Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/7937/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/7937/24Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П. Провадження № 33/817/779/24 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 грудня 2024 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Кучерука Т.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2024 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. Згідно постанови, 31.03.2024 о 12 год. 03 хв. в м. Тернополі, просп. С.Бандери, 96, водій ОСОБА_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, керував транспортним засобом BMW 320I, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №228, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху (далі ПДР). В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Кучерук Т.М. просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2024 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що: працівники поліції не провели огляд ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків, наявність показів яких у матеріалах справи відсутня; у протоколі про адміністративне правопорушення вказана не вірна адреса зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу; в матеріалах справи відсутні відомості про технічний засіб відеофіксації; наявний у матеріалах справи висновок №228 від 31 березня 2024 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , а також результати лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю №229 від 31 березня 2024 року, жодним чином не підтверджують факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення; ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Заслухавши доводи захисника Кучерука Т.М., який просив проводити розгляд у відсутності ОСОБА_1 і задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 630378 від 31 березня 2024 року, у якому викладено обставини вчинення правопорушення; відеозаписі з нагрудної камери працівників поліції; висновку №228 від 31 березня 2024 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; результатах лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю №229 від 31 березня 2024 року, відповідно до яких при дослідженні взірця крові ОСОБА_1 газохроматографічним методом етилового спирту знайдено в кількості 1,02%; електронному рапорті ЄО №9979 від 31 березня 2024 року Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області; рапорті інспектора взводу №2 роти ТОР УПП в Тернопільській області ДПП від 31 березня 2024 року; довідці, виданій УПП в Тернопільській області ДПП від 01 квітня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Щодо доводів про порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння апеляційний суд зазначає, що проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно із п.8 розділу І Інструкції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. З матеріалів справи, вбачається, що 31 березня 2024 року близько 12:00 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW 320і», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Степана Бандери у м. Тернопіль в напрямку вул. Протасевича, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину дороги в межах нерегульованого пішохідного переходу, після чого водій покинув місце події. Потерпілу ОСОБА_2 було госпіталізовано БШД №12. На місце ДТП було викликано слідчо-оперативну групу. Таким чином, матеріали справи підтверджують, що 31 березня 2024 року близько 12:00 на пр. Степана Бандери у м. Тернопіль сталась ДТП унаслідок якої є потерпілі. Вказані обставини в апеляційній скарзі не оспорюються. Також, із відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції (файл export-liqnm.mp4 з 13:04:55 год) вбачається, що ОСОБА_1 була відома причина зупинки його транспортного засобу, а також він розповів працівникам поліції про всі обставини наїзду на пішохода. Відповідно до п.8 розділу І Інструкції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. Згідно з вимогами п.15 розділу ІІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. У свою чергу, відповідно до п.16 розділу ІІІ Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 , після доставки його працівниками поліції до медичного закладу, пройшов огляд на стан сп`яніння. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР №228, дата огляду 31 березня 2024 року, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також, згідно результату лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю №229 від 31 березня 2024 року, при дослідженні взірця крові ОСОБА_1 газохроматографічним методом етилового спирту знайдено в кількості 1,02%. З огляду на положення п. 8 Інструкції та обставини ДТП внаслідок якої потерпіла отримала тілесні ушкодження, поліцейськими огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки не проводився, останній одразу доставлений у медичний заклад, де від проходження огляду в медичному закладі ОСОБА_1 не відмовлявся, що ним не спростовується, а тому посилання скаржника на порушення поліцейськими процедури огляду на стан сп`яніння є необґрунтованими. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд зазначає, що об`єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані сп`яніння, передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, і так само ухиленні осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Отже, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, потрібно встановити не лише факт керування останнього транспортним засобом, а й перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, що і підтверджується як висновком №228 від 31 березня 2024 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , так і результатом лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю №229 від 31 березня 2024 року, а тому посилання захисника на те, що наявний у матеріалах справи висновок №228 від 31 березня 2024 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , а також результати лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю №229 від 31 березня 2024 року, жодним чином не підтверджують факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, суд апеляційної інстанції оцінює критично. Не відповідають дійсності доводи апелянта про скасування постанови суду першої інстанції через те, що в матеріалах справи відсутні відомості про технічний засіб відеофіксації, так як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема у графі до протоколу додаються у ньому наявні вищевказані відомості. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи підтверджуються матеріалами справи, однак не можуть бути безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, як про це порушується питання в апеляційній скарзі, оскільки вони не визначені такими у ст.247 КУпАП. Також, для забезпечення всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи можливість реалізувати усі процесуальні права, передбачені ст.ст.268, 271 КУпАП, в тому числі подати нові докази і викласти свої доводи щодо суті правопорушення, була забезпечена ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду. Однак, в судові засідання ОСОБА_1 також не з`явився, що свідчить про його небажання особисто реалізувати вказані процесуальні права і формальність доводів апеляційної скарги в цій частині. Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 , а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, як про це просить апелянт. Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кучерука Т.М. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_1 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя