Постанова Черкаський апеляційний суд № 710/772/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/524/24 Справа № 710/772/24 Категорія: ч.1, 2 ст.172-7 КУпАПГоловуючий у І інстанції Щербак О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2024 року м.Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Гричаненка О.П., прокурора Гречаника Р.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою з доповненнями адвоката Гричаненка О.М. на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Лип?янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП. в с т а н о в и в: Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 07 липня 2024 року, адміністративні справи щодо ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення об`єднано в одне провадження, справа № 710/772/24, провадження №3/710/499/24, справа №710/773/24, провадження № 3/710/500/24. Присвоєно об`єднаному провадженню №3/710/499/24, справа №710/772/24. Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи депутатом Лип?янської сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила у встановленому Законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо підписання «Пропозиції депутатів Лип?янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області щодо кандидатури на посаду секретаря Лип?янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_2 » яка розглядалась на засіданні 29-ї сесії Лип?янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 28.08.2023 року, враховуючи, що останній є їй (одноутробним) братом. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом Лип?янської сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила у встановленому Законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо підписання «Пропозиції депутатів Лип?янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області щодо кандидатури на посаду секретаря Лип?янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_2 » яка розглядалась на засіданні 29-ї сесії Лип?янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 28.08.2023 року, враховуючи, що останній є їй (одноутробним) братом. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП. Не погодившись із оскаржуваною постановою, адвокат Гричаненко О.М., подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить поновити постанову Шполянського районного суду від 06 вересня 2024 року скасувати, провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі адвокат Гричаненко О.М. посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на різницю в протоколах і визначив тотожне формулювання. Крім того, судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи, не враховано покази свідків. Зазначає, що ОСОБА_1 повідомляла про конфлікт інтересів, а за спірне рішення не голосувала. У останньої відсутня суб`єктивне сторона. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_1 , адвоката Гричаненка О.П., про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, прокурора Гречаника Р.І., про залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з`ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не проаналізував належним чином наявні в справі докази. Положеннями ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, передбачена відповідальність за неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів; вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Диспозиції вищевказаних норм є банкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Згідно з приміткою до ст.172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Визначення потенційного, реального конфлікту інтересів та приватного інтересу наведенні у ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якою, потенційний конфлікт інтересів це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес це будь-який майновий чи не майновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими поза службовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Так, визнаючи ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.172-7 КУпАПсуд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 , є депутатом Лип`янської сільської ради, тому є суб`єктом відповідальності за ст.172-7 КУпАП. Проте апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до підпункту 23 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» №807-ІХ від 17 липня 2020 року створено у Черкаській області Звенигородський район (з адміністративним центром у м.Звенигородка) у складі території Бужанської сільської, Ватутінської міської, Виноградської сільської, Вільшанської селищної, Водяницької сільської, Єрківської селищної, Звенигородської міської, Катеринопільської селищної, Лип`янської сільської, Лисянської селищної, Матусівської сільскої, Мокрокалигірської сільської, Селищенської сільської, Стеблівської селищної, Тальнівської міської, Шевченківської сільської, Шполянської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Згідно з протоколом першої Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 20.11.2020 рішення «Про початок повноважень депутатів Лип`янської сільської ради» прийнято, відповідно депутати приступили до своїх повноважень, серед яких і ОСОБА_1 . Апеляційний суд, звертає увагу на те, що у протоколах про адміністративні правопорушення, на які посилається у постанові суд першої інстанції, як на докази винуватості ОСОБА_1 , викладені обставини щодо дій останньої, які, на думку осіб, які складали ці протоколи, вона вчинила в умовах реального конфлікту інтересів та розкривається зміст того, у чому саме полягав конфлікт інтересів ОСОБА_1 . Натомість, у постанові суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 замість опису обставин, установлених судом під час розгляду справи по суті, є лише загальна вказівка на те, що адміністративні правопорушення були вчинені дії в умовах реального конфлікту інтересів не розкриваючи суті наявного конфлікту інтересів. В подальшому обґрунтовуючи своє рішення про винуватість ОСОБА_1 доказами дослідженими під час судового розгляду в суд першої інстанції хоча і наводиться визначення терміну «реальний конфлікт інтересів», проте жодним чином не розкривається його зміст по відношенню до діяння ОСОБА_1 . Апеляційний суд звертає увагу на те, що правильне відображення фактичних обставин адміністративного правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи, але й для реалізації права на захист. Тому наведені у постанові фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу правопорушення, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Під час апеляційного розгляду адвокат Гричаненко О.М. зазначив, що ОСОБА_1 повідомила про конфлікт інтересів при підписанні пропозиції щодо кандидата ОСОБА_2 . Крім того, свідок ОСОБА_3 , в судовому засіданні апеляційної інстанції надала пояснення, що саме вона вела протокол 28.08.2023, який писала ручкою. Пропозицію щодо ОСОБА_2 її передали депутати, журнал не друкувався. Підпису ОСОБА_1 в рукописній пропозиції не було. Також, ОСОБА_1 під час обговорення пропозиції повідомила про наявний конфлікт інтересів, ОСОБА_2 , також повідомив про наявний конфлікт інтересів. Після обговорення кандидатури ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відразу оголосила, що не буде брати участь в обговоренні та в голосуванні. Протокол було надруковано через декілька днів. Свідок ОСОБА_4 в судовому засідання апеляційної інстанції пояснив, що саме він вносив пропозицію про обрання секретаря Лип`янської сільської ради. Коли секретар зателефонував свідку та повідомив, що він не зможе працювати, то ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_2 , та запропонував йому стати секретарем. Свідок виніс пропозицію, написавши її від руки, щоб обрати секретаря. Зазначає, що ОСОБА_1 не підписувала вказану пропозицію, при цьому остання відразу повідомила про конфлікт інтересів, та сказала, що не буде підписувати та голосувати за цю пропозицію. Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , в судовому засіданні апеляційної інстанції надали аналогічні свідчення. Враховуючи викладене, відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції Українипрезумпції невинуватості. У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. Постанова суду першої інстанції згідно ст.283 КУпАПмає ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. При винесенні постанови по даній справі, суд першої інстанції не дотримався вимог Закону в цій частині. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції передчасно зробив висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, внаслідок чого прийняв неправильне рішення по справі. Відповідно до ч.8 ст.294 КУпАПза наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. У зв`язку з вищевикладеними обставинами, постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2024 року, не можна визнати обґрунтованою, у зв`язку з чим вона підлягає безумовному скасуванню, а справа закриттю за відсутності події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Апеляційну скаргу адвоката Гричаненка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП скасувати та закрити провадження щодо ОСОБА_1 , в зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративних правопорушень. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба