Ухвала КАС ВС № 380/8754/24

УХВАЛА 09 грудня 2024 року м. Київ справа №380/8754/24 адміністративне провадження № К/990/46650/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, УСТАНОВИВ: У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, скаржник) Рішенням від 30.09.2024 Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю: - визнано протиправною бездіяльність відповідача у відношенні до ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.11.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 (далі - Постанова № 704) та з урахуванням раніше виплачених сум. - зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 30.01.2020 по 19.11.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови № 704 та з урахуванням раніше виплачених сум. - визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 14.03.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови № 704 та з урахуванням раніше виплачених сум. - зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 14.03.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови № 704 та з урахуванням раніше виплачених сум. - визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 20.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови № 704 та з урахуванням раніше виплачених сум. - зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 20.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови № 704 та з урахуванням раніше виплачених сум. - визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми одноразової грошової при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови № 704 та з урахуванням раніше виплачених сум. - зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 суму одноразової грошової при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови № 704 та з урахуванням раніше виплачених сум. - визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2015-2020 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови № 704 та з урахуванням раніше виплачених сум. - зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 суму грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2015-2020 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови № 704 та з урахуванням раніше виплачених сум. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою від 04.11.2024 Восьмого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху через відсутність документа про сплату судового збору. Скаржник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, але суд відмовив у його задоволенні, оскільки Закон України «Про судовий збір» не передбачає пільг для даного скаржника, і, таким чином, суд зобов`язав скаржника усунути цей недолік протягом десяти днів, надавши документ про сплату судового збору в розмірі 7 267,20 грн. Ухвалою від 18.11.2024 Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто, оскільки скаржник не усунув недоліки у встановлений строк. Замість сплати збору скаржник подав клопотання про відстрочення його сплати. Суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки Закон України «Про судовий збір» не передбачає пільг для скаржника та не знайшов підстав для відстрочення. У результаті, суд керувався пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України та повернув апеляційну скаргу скаржнику. Не погодившись з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з цією касаційною скаргою. Скаржник посилається на пункти «а» та «в» частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що справа стосується питання права, яке має значний суспільний інтерес або виняткове значення для учасника справи - захисту прав у судових органах, гарантованого Конституцією України. Він зазначає, що підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що може полягати в незастосуванні необхідного закону, помилковому застосуванні іншого або скасованого закону, чи неправильному тлумаченні матеріальної норми права. Також скаржник підкреслює можливі порушення процесуальних норм судом першої чи апеляційної інстанції, які могли вплинути на всебічний, повний та об`єктивний характер судового розгляду та порушити його права та законні інтереси. Скаржник в пояснення підстав несплати судового збору при подачі апеляційної та касаційної скарг, посилається на частину 1 статті 133 КАС України, яка дозволяє суду звільнити сторону від сплати судових витрат з урахуванням її майнового стану. Через воєнний стан, запроваджений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, та рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 щодо виваженого підходу до процесуальних питань, фінансові ресурси Міністерства оборони України, до структури якого входить відповідач, спрямовані на першочергове забезпечення обороноздатності країни та соціальні виплати військовослужбовцям. Оскільки відповідач - бюджетна установа, фінансована з Держбюджету, і не має кошторисних призначень для сплати судового збору відповідно до Бюджетного кодексу України, сплата судового збору ускладнює доступ до правосуддя та порушує гарантоване Конституцією України право на судовий захист. Тому скаржник вважає за необхідне звільнити його від сплати судового збору, щоб не завдати шкоди суті права на справедливий суд. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у встановлений судом строк Військова частина НОМЕР_1 не усунула недоліків апеляційної скарги. Верховний Суд зауважує, що за частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Аналіз зазначених норм свідчить, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору. При цьому, клопотання скаржника, зокрема, про звільнення від сплати судового збору на стадії касаційного оскарження, не містить належних обґрунтувань щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору та не підтверджено відповідними доказами. У вказаному клопотанні скаржник посилається на загальні обставини щодо обмеженого фінансування та відсутність бюджетних коштів, та відповідно відсутністю можливості сплати судовий збір. Питання ж необхідності звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до закінчення режиму воєнного стану, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках. За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, яка з огляду на положення частини другої статті 298 КАС України, підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною другою статті 298 КАС України, при настанні двох взаємопов`язаних умов: 1) неусунення недоліків, на які вказав суд; 2) закінчення установленого судом строку. Оскільки у встановлений судом процесуальний строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України та повернення апеляційної скарги апелянту. На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань про звільнення від сплати судового збору та відстрочення сплати судового збору. З огляду на наведене, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 3, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов