Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/3686/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/3686/24 пров. № А/857/18886/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Шинкар Т.І., суддів Обрізка І.М., Оникевича Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року (головуючий суддя Ващилін Р.О.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Ужгород у справі №260/3686/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій,- В С Т А Н О В И В : 30.05.2024 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі Управління), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови, оформленої листом №3010-2658/Л-02/8-0700/24 від 28.05.2024 року, у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області №60 від 23.04.2024 року про розмір його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) із обов`язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку розміру пенсії з 01.01.2023 року та її виплати з 01.02.2023 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.01.2023 року перерахунок та з 01.02.2023 року виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області №60 від 23.04.2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 із обов`язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням ви плачених сум, в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року позов задоволено повністю. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ), або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Суд першої інстанції вказав, що надходження до територіального органу Пенсійного фонду України від уповноваженого органу довідки про розмір та складові грошового забезпечення є підставою для проведення відповідного перерахунку пенсії пенсіонера. Суд першої інстанції зазначив, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсій, а здійснюють її перерахунок та нарахування на підставі отриманих від уповноважених органів документів про види і розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у відповідних довідках. Суд першої інстанції наголосив, що безпідставними є посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, відповідно до якої з 20 травня 2023 року розрахунок розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб здійснюється, виходячи з розміру 1762,00 грн, оскільки предметом даного позову є питання перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року. Тобто зазначені зміни за хронологією відбулися пізніше. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року та в позові відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що довідка, яка видана Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області та подана позивачем до Управління сама по собі не породжує право позивача на перерахунок пенсії, оскільки підставою перерахунку пенсії є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, а за цих підстав позивачу вже було проведено належний перерахунок пенсії. Скаржник вказує, що Управління не погоджується зі змістом самої довідки на підставі якої суд першої інстанції зобов`язує Управління провести перерахунок, оскільки Закон №2262-ХІІ вміщує дві окремі норми, за якими запроваджено абсолютно різні процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії громадянина та у випадку перерахунку раніше призначеної пенсії. Скаржник стверджує, що перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах, встановлених законодавством. Скаржник наголошує, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ не повинен перевищувати 70 процентів відповідних суд грошового забезпечення. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції і необхідність залишення його без змін, а апеляційної скарги без задоволення. Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України відповідає. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах державної безпеки на посадах осіб офіцерського та керівного складу. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262-ХІІ. Згідно з протоколом про призначення пенсії за вислугу років №0702001994 від 22.10.2010 ОСОБА_1 з 22 жовтня 2010 року призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення. 23 квітня 2024 року Управління Служби безпеки України в Закарпатській області на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 №260/1080/24 видало довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 №60, яка супровідним листом №58/21-1134 від 23.04.2024 була скерована до ГУ ПФУ в Закарпатській області для проведення перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2023 року. Проте після отримання такої довідки відповідач перерахунок пенсії ОСОБА_1 не здійснив. 03 травня 2024 року позивач подав до ГУ ПФУ в Закарпатській області заяву, в якій просив здійснити обчислення, перерахунок та виплату його пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки УСБУ в Закарпатській області №60 від 23.04.2024. За результатами розгляду скерованого ОСОБА_1 звернення листом ГУ ПФУ в Закарпатській області №3010-2658/Л-02/8-0700/24 від 28.05.2024 повідомило про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії з огляду на незмінність грошового забезпечення для відповідної категорії військовослужбовців з 01 січня 2023 року. Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку його пенсії на підставі нової довідки, виданої уповноваженим органом позивач звернувся з адміністративним позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 (далі- Порядок №45) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пунктами 2, 3 Порядку № 45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 яка набрала чинності 01.03.2018. Згідно з п. 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції на дату прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Постанова №103 набула чинності 24.02.2018. Відтак, станом на 01.03.2018 п. 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року. Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 в справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №

704. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Відповідно до ст. 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Кабінет Міністрів України визначив як розрахункову величину обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу саме прожитковий мінімум для працездатних осіб. При внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 пунктом 6 Постанови №103 було змінено тільки дату визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1774-VІІІ від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2017 визначено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Враховуючи, що пунктом 6 Постанови №103 були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 і ці зміни визнанні судом протиправними і скасовані, з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Вказане вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 08.11.2023 у справі №420/26141/21, від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 09.05.2023 у справі №380/5158/22, від 08.05.2023 у справі №520/12159/21, від 11.04.2023 у справі №240/21362/21, від 04.04.2023 у справі №120/5264/22, від 30.03.2023 у справі №320/9431/21, від 16.03.2023 у справі №500/8486/21, від 28.02.2023 у справі №380/18850/21, від 06.02.2023 у справі №160/2775/22, від 16.11.2022 у справі №160/648/22-а, від 22.09.2022 у справі №500/3840/21, від 14.09.2022 у справі №500/1886/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а. Слід зауважити, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1. Відповідно до п. 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. До того ж, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють органи Пенсійного фонду України. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а. У цій справі прохання позивача провести перерахунок його пенсії зумовлене отриманням відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 на виконання судового рішення. Так, відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Таким чином, позивач має право на перерахунок з 01.02.2023 пенсії за поданою на виконання судового рішення довідкою, виходячи з розміру посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 01.01.2023, про що правильно дійшов висновку суду першої інстанції. Щодо аргументів скаржника про те, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Питання стосовно зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, було предметом розгляду у зразковій справі № 240/5401/18. За результатами перегляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 погодилася із висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у рішенні від 05.02.2019, про наявність підстав для задоволення позову та про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд апеляційної інстанції враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30.11.2022 у справі № 380/24477/21 звертався до Великої Палати Верховного Суду стосовно необхідності відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у зразковій справі №240/5401/18. Вказана ухвала була мотивована, зокрема, тим, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 правова позиція призводить до того, що особи, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, виходячи на пенсію у теперішній час, отримують виплати нижчі, аніж особи, яким пенсія виплачується на рівні 80-90%, але з оновленого грошового забезпечення. У зв`язку із чим у спірних правовідносинах слід сформувати практику, за якої до правовідносин щодо перерахунку пенсій особам за нормами Закону № 2262-ХІІ пенсійному органу слід застосовувати чинну на момент здійснення перерахунку редакцію статті 13 Закону № 2262-ХІІ в частині визначення відсотку грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія (із законодавчо визначеним обмеженням, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій). Проте ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 постановлено повернути справу № 380/24477/21 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії. Ухвалюючи зазначене судове рішення, Велика Палата Верховного Суду оцінивши мотиви, викладені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 380/2447/21, вказала таке: «Виходячи із загальної теорії права елементами правовідносин є суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, з метою застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини» таку подібність слід оцінювати за змістовним, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовний (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20). У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід визначати з огляду на те, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов`язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32). Таким чином, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 та ухвалі від 12.01.2023 у справі № 380/24477/21, у територіальних органів Пенсійного фонду України відсутні передбачені законом повноваження зменшувати розмір пенсії для осіб, яким вона призначена раніше у розмірі більшому, аніж це передбачено чинною редакцією статті 13 Закону № 2262-ХІІ. Такий підхід ґрунтується на законі, який в аспекті спірних правовідносин, відповідає критерію якості та передбачуваності закону. Також, Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення». Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку». Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 300/1668/21, від 02.03.2023 у справі № 300/5520/21, від 16.03.2023 у справі № 580/8568/21, від 23.05.2023 у справі № 380/24477/21, від 27.06.2023 у справі № 260/3724/22 та від 27.08.2024 у справі № 300/596/22. Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача щодо обґрунтованості зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при проведенні перерахунку. Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії за довідкою, виданою УСБУ в Закарпатській області станом на 01.01.2023. Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави задоволення позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №260/3686/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич