 2022 року, і у зв`язку з цим також використовує вказаний службовий транспортний засіб для виконання своїх службових обов`язків. У запиті від 01 липня 2024 року Дорадча група просила надати інформацію про те, яким транспортним засобом користуються кандидатка та її чоловік у позаробочий час і вихідні дні. У відповідь кандидатка зазначила, що жодним іншим автомобілем вона та її чоловік не користуються, проте специфіка роботи підприємства-перевізника полягає у необхідності здійснення перевезень у нічний час та вихідні дні відповідно до Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України вiд 07 червня 2010 року №340. На запит Дорадчої групи від 09 липня 2024 року щодо способу здійснення особистих поїздок родиною кандидатки, яка з 2018 року проживає у с. Нові Петрівці (за 25 км від м. Києва), у робочі та вихідні дні, зокрема у справах, пов`язаних із навчанням дітей, побутом або відпусткою, кандидатка повідомила, що такі поїздки здійснюються громадським транспортом. Вона пояснила, що особистий маршрут до Національної академії внутрішніх справ включає маршрутку №355 з Нових Петрівець до станції метро «Героїв Дніпра», далі до станції метро «Контрактова площа», а потім маршруткою №302 до Солом`янської площі. У деяких випадках вона використовує службовий автомобіль для поїздок до академії, якщо після роботи необхідно виконати службові завдання, пов`язані з діяльністю ТОВ «ТК «Гранд-Сервіс». Кандидатка додала, що у таких випадках вона може підвозити сина до метро, оскільки школа її сина знаходиться на маршруті до місця роботи. Продуктовий магазин також розташований на маршруті до місця зберігання службового автомобіля, що виключає необхідність здійснення додаткових заїздів. Службові виїзди у вихідні дні не порушують жодних законодавчих норм і можуть включати зупинки для вирішення особистих потреб. Кандидатка також зазначила, що у Національній академії внутрішніх справ вона працює 4-5 днів на тиждень. Як зазначила Дорадча група, попри те, що кандидатка у письмових відповідях та під час співбесіди з Дорадчою групою неодноразово наголошувала на винятково службовому використанні автомобіля Mercedes-Benz GLC 200d 4Matic, 2021 року випуску, вона все ж визнала факти здійснення зупинок на службовому автомобілі з метою купівлі продуктів харчування, вирішення особистих справ, викладання освітніх дисциплін на кафедрі конституційного права та прав людини Національної академії внутрішніх справ, а також використання службового автомобіля у вихідні дні. У позові позивачка не заперечує факт використання зазначеного автомобіля для особистих потреб. Вона посилається на відсутність на сьогодні чітко визначеного законодавчо обґрунтованого порядку використання службових автомобілів. Також вона зазначає, що як директор або виконувач обов`язків директора підприємства, на законних підставах користується службовим транспортним засобом, що підтверджується розпорядчими документами підприємства, на які вона посилалася у своїх поясненнях. Однак, як можна зрозуміти зі спірного рішення, сумніви Дорадчої групи виникли не стільки щодо правомірності використання позивачкою зазначеного службового автомобіля для особистих потреб, скільки через суперечливі пояснення, надані нею. Зокрема, позивачка спершу стверджувала, що користувалася автомобілем виключно в службових цілях, але згодом, у відповідь на уточнюючі запитання Дорадчої групи, повідомила про його використання також для особистих потреб поряд із службовим використанням. Слід погодитися, що обставини використання службового автомобіля для особистих цілей, навіть якщо це пояснюється «збігом маршрутів» для вирішення особистих потреб, не відповідає цілям службового використання, яке передбачає застосування транспортного засобу виключно для службових завдань. При цьому визначення основного місця зберігання автомобіля за місцем проживання позивачки у с. Нові Петрівці створює ситуацію, за якої службовий транспорт систематично доступний для особистого користування. Такі дії можуть викликати з боку об`єктивного спостерігача сумніви щодо правдивості її пояснень, що підпадає під ознаки порушення принципу чесності, що є складовою доброчесності, та сумлінності у повідомленні дійсних обставин використання вказаного транспортного засобу. Аргумент позивачки про те, що вона разом із родиною не цураються користуватися громадським транспортом виглядає непереконливим, оскільки з її пояснень випливає, що саме службовий автомобіль використовується як основний засіб пересування для неї та її родини. Наведене свідчить на користь висновку про систематичне змішування позивачкою службових і особистих потреб у використанні згаданого транспортного засобу. Посилання позивачки на те, що показники компоненту «доброчесність», зокрема чесність та сумлінність, уже були перевірені Державною податковою службою України під час здійснення документальної перевірки щодо законності придбання та використання зазначеного транспортного засобу, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки така перевірка здійснюється податковим органом виключно в межах податкового законодавства та має на меті встановлення відповідності дій законодавчим нормам у сфері оподаткування, а не морально-етичним критеріям. Державна податкова служба України оцінює лише правомірність фінансових операцій та дотримання податкового законодавства, тоді як оцінювання на відповідність компоненту доброчесності, зокрема таким показникам як чесність та сумлінність включає аналіз дій особи з точки зору її моральних якостей, відповідності декларованого рівня життя доходам, а також спроможності кандидата переконливо усунути будь-які обґрунтовані сумніви, що виникають у цьому контексті. А відтак, висновки податкової перевірки не є релевантними для оцінки позивачки як кандидатки на посаду Конституційного Суду України в контексті відповідності її критерію високих моральних якостей, адже такі не охоплюють критерії етичної поведінки та доброчесності, які є предметом розгляду Дорадчої групи. З огляду на викладене, мотивованим є висновок Дорадчої групи про існування обґрунтованих сумнівів у відповідності позивачки таким показникам компоненту «доброчесність» критерію високих моральних якостей, як «чесність» і «сумлінність» виходячи з аналізу обставин, пов`язаних із використанням службового автомобіля нею та її чоловіком, зокрема щодо надання недостовірних відомостей про його використання виключно у службових цілях. Під час розгляду цього спору Суд критично оцінює посилання позивачки у позові на позитивні відгуки про її професійну діяльність від Національної академії внутрішніх справ, Державного податкового університету та Національної академії наук України. Відповідно до частини третьої статті 10-8 Закону №2136-VIII будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу щодо кандидата не є наперед визначальними та обов`язковими для Дорадчої групи. Узагальнюючи викладене Верховний Суд зазначає, що Дорадча група оцінила позивачку як кандидатку на зайняття вакантної посади судді Конституційного Суду на відповідність критерію високих моральних якостей крізь призму всіх аспектів її життя. У підсумку, використовуючи власні дискреційні повноваження, Дорадча група ухвалила рішення на підставі дослідження фактів і обставин, зіставивши їх із поясненнями кандидатки. Разом з тим, позивачка під час розгляду справи не надала доказів, які б свідчили про використання Дорадчою групою під час ухвалення оскаржуваного рішення недостовірної або непідтвердженої письмовими доказами інформації. Її протилежна точка зору щодо оцінки фактів з боку членів Дорадчої групи та сприйняття обставин її професійного та особистого життя не спростовує висновку про те, що зазначені в рішенні аспекти життя позивачки могли викликати обґрунтований сумнів у членів Дорадчої групи у відповідності кандидатки критерію високих моральних якостей для цілей відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах. Слушно наголосити, що виявляючи бажання взяти участь у відборі кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, позивачка тим самим погодилася з умовами відбору, в тому числі й щодо проведення стосовно неї перевірки, з`ясування обставин її особистого життя та надання цим обставинам публічності. Позивачка також повинна була усвідомлювати, що результат її участі у відборі може бути для неї іншим, ніж бажаний, а її оцінка тими, хто був уповноважений проводити такий відбір, може не співпадати з її власними переконаннями. Опираючись на підстави, з якими Закон № 2136-VIII пов`язує можливість скасування рішення Дорадчої групи у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду, а саме: склад Дорадчої групи, який ухвалив відповідне рішення, був неповноважним; рішення не підписано будь-ким із складу членів Дорадчої групи, які брали участь у його ухваленні; рішення не містить мотивів, з яких Дорадча група дійшла відповідних висновків, Верховний Суд констатує, що таких підстав за результатами розгляду справи не встановлено. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення Дорадчої групи від 31 липня 2024 року №1.5 (оформлене протоколом №11) про те, що кандидатка на посаду судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 для цілей відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах не відповідає критерію високих моральних якостей відповідає критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України. Висновок Верховного Суду Відповідно до частини першої, пункту другого частини другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Резюмуючи викладене, Верховний Суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу наведених положень законодавства та доказів, наявних в матеріалах справи, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення. Судові витрати за результатами розгляду позову Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відсутні. Керуючись статтями 241 - 243, 246, 250, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, ВИРІШИВ: У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст виготовлено та підписано - 16 грудня 2024 року. Головуючий суддя А.Г. Загороднюк судді: М.В. Білак Н.М. Мартинюк В.М. Соколов Л.О. Єресько