Ухвала КАС ВС № 500/4386/22

УХВАЛА 10 грудня 2024 року м. Київ справа №500/4386/22 адміністративне провадження №К/990/10697/23 Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Рибачука А.І., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 500/4386/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року (суддя Мартиць О.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року, УСТАНОВИВ:

1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФ України в Тернопільській області; відповідач), в якому просила: - визнати неправомірними дії ГУ ПФ України в Тернопільській області щодо відмови в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) з 01.03.2021, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019, 2020 роки; - зобов`язати ГУ ПФ України в Тернопільській області здійснити з 01.03.2021 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019, 2020 роки.

2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.01.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023, позов задоволено.

3. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Тернопільській області в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, скаржник просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.01.2023, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 10.05.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. 5. 30.05.2023 від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на зазначену касаційну скаргу, в якому позивачка просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. Ухвалою від 28.10.2024 справу було передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.

7. Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та заслухавши доповідь судді-доповідача, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що немає підстав для розгляду цієї справи палатою з огляду на таке.

8. КАС України передбачає, що у визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснює, зокрема, судова палата Касаційного адміністративного суду (ч. 9 ст. 33 КАС України).

9. Стаття 346 КАС України закріплює підстави для передачі справи на розгляд палати. Зокрема, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати (частина перша статті 346 КАС України).

10. Порядок передачі справи на розгляд палати регламентує ст. 347 КАС України. Так, питання про передачу справи на розгляд палати вирішує суд за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи більшістю від складу суду, що розглядає справу. Таке питання може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції, про що суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 КАС України.

11. Верховний Суд у складі колегії суддів, передаючи цю справу на розгляд палати, зазначив, що підхід стосовно наявності у позивача права на застосування показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, який застосовує Верховний Суд при розгляді подібних спорів, є неоднаковим (постанови: від 18.10.2019 у справі № 185/2603/17, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 10.06.2024 у справі № 460/51067/22, від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21, від 18.05.2023 у справі № 560/19830/21, від 27.06.2023 у справі № 500/4392/22).

12. Таким чином, прийняття рішення у справі потребуватиме відступу від висновків Верховного Суду. Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд судової палати для забезпечення єдності судової практики у подібних спорах.

13. Порівнявши обставини справ № 185/2603/17, № 528/639/17, № 460/51067/22, № 560/4589/21, № 560/19830/21, № 500/4392/22, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду звертає увагу на те, що вони відрізняються.

14. Зокрема, у справах № 185/2603/17, № 528/639/17, № 460/51067/22 саме позивачі зверталися до органу Пенсійного фонду України із заявами про переведення їх з пенсії за віком згідно із Законом № 3723-ХІІ на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-ІV, з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії.

15. У справах № 560/4589/21, № 560/19830/21, № 500/4392/22 заявників не було переведено автоматично з пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, оскільки було встановлено, що переведено саме за заявою, а не автоматично.

16. У справі, що розглядається, суди встановили, що позивача з 01.03.2021 автоматично переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV як більш вигідний варіант, з нарахуванням пенсійної виплати із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014- 2016 роки, передбаченого пунктом 4-3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.

17. Із огляду на викладене, правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.10.2019 у справі № 185/2603/17, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 10.06.2024 у справі № 460/51067/22, від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21, від 18.05.2023 у справі № 560/19830/21, від 27.06.2023 у справі № 500/4392/22, стосуються різних обставин і, відповідно, не є подібними. Таким чином, немає підстав для відступу від правових висновків, викладених у цих постановах, оскільки вони стосуються переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV на підставі звернень громадян, а не автоматичного переведення на пенсію за віком згідно з пунктом 4-7 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.

18. Передача справи на розгляд палати за відсутності підстав, зазначених у ст. 346 КАС України (суд, який розглядає справу у складі колегії суддів передає справу на розгляд палати, якщо вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду), та з порушенням порядку передачі, визначеного у статті 347 КАС України (суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу), призводить до перевищення повноважень палати, а саме положень КАС України, які регулюють діяльність останньої (стаття 33 КАС України), а тому остання не може вважатися "судом, встановленим законом" у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно такого судового провадження.

19. За схожих обставин судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вже повертала справи для розгляду колегією суддів (ухвали від 03.11.2021 у справі № 640/3417/19 та від 01.06.2022 у справі № 340/5086/20).

20. З огляду на зазначене судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що справа підлягає поверненню колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначеної протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024, для продовження розгляду. Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 14, 33, 248, 256, 346, 347 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Справу № 500/4386/22 повернути колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А. та Коваленко Н.В. для продовження розгляду. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач В.М. Кравчук Судді:В.М. Бевзенко Я.О. Берназюк А.Ю. Бучик А.А. ЄзеровН.В. Коваленко А.І. РибачукО.П. Стародуб С.Г. СтеценкоТ.Г. Стрелець Л.В. Тацій С.М. Чиркін В.М. Шарапа