Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/1258/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/1258/24 пров. № А/857/17761/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Глушка І.В. розглянувши в порядку письмового провадження, в електронній формі, в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, ухвалене суддею Желік О.М. у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 380/1258/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перерахунок пенсії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не врахування заробітної плати за період роботи з 01.04.2003 по 04.10.2021 у ООО «Анаско», на підставі довідки про заробітку плату № 135 від 22.04.2022; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії з 05.05.2023, на підставі довідки про заробітку плату № 135 від 22.04.2022 за період роботи з 01.04.2003 по 04.10.2021 у ООО «Анаско». 10 червня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у не врахуванні заробітної плати ОСОБА_1 з 01.04.2003 по 04.10.2021 у ООО «Анаско», на підставі наданих пенсійному органу довідок про заробітну плату. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05.05.20023, на підставі довідки про заробітку плату № 135 від 22.04.2022, за період роботи з 01.04.2003 по 04.10.2021, у ООО «Анаско». Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що стаж роботи позивача на території Російської Федерації 01.04.2003 по 04.10.2021 у ООО «Анаско» зарахований до страхового стажу. Для підтвердження розміру заробітної плати, отриманої позивачем у цей час, позивач надав до пенсійного органу відповідну довідку про заробітну плату, у якій зазначено, що із вказаних у довідці сум заробітної плати сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду РФ. Той факт, що 29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову про вихід України з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення не впливає на спірні правовідносини, оскільки вони виникли та існували до цього рішення Кабінету Міністрів України. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає те, що з 01.01.2023 року Російська Федерації вийшла з угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, у зв`язку із чим неможливо підтвердити сплату страхових внесків за період роботи позивача на території Російської Федерації, що вказаний у поданій довідці. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 380/11506/23 визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 133950008301 від 12.05.2023 про відмову в призначенні пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди його роботи з 01.04.2003 по 04.10.2021 у ООО «Анаско»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05 травня 2023 року. На виконання цього рішення суду відповідач призначив позивачу пенсію за віком з 05.05.2023. 16.12.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити чи врахована його заробітна плата у період роботи з 01.04.2003 по 04.10.2021 в ООО «Анаско» для обчислення розміру пенсії та просив у разі не врахування такої, врахувати його заробіток за той час та провести перерахунок розміру його пенсії. Листом № 34865-36727/Ш-52/8-1300/23 від 29.12.2024 року відповідач повідомив позивача, що для обчислення пенсії заробітну плату за періоди роботи в Російській Федерації з 01.04.2003 по 04.10.2021 враховано нульовим розрахунком, оскільки відсутній акт перевірки заробітної плати. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав і громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійною забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають. Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави - учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захист) їхніх пенсійних прав. Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь- якої і з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувається трудова діяльність. Крім того, частиною другою статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, взаємно визнається Сторонами. У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою; у разі виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно. У постанові від 29 березня 2023 року в справі № 360/4129/20 Верховний Суд зазначив, що обчислення стажу здійснюється, згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність. Відповідно до законодавства Російської Федерації страховий стаж має бути підтверджений на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації. Водночас, обов`язковою умовою для включення періоду роботи, яка виконувалась на території Російської Федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період. Апеляційний суд встановив те, що, стаж роботи позивача з 01.04.2003 по 04.10.2021 в ООО «Анаско», зарахований позивачу до страхового стажу роботи, на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі № 380/11506/23. Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон № 1058-ІV), для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). Відповідно до абз.5 пп.3 п.2.1 Порядку № 22-1, особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 5 до цього Порядку. Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 визначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Додатком 5 до Порядку № 22-1 затверджена форма довідки про заробітну плату для призначення пенсій. За змістом вказаної форми довідка повинна містити, зокрема, штамп органу, що видав довідку; ПІБ особи, якій довідка видана; суми заробітної плати та період, за який вона нарахована; підставу видачі довідки; ПІБ, посада та підпис уповноважених осіб. Із довідки про заробітну плату, виданої ООО «Анаско» (Російська Федерація) від 22.04.2022 № 135, апеляційний суд встановив, що довідка видана на підставі особистої картки позивача та має вказані вище реквізити, у довідці зазначено про сплату страхових внесків із заробітної плати, що вказана у довідці. Таким чином, апеляційний суд констатує, той факт, що позивач має право на врахування заробітної плати, вказаної у вищезазначеній довідці, для обчислення пенсії, оскільки, із цієї заробітної плати сплачені страхові внески до Пенсійного фонду РФ. При цьому, на думку апеляційного суду, вихід України з 29 листопада 2022 року із Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, не впливає на порядок обчислення стажу, набутого позивачем на території Російської Федерації, до цього моменту, для призначення пенсії. Це, зокрема, пояснюється тим, що у пункті 2 статті 13 Угоди зазначено, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають. Вказаний висновок є підставою для задоволення позову, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування до розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивачу поданої позивачем довідки та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі поданої ним довідки з моменту звернення із заявою про перерахунок пенсії. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року в справі № 380/1258/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська І. В. Глушко