Постанова 4824 № 759/15914/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/15614/24 № апеляційного провадження: 33/824/4310/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 жовтня 2024 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Васюка Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2024 року під головуванням судді Поплавської О.В., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- У С Т А Н О В И Л А : Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2024 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. Судом встановлено, що 25 липня 2024 приблизно о 09 год. 40 хв. в м. Києві по Житомирському шосе, 19 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, порушення мови, звужені зіниці очей що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР. Не погодившись з указаною постановою, 16 серпня 2024 року адвокат Васюк М.М. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2024 рокута прийняти нову постанову, якою провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у протоколі та на відеозаписі ОСОБА_1 не погодився з проходженням огляду та просив йому забезпечити право проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Вказує, що ані відеозапис, ані матеріали справи не містять докази вжиття поліцейськими будь-яких дій з метою проведення ОСОБА_1 огляду у закладі. Посилається на те, що інспектор проігнорував вимоги ст. 266 КУпАП, що ставить під сумнів відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та свідчить про недбале ставлення до своїх службових обов`язків, оскільки невідсторонення від керування транспортним засобом свідчить про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння. Звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис, на якому є факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного або наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я після відмови проходження огляду на місці. Окрім цього, матеріали не містять даних, що ОСОБА_1 щодо якого були підстави вважати, що він перебував у стані наркотичного сп`яніння та був відсторонений від керування від керування транспортним засобом, а його транспортний засіб затриманий відповідно до вимог ст.ст. 265-2, 266 КУпАП. Зазначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення посадова особа, що його здійснювала не проінформувала ОСОБА_1 про права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не роз`яснила його право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги та викладення пояснень щодо протоколу. Скаржник посилається на те, що копію протоколу про адміністративне правопорушення і не отримував. Підпис зазначений в графі «особа яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» йому не належить. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У судовому засіданні заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвокат Васюка М.М., вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Постанова суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Європейський суд з прав людини у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За вказаних обставин, ОСОБА_1 який реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху. Як убачається зі справи, 25 липня 2024 приблизно о 09 год. 40 хв. в м. Києві по Житомирському шосе, 19 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, порушення мови, звужені зіниці очей що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР. Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Порядок). Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 пунктом 2 п. І передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Як вбачається з пункту 3 р. І вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до пункту 6 р. І вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом

7. Р. І передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров`я). Згідно частин 2-4 статті 266 КУпАП, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння, затверджується управлінням охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП). Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 103957, відеозаписом з нагрудної боді камери працівника поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. За таких обставин, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, районним судом належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, оцінивши які, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Проте вимоги вказаного пункту Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було. Більше того, підписавши протокол про адміністративне правопорушення, будь-яких заперечень щодо його складення чи пояснень не надав, лише зазначив, що надасть їх у суді, що зроблено не було. Судом з`ясовано, що апеляційну скаргу направлено до суду та підписано адвокатом Васюком М.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся судом про розгляд справи, як у судове засідання 12 вересня 2024 року, яке було відкладено за його клопотанням з підстав приймання участі в іншому засіданні так і 31 жовтня 2024 року. В судове засідання призначене на 31 жовтня 2024 року адвокат Васюк М.М. також подавав клопотання про відкладення розгляду справи, яке апеляційною інстанцією було відхилено, оскільки така підстава, як неможливість з`ясування місцезнаходження ОСОБА_1 є голослівною та не підтверджується жодними доказами. Відеозапис долучений до справи свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення й суд його оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено права та обов`язки, а також, що підпис в протоколі про адміністративне правопорушення йому не належить, судом визнаються безпідставними, в розпорядженні суду відсутні докази, які підтверджують протилежне. Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейським законодавства при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП. До того ж дії працівників поліції в установленому законом порядку не оскаржено. При цьому заперечуючи перебування у стані наркотичного сп`яніння, самостійно не звернувся до медичного закладу для підтвердження своїх доводів, в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будь-яких пояснень не надав, й останні не містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та до нього не долучалися. Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Разом з тим, на думку апеляційного суду, характер правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його підвищена суспільна небезпечність, унеможливлює застосування до особи, яка його вчинила, звільнення від адміністративної відповідальності із застосуванням заходів громадського впливу. Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, а в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2024 року - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу адвоката Васюка Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.А. Слюсар