Ухвала КАС ВС № 380/13310/24

УХВАЛА 16 грудня 2024 року м. Київ справа №380/13310/24 адміністративне провадження № К/990/47846/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , у якому просив: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 30.04.2021 по 14.03.2023; грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 рік, матеріальної допомоги за 2021, 2022 рік; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій; без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня календарного року (а саме 01.01.2021 у розмірі 2 270 грн, 01.01.2022 у розмірі 2 481 грн, 01.01.2023 у розмірі 2 684 грн); - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 30.04.2021 по 14.03.2023; грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 рік, матеріальної допомоги за 2021, 2022 рік; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій; з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (а саме 01.01.2021 у розмірі 2 270 грн, 01.01.2022 у розмірі 2 481 грн, 01.01.2023 у розмірі 2 684 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням від 28.10.2024 Львівського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою від 29.11.2024 Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку. Ухвалою від 10.12.2024 Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/13310/24 повернуто скаржнику, оскільки останній вчасно не усунув недоліки, виявлені судом, а саме: не сплатив судовий збір протягом наданого п`ятиденного строку та проігнорував вимогу суду. Не погодившись з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з цією касаційною скаргою. Скаржник наполягає, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги є неправомірною, оскільки не враховано їхнє клопотання про звільнення від сплати судового збору через обмежене фінансування з державного бюджету. Військова частина підкреслює, що перебуває в умовах воєнного стану, її особовий склад безпосередньо залучений до відсічі агресії, а виділені бюджетні кошти першочергово спрямовуються на оборонні потреби та підтримку військовослужбовців, через що своєчасна оплата судового збору унеможливлена. Отже, скаржник просить суд відкрити касаційне провадження, скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та на підставі статей 133 КАС України та 8 Закону України «Про судовий збір» звільнити військову частину НОМЕР_1 від сплати судового збору, що дозволить продовжити розгляд справи по суті. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 якою апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі частини другої статті 298 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв`язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 29.11.2024, а саме у зв`язку із несплатою судового збору. В касаційній скарзі скаржник вказує, що військова частина НОМЕР_1 утримується за рахунок кошторису Міністерства оборони України, є державною організацією, яка фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету та проводить видатки у відповідності до статті 51 Бюджетного кодексу України на основі наданого кошторису на відповідний рік. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у встановлений судом строк Військова частина НОМЕР_1 не усунула недоліків апеляційної скарги. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що за приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним. З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18. Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, автор касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Перевіривши зміст поданої касаційної скарги, колегія суддів констатує, що в касаційній скарзі не містяться жодних аргументів щодо неправильного постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про повернення апеляційної скарги від 10.12.2024. Сама по собі незгода з ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.12.2024 про повернення апеляційної скарги без указання в касаційній скарзі яких процесуальних порушень припустився суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного процесуального судового рішення своєю чергою свідчить про необґрунтованість самої поданої касаційної скарги. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 у цій справі. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 3, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк