Постанова 4811 № 462/1882/24

Справа № 462/1882/24 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А. І. Провадження № 22-ц/811/1918/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 28 травня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: 05.03.2024 представник ПАТ «СК «Арсенал Страхування» - Сакун А.О. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 54800 грн 00 коп. у відшкодування суми страхового відшкодування та суми сплаченого судового збору. В обґрунтування позову посилалася на те, що 13.10.2022 між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 370/22-Т/М, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 04.02.2023 року на вул. Городоцькій у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Відповідно до постанови Залізничного районного суду м. Львова від 06.03.2023 року (справа № 462/937/23), ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно Звіту експерта № 129255 від 14.02.2023 року, складеного ТОВ «Едак», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 складає 49 000 грн 00 коп. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, вартість відновленого ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 становить 110 253 грн 55 коп. Згідно висновку про пошкодження автомобіля в результаті ДТП від 07.02.2023 року, складеного ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 становить 103 800 грн 00 коп. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (поліс № ЕР/213251738), ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатило потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 49 000 грн, та набуло права зворотньої вимоги до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» як страхувальника винуватця ДТП. В порядку прямого врегулювання спору ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» перерахувало позивачу 49 000 грн 00 коп. (згідно Звіту експерта № 129255 від 14.02.2023 року), що підтверджується платіжними дорученнями № 7987657 від 16.02.2023 року, страховим актом про врегулювання» збитку та розрахунком до нього. Тобто, даний страховий випадок частково був врегульований на підставі угоди про пряме врегулювання збитків, та частину страхового відшкодування в сумі, що відповідає розрахованому обсягу шкоди, завданої автомобілю «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сплатило ПрАТ «СК «ПЗУ Україна». При цьому, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», враховуючи умови договору добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів, розрахунку суми страхового відшкодування та страхового акту по договору, на підставі якого фізичний знос деталей транспортного засобу не враховується, враховуючи факт проведення ремонтних робіт на СТО здійснило доплату страхового відшкодування в сумі 54 800 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 7987610 від 16.02.2023 року. Враховуючи вказане, вважає, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків. Оскаржуваним рішенням позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» -54 800 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот) грн 00 коп. страхового відшкодування. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору. 24.06.2024 рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що посилання суду першої інстанції на правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц є необґрунтованим та безпідставним, оскільки в зазначеній справі Верховний Суд відмовив ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у позові до Особи 3 про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування. Як вбачається із обставин даної справи, суд невірно інтерпретував судову практику Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц, висновки у якій викладені на користь ОСОБА_1 , що в підсумку мало б призвести до відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач посилався на актуальну судову практику Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 року по справі №147/66/17, яка помилково не була взята до уваги судом, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення, а відтак спричинило порушення прав та інтересів ОСОБА_1 . Вказав, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто, внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Тому, твердження позивача та висновок суду першої інстанції про абсолютність права на відшкодування шкоди саме за рахунок особи, яка її завдала - ОСОБА_1 , є помилковим. Зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 у справі №755/18006/15 (пункт 59), від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик. Тобто, страхова компанія, де було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 , а саме - ПрАТ СК «ПЗУ Україна». З огляду на зазначені правові позиції Верховного Суду вважає, що позивач помилково в цій справі обрав особу відповідача, до якої можна звернутися з вимогою про стягнення заборгованості. Отже, враховуючи розмір завданої ОСОБА_1 майнової шкоди 103 800,00 грн, який не перевищує ліміту страхового відшкодування, зазначеного в полісі страхування, що становить 160 000,00 грн, відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик - ПрАТ СК «ПЗУ Україна». Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 13 633,60 грн судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої та апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів. Частиною 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Разом з цим, згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України). У відповідності до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст.ст.22, 1192 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема, витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), має право на їх повне відшкодування, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. У відповідності до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №759/7787/18 (провадження № 61-10773св20), визначено, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Встановлено, що ОСОБА_1 04.02.2023 о 11 год. 30 хв. у м. Львові на перехресті вулиць Городоцька-Сяйво, керуючи транспортним засобом марки «Renault Logan», державний номерний знак НОМЕР_3 , не була уважною, не врахувала дорожню обстановку та не зреагувала на її зміну, не дотрималася безпечної дистанції, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралася з керуванням та скоїла зіткнення з транспортним засобом марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився попереду, внаслідок цього транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Унаслідок Дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. Постановою Залізничного районного суду м. Львова № 462/937/23 від 06.03.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрано їй адміністративне стягнення у виді штрафу. Матеріалами справи встановлено, що 13.10.2022 між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 370/22-Т/М, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. Відповідно до страхового акту № 006.01005723-1 від 15.02.2023 року позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 54 800 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 7987610 від 16.02.2023 .Відповідно до страхового акту № 109.01006123-1 від 15.02.2023 року позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та здійснив додаткову виплату страхового відшкодування в розмірі 49 800 грн 00 коп.,що підтверджується платіжним дорученням № 7987657 від 16.02.2023. Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Renault Logan» ОСОБА_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на підставі полісу серії ЕР № 213251738. Згідно копії Звіту експерта № 129255 від 14.02.2023, наданого ТОВ «Едак», вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 складає 49 000 грн 00 коп., вартість відновленого ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 складає 110 253 грн 55 коп. Проте, згідно висновку про пошкодження автомобіля в результаті ДТП від 07.02.2023 року наданого ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки зносу «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 склала 103 800 грн 00 коп. (а.с. 30-36). Крім того, даний страховий випадок частково був врегульований на підставі Угоди про пряме врегулювання збитків, а саме ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сплатило позивачу частину страхового відшкодування в сумі, що відповідає розрахованому обсягу шкоди, завданої автомобілю «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсела Страхування», суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки таке відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам. Крім того, статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика на відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством». Тому доводи апеляційної скарги, щодо того, що обов`язок з повернення позивачу - Страховій компанії «Арсела Страхування» повної суми виплаченого потерпілій особі страхового відшкодування покладено законом на Страховика винуватця ДТП - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», оскільки такий розмір охоплюється лімітом відповідальності за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що становить 160000 тис.грн на увагу не заслуговують. У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (ст. 1194 ЦК України). Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 12 грудня 2024 року. Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Сухарини Володимира Стефановича залишити без задоволення. Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 28 травня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 12 грудня 2024 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра