Ухвала КЦС ВС № 755/13068/23

Ухвала 10 грудня 2024 року м. Київ справа № 755/13068/23 провадження № 61-14540ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, 3% річних та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору та угоди удаваними правочинами, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 31 жовтня 2024 року через підсистему Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року (повне судове рішення складено 04 жовтня 2024 року). Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 19 листопада 2024 року ці недоліки було усунуто. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 30 травня 2023 року у справі № 914/4127/21; від 07 липня 2022 року у справі № 910/1801/21; від 17 січня 2019 року у справі № 923/241/18; від 21 травня 2019 року у справі № 925/550/18; від 19 червня 2019 року у справі № 923/496/18; від 12 серпня 2021 року у справі № 910/7914/20; від 21 жовтня 2021 року у справі № 908/3027/20; від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц; від 16 лютого 2022 року у справі № 712/2941/19; від 22 серпня 2019 року у справі № 369/3340/16-ц; від 06 квітня 2020 року у справі № 464/5314/17; від 19 травня 2021 року у справі № 128/891/20-ц; від 17 серпня 2021 року у справі № 924/139/20; від 16 лютого 2022 року у справі № 522/6709/19; від 15 червня 2018 року у справі № 916/933/17; від 31 жовтня 2018 року у справі № 751/4210/15-ц; від 30 січня 2019 року у справі № 444/848/16; від 06 червня 2018 року у справі № 910/19473/17; від 11 квітня 2018 року у справі № 707/1541/16-ц; від 22 січня 2020 року у справі № 925/1199/18; від 16 жовтня 2019 року у справі № 641/762/14; від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17; від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18; від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18; від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17; від 31 серпня 2022 року у справі № 740/3905/20; від 19 березня 2024 у справі № 910/2248/23; від 04 вересня 2024 року у справі № 761/9935/21; від 20 вересня 2024 року у справі № 628/1203/19; від 02 червня 2021 року у справі № 492/920/16-ц; від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц; від 16 лютого 2022 року у справі № 712/2941/19; від 22 серпня 2019 року у справі № 369/3340/16-ц; від 06 квітня 2020 року у справі № 464/5314/17; від 19 травня 2021 року у справі № 128/891/20; від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц та постановах Верховного Суду України: від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13; від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15; від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1026цс16; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Крім того, особа, яка подала касаційну скаргу, у клопотанні, яке додано до касаційної скарги, просить зупинити виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку. Клопотання мотивовано тим, що виконання вочевидь незаконного судового рішення призведе до незворотних наслідків у разі його скасування, оскільки поновити свої права ОСОБА_1 зможе лише через поворот виконання рішення суду, що значно вплине на його фінансовий стан. Окрім цього, у разі задоволення касаційної скарги поворот виконання судового рішення буде неможливо здійснити через відсутність у ОСОБА_3 нерухомого майна та інших активів, що можуть бути спрямовані на погашення заборгованості. Також, у зв`язку із набранням законної сили рішенням суду, ОСОБА_3 може бути отримано та спрямовано на примусове виконання виконавчий документ, що призведе до накладення арешту на кошти та майно ОСОБА_1 . Тлумачення частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України свідчить, що заява про зупинення виконання має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення. Проте вказані в заяві обставини щодо зупинення виконання рішення не свідчать про наявність підстав для його зупинення і до заяви не додано будь-яких доказів, які б підтверджували необхідність зупинення виконання судового рішення. Тому, на підставі частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України, у задоволенні заяви слід відмовити. Керуючись статтями 260, 389, 394, 395, 436 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі № 755/13068/23. Витребувати з Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу № 755/13068/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, 3% річних та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору та угоди удаваними правочинами. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року відмовити. Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 25 грудня 2024 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков